Защитники иконы Сталина: как в грузинской политике появилась открыто пророссийская партия
Масовий мітинг у центрі Тбілісі, який протестував проти "осквернення" ікони із зображенням Йосифа Сталіна. Це здається абсурдом, проте саме так у Грузії набирає силу не просто антизахідний, а й відверто проросійський Консервативний рух.
Попри те, що його популярність наразі явно недостатня для проходження до парламенту, якщо подібні заходи стануть регулярними, це може змінити політичні розклади на парламентських виборах, що пройдуть восени.
А в тому, що активність Консервативного руху лише посилюватиметься, сумнівів немає. Схоже, що в РФ серйозно налаштовані добитися проходження у парламент "грузинської ОПЗЖ" – партії, яка в умовах глибокої політичної кризи у країні зможе претендувати на отримання "золотої акції".
При цьому невипадково, що у своїй діяльності ця політсила вирішила зробити ставку саме на образ Сталіна: радянський диктатор досі залишається популярним у Грузії, але нинішня влада не бачить у цьому проблеми.
Старі та нові "друзі Путіна"
Ще донедавна вважалося, що проросійські сили не мають шансів у Грузії, адже їхня популярність не давала шансів на проходження до парламенту.
Показовою є доля колишньої спікерки парламенту Ніно Бурджанадзе, чия партія "Демократичний рух – Єдина Грузія" підтримувала ідею позаблокового статусу країни та зближення з Росією. Попередні парламентські вибори де-факто стали епітафією цій політичній силі – вона не зуміла пройти до парламенту навіть в умовах безпрецедентного зниження прохідного бар'єра – до 1%.
Щоправда, два скликання поспіль до парламенту проходить інша партія, яку називають проросійською – "Альянс патріотів". Втім, їхня проросійськість є більш прихованою. Навіть попри знайдені журналістами-розслідувачами докази фінансування виборчих кампаній цієї політсили Кремлем, там уникали озвучувати відверто проросійські тези.
Замість цього "патріоти" намагалися розмити відповідальність РФ за окупацію грузинської території.
Зокрема, вони наполягали, що схожі плани виношує й Туреччина. Або протестували проти курсу на вступ до ЄС, мотивуючи це тим, що країна втратить суверенітет.
На виборах 2016 року ця партія створила сенсацію, подолавши п'ятивідсотковий бар'єр (тоді це вдалося лише партії влади "Грузинська мрія" та партії експрезидента Саакашвілі "Єдиний національний рух".
Втім, політологи припускали, що подолання виборчого бар’єра було б неможливим без допомоги влади – "Грузинській мрії" було потрібно показати багатопартійний парламент, а головне – "патріоти" стали інструментом атаки на прозахідну опозицію, захищаючи тим самим репутацію партії влади.
2020 року "патріоти" знову пройшли до парламенту, проте з набагато гіршим результатом – лише 3,14%. Показово, що у нинішньому скликанні депутати від цієї партії утворили фракцію під назвою "Європейські соціалісти". Але головне – нинішні рейтинги не дозволяють цій політсилі розраховувати на успіх на цьогорічних виборах, де бар’єр знову підняли до 5%.
Втім, в останні роки у Грузії антизахідні тези почала озвучувати нова політична сила – зареєстрований наприкінці 2021 року Консервативний рух. Ця партія пов’язана з телеканалом Alt-Info, який дав назву руху, на базі якого й виникла ця партія.
На відміну від "патріотів", Консервативний рух не приховує свого проросійського курсу. Зокрема, у 2022-23 роках ця партія проводила мітинги під посольством України, звинувачуючи українську владу у "злочинах", взятих із російських методичок.
А на відміну від партії Бурджанадзе, Консервативний рух активно діє на вуличних акціях.
Зокрема, саме вони є організаторами нападів на акції ЛГБТ-спільноти. А наприкінці минулого року, відразу після оприлюднення рішення ЄС про надання Грузії кандидатського статусу, активісти партії спалювали прапори ЄС, у тому числі прапор, що піднятий на вході до парламенту Грузії.
Сталін на іконі
Напередодні Різдва, яке у Грузії святкують 7 січня, спалахнув гучний скандал – у головному соборі Грузинської православної церкви (ГПЦ) було виявлено ікону російської святої Матрьони Московської, де серед зображень сцен з її життя була й зустріч зі Сталіним. На цьому зображенні Сталін отримував благословення на війну проти Третього Рейху.
Варто зазначити, що ця зустріч не є історично достовірною, а ікона, як вважається, зроблена з метою відбілювання Сталіна, зображуючи його віруючою людиною.
Окремим питанням є те, чому у ГПЦ прийняли такий сумнівний дарунок та ще й виставили його на видному місці. А на додачу – в перші дні конфлікту робили заяви, що не бачать у цьому проблеми. Втім, це не перший випадок, коли в ГПЦ фактично підігравали пропаганді РФ.
Як виявилося, ікону подарували керівники "Альянсу патріотів".
Проте політичні вигоди від цієї ситуації отримав саме "Консервативний рух".
Незабаром активістка Ната Перадзе облила фарбою суперечливу ікону. У відповідь члени "Консервативного руху" намагалися силою вдертися в будинок активістки.
А згодом вони провели вже згаданий мітинг на підтримку кримінального переслідування за "образу почуття віруючих" – щось на зразок тих норм, що зараз діють у Росії. І схоже, що у "Грузинській мрії" готові до таких змін. Принаймні, про готовність до схвалення відповідного законопроєкту заявляють спікери партії влади.
Варто зазначити, що ставка на образ Сталіна виглядає явно не випадковою. Останніми роками його популярність у Грузії суттєво зросла, в першу чергу – через невтручання в ситуацію партії "Грузинська мрія".
Відразу після її приходу до влади у Горі повторно встановили пам'ятник Сталіну, демонтований за часів президентства Саакашвілі. А загалом за часи перебування при владі "Грузинської мрії" у країні було встановлено щонайменше 12 монументів тирану.
Рівняння на вибори
Чи можлива ситуація, коли у наступному скликанні парламенту Грузії Консервативний рух отримає золоту акцію і тим самим активно впливатиме на політику Тбілісі?
На користь цієї версії вказує те, що вибори цього року вперше пройдуть без "мажоритарки", а в умовах виключно пропорційних виборів існує висока ймовірність, що "Грузинська мрія" не здобуде більшості й шукатиме коаліційних партнерів.
Щоправда, нинішні рейтинги Консервативного руху – а зараз вони ледь перевищують 2% – роблять такий сценарій малоймовірним, принаймні зараз.
"Якби вибори відбувалися з нульовим або дуже низьким – близько 1% – виборчим бар'єром, сценарій, за яким вони можуть стати партнером керівної партії, дійсно був би дуже ймовірним. Але пройти п'ятивідсотковий бар'єр їм буде дуже непросто", – розмірковує грузинський політолог Тенгіз Пхаладзе.
За його словами, Консервативний рух продовжить намагатися наростити популярність за рахунок подібних скандальних акцій, проте подолання бар'єра буде можливе лише за умови, якщо Кремль переконає усі проросійські сили Грузії йти спільною колоною.
Показово, що у партії влади розуміють, що такий сценарій може бути небезпечним і для них самих.
Невипадково державний регулятор програв суд з інтернет-провайдерами, які виключали телеканал Alt-Info зі своїх пакетів.
Проте одночасно у "Грузинській мрії" крізь пальці дивляться на непрозору систему фінансування Консервативного руху – тобто не ризикують йти на конфлікт із його російськими кураторами.
Наостанок варто зазначити: попри проросійський ухил зовнішньої політики Грузії, який став особливо помітним за останній рік, у "Грузинській мрії" досі намагаються не переступати червоних ліній – ані у зближенні з РФ, ані у сварках із Заходом.
Прохід до парламенту Консервативного руху може допомогти Кремлю розв'язати цю проблему.
Автор: Юрій Панченко,
редактор "Європейської правди"