Понад двадцять років у польській політиці нічого не змінювалося: гостра боротьба точиться між двома таборами. Йдеться, зрозуміло, про консервативні сили на чолі з Ярославом Качинським і центристсько-ліберальний табір Дональда Туска.

Обидва табори застрягли у своєрідному клінчі, роками розпалюючи політичну суперечку, розділяючи її між собою і залишаючи полякам невеликий вибір: ми чи вони, вони чи ми.

Цей короткий опис був правдивим до останніх виборів, коли на політичній сцені з’явилася нова зірка: Шимон Головня.

Йому вдалося тримати баланс між ворожими таборами, ставши найпопулярнішим маршалком (спікером) Сейму в історії. А це, серед іншого, робить його одним із фаворитів на наступних президентських виборах, що мають пройти вже наступного року. 

Від монастиря до шоу-бізнесу

Колишній журналіст і ведучий популярного телешоу під назвою "Я маю талант!" пішов у політику 2019 року, коли оголосив про участь у президентських перегонах.

На виборах 2020 року Шимон Головня став сенсацією. Він не пройшов до другого туру і посів третє місце, набравши майже 14% голосів. Але цей дебют був знаковим.

Він уперше дав надію на руйнування політики з двома протилежними полюсами: Ярославом Качинським та Дональдом Туском.

Після президентських виборів 2020 року Головня вирішив використати політичний капітал, здобутий під час кампанії. Він став лідером нової партії під назвою "Польща 2050 Шимона Головні".

Назва мала натякати на довгострокову стратегічну мету модернізації країни.

Головня уникає ідеологічних декларацій. Хоча його партію називають центристською, але в ідеологічних питаннях вона трохи консервативніша за "Громадянську платформу" Дональда Туска і, звісно, за "Нових лівих".

Водночас вона була створена в гострій опозиції до партії "Право і справедливість" Ярослава Качинського та польських правих. І це виявилося рецептом успіху на останніх парламентських виборах.

Головня – досі новинка. Його поява стала сенсацією у польській політиці.

У XXI столітті це єдиний випадок у Польщі, коли людина з-поза політики зробила таку запаморочливу кар’єру.

Шимон Головня двічі намагався стати священником, був новіціатом (послушником) в ордені домініканців, проте монахом не став. Не закінчив також навчання в університеті.

Починав працювати у ЗМІ. Серед іншого, писав для польської версії тижневика Newsweek. У той час Головня займався переважно темами, пов’язаними з Католицькою церквою.

У редакції його вважали замкнутою людиною, яка живе у своєму світі.

Тим більшим було здивування людей, які знали його з того часу, коли за кілька років він став відомим на цілу Польщу ведучим популярного шоу на TVN під назвою "Я маю талант!".

Програма розважального характеру з двома ведучими, Марчином Прокопом та Шимоном Головнею, дивувала. Трохи стриманий, можна сказати, інтелектуал Головня та веселий, високий Прокоп стали зірками TVN.

Однак Головня не надто надавався на знаменитість і тримав своє особисте життя в таємниці.

Зі своєю майбутньою дружиною Уршулею Бжезінською він познайомився під час зйомок одного з випусків програми "Я маю талант!" на базі Військово-повітряних сил.

Тоді Головня помітив жіноче ім’я в розкладі програми, що здалося йому незвичним. За деякий час він підписався у соцмережах на сторінку авіаційної частини, а алгоритм видав йому профіль його майбутньої дружини, льотчиці-винищувачки. І так, кажуть, вони познайомилися.

Дружина Головні – одна з небагатьох жінок-пілотів бойових літаків, літала на винищувачах МіГ-29. 

Про його дружину поляки дізналися лише під час виборчої кампанії.

Шимон Головня з дружиною Уршулею

Шлях у політику

Прихід Головні в політику був ризикованим. Він мав високу популярність, але поляки асоціювали його переважно з розважальним шоу.

Тому вже під час президентської виборчої кампанії Головня оточив себе групою експертів і робив велику ставку на експертний, а не політичний характер своєї команди.

Подібний хід він використав і перед парламентськими виборами. Однак його політсила все одно була більше рухом, аніж справжньою партією.

Не вистачало структур, а також грошей, які партії, що мають депутатів у парламенті, отримують із державних дотацій.

Тому перед останніми парламентськими виборами минулого року "Польща 2050 Шимона Головні" увійшла в коаліцію з Польською селянською партією на чолі з Владиславом Косіняком-Камишем. 

Це стара партія з традиційним сільським електоратом. Її перевага в тому, що вона має бюджет і розвинені структури по всій країні.

Польська селянська партія і Головня створили коаліцію під назвою "Третій шлях". Протягом усієї виборчої кампанії вони критикували уряд "Права і справедливості", але водночас дистанціювалися від опозиції, зосередженої навколо Дональда Туска.

Мало того, до певного моменту під час виборчої кампанії Туск сам інколи підколював Головню і прямо чи опосередковано (через дружні медіа) критикував його за "розрив єдності опозиції".

Наприклад, Головня та Косіняк-Камиш не брали участі в Марші мільйона сердець, великій антиурядовій демонстрації у Варшаві 1 жовтня 2023 року. Цей марш мав стати трампліном до перемоги на виборах через два тижні, 15 жовтня. І фактично вплинув на мобілізацію опозиційних виборців.

Опозиція виграла вибори, але виграла разом і спільно. Більшість здобули три блоки: "Громадянська коаліція", "Третій шлях" і "Нові ліві". "Третій шлях" набрав майже 15% голосів і отримав 65 місць у новому Сеймі.

Коли почалися розмови про створення нової коаліції, Головня твердо поставив умову, що він хоче бути маршалком Сейму.

Зрештою, коаліція погодилася, що Головня буде так званим "ротаційним" маршалком, тобто займатиме посаду два роки, а потім його замінить представник від третього блоку в коаліції – "Нових лівих".

Для Головні це рішення є вдалим. Менше ніж за два роки у Польщі відбудуться вибори президента. А його президентські амбіції не є секретом.

Час, поки він буде маршалком Сейму, – це період, коли він зможе будувати свої позиції в політиці. Показати, що він уже не просто шоумен чи лідер другого боку в коаліції.

Спікер Сейму є важливою посадою в польській правовій системі. За конституцією, це друга в ієрархії влади після президента посада, тому що в разі передчасного і раптового припинення повноважень президента його обов’язки тимчасово здійснює маршалок.

І хоча насправді прем’єр-міністр має більшу реальну владу, але маршалок контролює Сейм. Він – головний герой кожного парламентського ефіру. Може дисциплінувати депутатів, а якщо вміло веде дебати, то отримує імідж посередника в суперечках і фігури, яка розв’язує конфлікти.

Для Головні посада маршалка має бути політичним "золотом". Можливістю нарешті відірватися від іміджу телезірки та шоумена. Часом на здобуття поваги.

А разом із тим – можливістю дистанціюватися від конфлікту, який розділяє Польщу навпіл.

Після років жорсткого, навіть брутального керування Сеймом спікерами від "Права і справедливості" (Мареком Кухцинським та Ельжбетою Вітек), Головня став відкриттям.

Замість відомих із попередніх років гострих, подекуди просто неввічливих чи, м’яко кажучи, грубих (звісно, щодо опозиції) слів маршалків, новий очільник Сейму вніс спокій та розумну полеміку. З надмірно емоційними депутатами він розмовляє терпляче, як з неслухняними дітьми. Це нова риса.

Інша культура роботи нового маршалка не означає, що він не є рішучим.

Зокрема, Головня відмовився пустити Ярослава Качинського на трибуну, чого раніше не траплялося, оскільки лідер колишньої партії влади брав слово та виходив на трибуну, не питаючи дозволу у спікерів.

Найпопулярніший маршалок в історії

Зірки польського шоу-бізнесу від Головні у захваті. Висловлювання знаменитостей про нього стали постійною темою пліткарських сайтів.

Здавалося, той, хто займає таку серйозну і, що тут приховувати, нудну посаду, як маршалок, не має шансів стати популярним.

І все ж Шимон Головня став найпопулярнішим спікером Сейму в історії.

З моменту інавгурації нового парламенту зі спікером Головнею фіксують рекордну кількість переглядів парламентських дебатів на телебаченні та в інтернеті. 

YouTube-канал Сейму має вже понад 700 тисяч підписників. Це неймовірне число. Для порівняння, канал Верховної Ради України має понад 140 тисяч підписників, за німецьким Бундестагом в інтернеті стежать близько 130 тисяч користувачів, а за англомовною версією каналу Європарламенту – лише близько 100 тисяч.

Дебати польського Сейму мають рекордну популярність, оскільки їх розпалюють гострі суперечки між двома таборами.

Табором, який нещодавно мав владу і важко переживає її втрату, та табором їхніх суперників, який щойно здобув цю владу й обіцяє притягнути до відповідальності своїх попередників.

Посередині стоїть спікер Головня.

Хоча він і належить до табору нової влади, але хоче вибудувати позицію розумного арбітра та серйозного політика. Це буде дуже важке завдання, оскільки польсько-польська суперечка переходить у нову фазу з непередбачуваними наслідками.

Після того як 9 січня поліція затримала у президентському палаці й відправила до в’язниці колишніх міністрів внутрішніх справ і депутатів від партії "Право і справедливість" Маріуша Камінського та Мацея Вонсіка, партія Качинського починає вуличні протести.

Збереження навіть позірного нейтралітету і порятунок верховенства права в умовах політичного скандалу буде для Головні неабияким викликом.

А поляки шукатимуть того, хто вийде за межі шаблону польсько-польської політичної війни.

Автор: Міхал Кацевич,

публіцист, журналіст порталу Biełsat

Переклала Марія Шагурі