Канцлер Німеччини Олаф Шольц, який останнім часом перетворився на головного адвоката збройної підтримки України, наприкінці минулого тижня відвідав Сполучені Штати з важливим візитом. 

Він скористався робочою поїздкою, щоб обговорити основне на сьогодні питання двосторонніх відносин – продовження підтримки України – на зустрічах з представниками американського Сенату та президентом Джо Байденом.

Перемовини Шольца у Вашингтоні мають непересічне значення з огляду на те, що США та Німеччина є найбільшими постачальниками військової допомоги Україні у її війні з російським агресором.

США – найбільший донор серед усіх міжнародних партнерів Києва, тоді як Німеччина є абсолютним лідером у ЄС. 

Однак останніми тижнями все гостріше постає питання про те, чи зможуть США зберегти своє лідерство й чи не доведеться Європі, де найбільшою економікою є Німеччина, взяти на себе посилений фінансовий тягар. 

Кризовим переговорам Шольца у США передували затяжна епопея довкола української допомоги у Конгресі США (хоча й і з променем надії в останні дні) та дедалі реальніша перспектива повернення до Білого дому Дональда Трампа, який вже відкрито виступає проти виділення безповоротних коштів Києву. 

Шольц, який ризикує втратити плече головного трансатлантичного союзника, вирушив до Вашингтона в надії застерегти від серйозних наслідків скорочення американської підтримки Києва.

Більше про його зусилля у США – далі у статті.

Берлін на передовій

За час повномасштабного вторгнення Росії до України стала очевидною наступна характерна риса Олафа Шольца: у питаннях військової підтримки Києва німецький канцлер особливо важливою вважав координацію зі США. На позицію Америки він оглядався вкрай часто.

Це було помітно і під час історії з передачею Україні танків, і у дискусіях довкола далекобійних ракет – щодо яких Берлін, утім, досі не ухвалив позитивне рішення, натомість стверджуючи, що обговорення про Taurus відволікають від нагальніших питань, таких як дефіцит снарядів та слабкість української ППО.

Лідерство США було опорою для Берліна, ознакою того, що відсіч російській агресії на міжнародному рівні непохитна.

Коли ж стало зрозуміло, що проходження багатомільярдного пакета для України в Конгресі США не стане легкою прогулянкою, якщо й узагалі не опиниться під питанням, усе змінилося.

У Берліні усвідомили, що лідерство – не зовсім бажане – може перейти до нього.

Хоча Німеччина, головна економіка ЄС, і подвоїла військову допомогу Києву на цей рік до понад 7 млрд євро, публічно канцлер Шольц давав зрозуміти, що його країна "не зможе тягнути" усе сама.

Особливо з огляду на те, наскільки проблемним виявилось ухвалення останнього бюджету Німеччини, та на гучні голоси ультраправих та ультралівих, які все активніше переконують виборців напередодні європейських виборів та голосування у східних землях у недоречності виділення коштів воюючій країні замість того, щоб, до прикладу, підтримати німецьких фермерів. 

Зі зростанням внутрішньополітичної напруги у Німеччині Шольц відверто критикував інші європейські країни за те, що їхня допомога Україні є обмеженою. Канцлер навіть зажадав від інших лідерів ЄС прозвітувати, скільки коштів вони підготували, аби підтримати Україну зброєю, й цих обсягів, звичайно, за оцінкою канцлера, недостатньо.

Напередодні саміту ЄС 1 лютого Шольц зі ще чотирма прем’єрами з країн Євросоюзу опублікував спільну вимогу до інших європейських урядів про посилення підтримки України. "Це питання нашої спільної європейської безпеки, а для хоробрих жінок і чоловіків українських збройних сил – питання життя і смерті", – написали вони.

Усвідомлюючи усі ризики, Шольц розглядає зменшення ролі США у військовій – та й іншій допомозі Україні – як вкрай небажаний сценарій. Тож напередодні візиту до США адресатами його меседжів стали республіканці. 

Готуючись до поїздки, Шольц опублікував гостьову статтю в американському виданні The Wall Street Journal, яке переважно читають бізнес-орієнтовані республіканці. 

"Перемога Росії в Україні поставить під загрозу всіх нас", – застеріг німецький канцлер у матеріалі. Він докладно пояснив, чому допомога Україні є в інтересах самих США, й попередив: якщо агресію Путіна не зупинити, довгострокові наслідки та витрати значно перевищать будь-які інвестиції, які сьогодні робить західний світ.

"Наше послання чітке: ми повинні зробити все можливе, щоб не допустити перемоги Росії. Якщо ми цього не зробимо, то незабаром можемо прокинутися у світі, ще більш нестабільному, загрозливому і непередбачуваному, ніж за часів холодної війни", – переконує канцлер Німеччини.

Переконати Сенат

Цілком природно, що одним із головних пунктів порядку денного Шольца у США, де він пробув менше ніж 24 години, став прийом у німецькому посольстві восьми високопоставлених американських сенаторів – по четверо від Демократичної та Республіканської партій. 

Переговори проходили після того, як Сенат США провалив законопроєкт із посиленням міграційної політики з додатковими коштами для України, але ухвалив процедурне рішення про розгляд допомоги Україні, Ізраїлю і Тайваню окремо від проблемного питання кордону, що німецький канцлер описав як "добрий знак".

На зустріч із сенаторами Шольц прибув не з порожніми руками – а з рішенням Європейського Союзу про виділення 50 млрд євро для України на наступні чотири роки, яке особисто канцлер активно адвокував.

Шольц вже раніше висловлював сподівання, що це "українське" рішення ЄС може посприяти успішному голосуванню у Конгресі.

Наскільки переконливими виявилися його аргументи для сенаторів, достеменно не відомо. Проте, переповідаючи про спілкування, канцлер висловив упевненість, що "ті, хто займається питаннями зовнішньої політики та політики безпеки" в Конгресі США, усвідомлюють усю важливість ухвалення допомоги Києву. 

"Президент висловився дуже чітко, і ми з ним згодні: якщо не вдасться ухвалити рішення в американському Конгресі, яке вивільнить фінансування для подальшої підтримки України, то це буде загрозою для здатності України захищати себе", – заявив Шольц після зустрічі з сенаторами.

Тепер канцлер хоче зустрітися й з іншими політиками США на Мюнхенській конференції з безпеки, що пройде вже цього тижня.

До речі, були й кумедні моменти для Олафа Шольца на цій зустрічі з сенаторами. Він зустрів свого американського двійника, з ідентичною усмішкою та стрижкою, та не стримався від жарту з цього приводу у соцмережах.

Зустріч з українським прапорцем

Та ключовими все ж були перемовини Олафа Шольца з президентом США. 

Це вже втретє канцлер завітав до Білого дому від початку президентства Байдена – й американські дипломати переконують, що такої уваги не удостоївся жоден інший світовий лідер, що свідчить про виняткові відносини між керівниками двох держав.

Шольц зі свого боку називає нинішні взаємини між Німеччиною та США "тіснішими, дружнішими, інтенсивними, ніж вони були впродовж останніх десятиліть". 

Традиційно з’явившись перед пресою до початку переговорів, Байден та Шольц коротко проінформували журналістів про їхній запланований зміст – зміцнення НАТО, ситуація в Газі й, звісно, допомога Україні. Американський президент почепив на свій піджак значок з американським та українським прапорцями.

Канцлер використав своє слово, щоб обуритись через брехливе інтерв’ю Путіна Такеру Карлсону та висловити застереження щодо послаблення підтримки України. Він пішов навіть далі, ніж раніше, й сказав, що без підтримки Сполучених Штатів і європейських держав "Україна не матиме жодного шансу захистити свою країну".

Байден погодився з ним, відзначивши, що Конгрес у разі провалу з рішенням по Україні буде винен у "майже злочинній недбалості". Він дякував Шольцу за лідерство та подвоєння військової допомоги Києву. 

Після коротких промов лідери усамітнились на переговори, що початково мали тривати годину, а затягнулися на 100 хвилин. Опісля пресконференції не відбулося.

В офісі канцлера пояснили, що час спілкування з пресою Байден та Шольц використали для продовження свого спілкування. 

Оглядачі ж у США допускають, що команда Байдена намагається якомога менше допускати вихід президента до преси з огляду на його регулярні обмовки і нещодавній звіт спецпрокурора, який подавав главу Білого дому як літнього чоловіка з поганою пам’яттю.

Найнебажаніший сценарій

Хоча домовленості лідерів залишилися за лаштунками, вочевидь, на них йшлося про те, що битва за допомогу Україні не буде легкою.

Канцлер Німеччини, яким би сильним не було його бажання уплинути на внутрішню політику США, не є тією людиною, що має суттєвий вплив на рішення Конгресу.

Натомість такий уплив вочевидь має Дональд Трамп, чиї прихильники-трампісти, як видається, не планують давати Байдену перед виборами жодних перемог – навіть у такому критичному питанні, як Україна. 

Так, процедурне рішення щодо України було успішним у Сенаті, і є надії на подальший успіх у Палаті представників, однак гарантій на це не дасть ніхто.

Ймовірно, Шольца цікавило, які інструменти має у своєму розпорядженні для підтримки України адміністрація президента США, якщо процес у Конгресі застопориться і надалі. 

Із Вашингтона Шольц повернувся до Німеччини, де рейтинг його коаліції регулярно сягає нового дна. Якщо підтримка Штатами України послабиться, йому доведеться давати виборцям непопулярні пояснення, чому вкрай необхідно далі виділяти мільярди євро на війну. 

А є ж іще найбільш небажаний сценарій, за якого президентом США знову стане Дональд Трамп. І він загрожує повною невизначеністю не лише щодо допомоги Києву.

Під питанням і готовність Сполучених Штатів захистити союзників по НАТО у разі потенційної агресії РФ. 

У цьому зв’язку примітними є дані джерел німецької преси про обговорення представниками західних урядів можливої зміни формату "Рамштайн", щоб його координували не США, як це відбувається зараз, а НАТО. 

Німецький уряд налаштований скептично щодо такої ідеї, оскільки вважає, що це посилюватиме наратив Кремля про "війну НАТО з Росією". Але такі обговорення відбуваються саме через занепокоєння про можливе повернення Трампа до Білого дому.

Трамп у минулому нещадно критикував Німеччину за недостатні витрати на оборону. Зараз це змінилося, й уряд Шольца інтенсивно інвестує в оборону – не через заклики Вашингтона, а усвідомлюючи реальність загроз.

Та невідомо, наскільки Дональд Трамп буде готовий оцінити ці зусилля.

Автор: Христина Бондарєва, 

журналістка "Європейської правди"