Приднестровье ограничилось намеками. Все об "обращении к Путину" сепаратистов Молдовы

Четверг, 29 февраля 2024, 17:50 — , Сергей Сидоренко
Українська мова суто формально є однією з "державних" в окупованому Росією Придністров'ї. Фото офіційного медіа сепаратистів "Новости Приднестровья"

Керівники окупованого Росією Придністров’я оголосили, що звернулися до Москви "за захистом" від влади Молдови. Текст "звернення", утім, тримають у секреті, і достеменно невідомо, чи існує цей документ.

Але при цьому очевидно, що влада Придністров’я вирішила не йти на ескалацію.

Зокрема, звертає на себе увагу те, що в ухвалених з’їздом документах немає ані найменшої згадки, ані навіть натяку на результати "референдуму про незалежність Придністров’я", який відбувся у 2006 році.  Річ у тім, що у 2006 році, окрім власне питання про незалежність, у бюлетені йшлося також про те, що придністровський регіон ставить за мету приєднання до Росії – і саме це стало основним результатом того голосування.

Але зараз, у Тирасполі, схоже, вирішили уникати будь-яких натяків на їхню можливу анексію Москвою.

Реклама:

Примітно, що лише тиждень тому – на етапі, коли тривала підготовка до сепаратистського з’їзду, – в Тирасполі відкрито говорили про те, що посилання на підсумки "референдуму" 2006 року мають увійти до рішень з’їзду.

Що ж ухвалити у Тирасполі?

Про це йдеться у публікації наших молдовських партнерів – видання NewsMaker, яку "Європейська правда" публікує в українському перекладі з незначними змінами та поясненнями від редакції.

* * * * *

"Війна" очима Придністров'я

На з'їзді депутатів усіх рівнів Придністров'я 28 лютого ухвалили резолюцію, в якій звернулися до Ради Федерації та Держдуми Росії з проханням вжити "дипломатичних заходів захисту (Придністров'я) в умовах посилення тиску з боку Молдови".

Яких же "заходів захисту" може вжити Кремль? І від чого треба "захищати" невизнану ПМР?

Головним підсумком з'їзду, на який зібралися депутати придністровського "парламенту" (нинішнього і першого скликання), місцеві районні, міські та сільські депутати, члени "уряду" і лідер Придністров'я Вадим Красносельський, став підсумковий документ, резолюція.

У ній ідеться, що Молдова розв'язала проти Придністров'я "економічну війну". Про це ж говорили і у виступах на з'їзді.

Про яку "війну" йдеться?

Таким терміном влада Придністров'я називає поправки до Митного кодексу Молдови, які набули чинності 1 січня 2024 року. Згідно з ними Кишинів скасував митні пільги для придністровських підприємств, які до цього діяли багато років і давали перевагу підприємствам, що працюють на лівому березі Дністра, порівняно з колегами з правобережжя.

Це – не всі претензії до Кишинева.

У резолюції згадано також закон "Про сепаратизм", ухвалений парламентом Молдови в січні 2023 року. Делегати з'їзду стверджували, що згідно з цим законом покарати можуть будь-якого жителя Придністров'я (про що насправді йдеться, "ЄвроПравда" пояснювала у статті "Молдова оголошує "війну" сепаратистам: як планують переслідувати еліту Придністров’я та РФ").

Депутати також звинуватили Кишинів у навмисному блокуванні переговорного процесу. Після вторгнення Росії в Україну, нагадаємо, переговори у форматі "5+2" зупинено. (Насправді проти цього формату категорично висловлюється також Україна, яка нарівні з Росією мала в ньому роль "посередника").

Кишинів і Тирасполь продовжують спілкуватися у форматі "1+1". У Києві наполягають, що переговори "5+2" не відновляться.

Від ООН до "Спортлото"

У рішенні з'їзду йдеться про намір звернутися до міжнародних організацій та європейських структур: ОБСЄ, СНД, Європарламенту, Червоного Хреста, генсека ООН, Ради Федерації та Держдуми Росії. Міжнародні організації просять вплинути на владу Молдови, а Росію – "реалізувати дипломатичні заходи захисту" невизнаної ПМР.

Автори резолюції підкреслили, що в Придністров'ї живуть 220 тис. громадян Росії.

Примітка ЄП. Важливо зазначити, що саме "звернення" депутати так і не ухвалили. У резолюції з'їзду лише йдеться про те, що депутати доручають "затвердити і направити звернення на адресу Федеральних Зборів Російської Федерації" (та інших адресатів, РФ у списку – на першому місці). Хто має ухвалювати ці звернення і що в них буде записано – лишається невідомим, щонайменше на цей момент. На сайтах де-факто влади Придністров'я і підконтрольних їй ЗМІ про це – ані слова.

Молдова зберігає спокій.

Віцепрем'єр Молдови з питань реінтеграції Олег Серебрян, коментуючи резолюцію з'їзду, зазначив, що і він, і Бюро реінтеграції відкидають "пропагандистські декларації, ухвалені в Тирасполі", і натякнув, що у Придністров'ї мають бути вдячні за ті можливості торгівлі з Європою, які лівий берег Дністра отримує завдяки курсу Кишинева на євроінтеграцію.

"Придністровський регіон користується перевагами політик миру, безпеки та економічної інтеграції з Європейським Союзом, що їх проводить Кишинів, які є сприятливими для всіх громадян", – сказав Серебрян.

А от у Москві пообіцяли не залишити прохання Тирасполя без уваги.

У МЗС РФ заявили в коментарі "РИА Новости", що "захист інтересів жителів Придністров'я, наших співвітчизників – один із пріоритетів, і всі їхні прохання завжди уважно розглядають російські профільні відомства".

"Усі ці тези ми вже знаємо"

Колишній депутат придністровського законодавчого органу Анатолій Дирун зазначив, що в резолюції використали загальноприйняте формулювання "заходи захисту", і додав, що "Придністров'я завжди звертається до Росії за захистом російських співвітчизників, щоб нагадати про себе".

Дірун вважає, що Росія може зробити цілий спектр дій насамперед в економіці. "Пенсіонери в Придністров'ї отримують надбавку до пенсії. Можливо, це лише припущення, але цю надбавку до пенсії можуть підвищити. Або використовувати якісь інші фінансові інструменти для підтримки Придністров'я. Тирасполь, напевно, може розраховувати на те, що Москва буде більше говорити про Придністров'я в публічному просторі та якомога довше залишати питання Придністров'я на порядку денному", – сказав Дірун.

За кілька днів до з'їзду опозиційний придністровський політик Геннадій Чорба припустив, що Тирасполь попросить у Москви включення невизнаної ПМР до складу Росії.

Але офіційні Кишинів і Київ, а також багато експертів заявили, що такого сценарію не буде.

Колишній постпред Молдови в ООН і Раді Європи Алексєй Тулбуре, однак, припускає, що такий сценарій спочатку був, і ідею проведення "з'їзду" продиктувала Москва.

Однак, на думку експерта, Тирасполь не погодився. А формулювання резолюції відображає "компромісний варіант".

"Росія не має спільного кордону з Придністров'ям. Тут не може бути такого сценарію, як у випадку з Донбасом або Абхазією", – сказав Тулбуре.

Він вважає, що єдині заходи, яких може вжити Москва – це дипломатичні зусилля для відновлення роботи переговорного формату "5+2", зусилля у вигляді якихось заяв на міжнародних майданчиках, з яких "Росію ще не вигнали". Інших дій, за словами експерта, бути не може.

Адже важелі тиску на Кишинів Москва переважно втратила.

"Економічно ми не залежимо від Росії, енергетично вже теж. Війська сюди не дійдуть, обстрілювати нас вони не будуть, бо мало що до нас долетить, оскільки є українська ППО. Звичайно, не треба, щоб узагалі щось долітало", – зазначив експерт.

Тулбуре вважає, що з'їзд у Тирасполі мав більше пропагандистський характер, аніж практичний. "Придністров'я нібито проявило волю. Про це вестимуть дуже багато розмов, зокрема перед президентськими виборами в Молдові. Захист прав співвітчизників, російськомовних, "молдовський уряд веде країну до війни" тощо. Усі ці тези ми вже знаємо", – підсумував експерт.

* * * * *

По суті, екстрений з'їзд усіх депутатів Придністров'я завершився нічим. У Тирасполі так і не змогли сформулювати, чого вони чекають від адресатів свого звернення. І навіть ідея зібрання залишилася незрозумілою – якщо, звісно, не брати до уваги слова лідера регіону Красносельського, що з'їзд "дозволив показати згуртованість". 

А ще примітно, що у четвер у Держдумі РФ заявили, що досі не отримали обіцяного звернення з Тирасполя – тим самим підтвердивши припущення, що цього документа поки просто не існує.

Ще на етапі раптової організації з'їзду звертало на себе увагу те, що його проводять у переддень звернення Путіна до Федеральних зборів, що давало президенту РФ можливість відповісти на "прохання про захист", але у його промові про це не виявилося ані слова.  

Тож поки що історія завершилася нічим. Анексія регіону, очевидно, наразі не є на порядку денному.

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
Реклама: