Луч надежды из США: что на самом деле означает поддержка Сенатом финансирования для Украины
Четвер, 8 лютого, приніс довгоочікувані позитивні новини з Конгресу США.
Уперше за останні місяці відбулося результативне голосування за законодавчу ініціативу, що передбачає додаткове фінансування для України.
Йдеться про процедурне голосування за пакет на понад $95 млрд, який передбачає $61 млрд для України на підтримку її зусиль з протистояння агресії РФ; $14 млрд для Ізраїлю у його війні проти ХАМАС; і ще $4,83 млрд для підтримки партнерів в Індо-Тихоокеанському регіоні, зокрема Тайваню, і стримування агресії з боку Китаю.
Так, процедурне голосування — це ще не голосування по суті; і так, це лише одна палата, тож у будь-якому разі законопроєкту ще належить подолати Палату представників, де республіканці мають більшість.
Але якщо ситуація в Конгресі складеться якнайкраще, то повне ухвалення цього пакета є питанням кількох тижнів.
І хоча поки що говорити про високі шанси на такий розвиток подій не випадає, вперше за тривалий час є підстави принаймні сподіватися на них.
Про те, чому ухвалення допомоги Україні так затяглося і що досі може стати їй на заваді, нагадуємо в цьому тексті.
Пауза через кордон
Схвалення додаткової військової та іншої допомоги Україні тягнеться з жовтня минулого року — коли адміністрація Джо Байдена запросила її як частину пакета додаткового фінансування, що підлягав схваленню Конгресом.
Тоді в Палаті представників США гучно заявило про себе так зване трампістське, ультраправе крило Республіканської партії, яке спекулює на тезі штибу "допомога Україні – пограбування американських платників податків".
Тож поєднання запиту про фінансування України з Ізраїлем та стримуванням Китаю виглядало логічним кроком: два останні питання мають широку двопартійну підтримку, і навіть серед трампістів.
Але в цей час республіканці об’єдналися довкола нової вимоги — захисту кордону з Мексикою.
Формально вони мали підстави вимагати вирішення ситуації, адже нелегальна міграція через американсько-мексиканський кордон в останні місяці справді досягла рекордних значень.
Не можна сказати, що Білий дім ігнорував проблеми на кордоні: запит на додаткове фінансування містив пропозиції посилення охорони прикордоння з Мексикою та збільшення штату посадовців, які обробляли заявки мігрантів. Але підходи республіканського й демократичного таборів у цьому контексті в принципі були різні.
Спрощено кажучи, якщо Республіканська партія вимагала жорстких антиміграційних заходів, включно із закриттям кордону, то Білий дім і демократи пропонували реформувати саму систему надання притулку іноземцям, аби вирішити корінні проблеми міграції.
Але у вирішенні міграційної кризи були зацікавлені обидві сторони.
Причому Білий дім і Байден висловили готовність погодитися принаймні на частину жорстких заходів — і не в останню чергу тому, що з наближенням президентських виборів міграція почала бити по рейтингу демократичного табору.
Перехід до плану "Б"
Відтак у Сенаті США вирішили сформувати двопартійну групу, яка б напрацювала компроміс. Після кількох місяців роботи вона опублікувала двопартійний законопроєкт із додатковим фінансуванням для України, Ізраїлю й Індо-Тихоокеанського регіону — та новими міграційними заходами.
Ключова пропозиція пакета — надання президенту США повноваження "закривати кордон" у разі, якщо нелегальна міграція за добу перевищить певний показник. У разі подальшого її зростання президент не просто матиме право — він буде зобов’язаний це робити.
Здавалось би, компромісу досягли обидві партії в Сенаті, тож принаймні там ухвалення було гарантоване.
Але ні: оприлюднені заходи викликали питання і в республіканців, і в невеликої частини демократів.
Республіканський табір розколовся на кілька частин.
Одні, можливо, були б не проти голосування, але хотіли більше часу на вивчення 375-сторінкового законопроєкту; інші прямо вимагали жорсткіших заходів — і не в останню чергу з огляду на риторику Дональда Трампа, який вирішив, що "лише дурень чи радикальний лівий демократ" віддасть свій голос за двопартійну ініціативу.
Це пояснює, чому в середу, 7 лютого, коли законопроєкт винесли на процедурне голосування (яке передбачає розгляд за пришвидшеною процедурою), його підтримали лише 49 сенаторів, причому тільки четверо з них — республіканці.
Зрозумівши, що необхідних 60 голосів за розгляд пакета не набереться, лідер демократичної більшості Сенату Чак Шумер задіяв план "Б": відділив заходи щодо кордону від допомоги Україні, Ізраїлю і Тайваню. Цей план підтримав і його колега з республіканського табору Мітч Макконнелл, який визнав, що з питання кордону швидкої єдності досягти не вдасться.
І перші два процедурні голосування альтернативний пакет пройшов успішно.
Причому коли сенатори голосували за розгляд за скороченою процедурою, то віддали 67 голосів проти 32 за мінімально необхідних 60 — іншими словами, забезпечивши комфортну більшість.
Серед них, до слова, — 17 членів Республіканської партії.
Робота з правками
Варто уточнити: наразі йдеться лише про процедурне голосування в Сенаті США, але вже воно є надзвичайно позитивним сигналом. Адже, починаючи з жовтня 2023 року, в жодній палаті Конгресу США жодна ініціатива з додатковою допомогою Україні не проходила навіть цього етапу.
Найближчим часом сенатори зможуть пропонувати свої правки до законопроєкту, перш ніж за нього голосуватимуть по суті. Іронічно, але представники Республіканської партії хочуть додати окремі положення про захист кордону — хоча напрацьований колегами компроміс вони відкинули буквально вчора.
Скільки триватиме цей етап, спрогнозувати важко. Лідер демократів у Сенаті Шумер пообіцяв продовжувати роботу, поки не буде досягнуто компромісу. Ймовірно, для цього сенатори можуть затриматись на вихідні, але далі роз’їжджаються на двотижневу перерву й повертаються в Капітолій не раніше 26 лютого.
У разі, якщо схвалення пакета в Конгресі відбудеться максимально швидко, є шанси, що його вже наступного тижня може розглянути Палата представників. У протилежному випадку питання може бути відкладене до березня.
Та головне: процедурне голосування показало, що в принципі голоси за допомогу Україні в Сенаті США є. А тому шанси на ухвалення пакета досить високі — тим паче, що, як пояснила посол України Оксана Маркарова, для цього знадобиться вже проста більшість у 51 голос, а не 60.
Звісно, й тут є свої підводні камені. Можливо, серед пропозицій сенаторів з’явиться щось про зменшення допомоги Україні.
Та, знову-таки, процедурне голосування поки дає підстави радше для оптимізму.
Ключове випробування
Ситуація з Палатою представників не настільки однозначна. Хоч і там так само існує двопартійна підтримка України, скептичні голоси, а точніше — трампісти, мають там більший вплив, аніж у Сенаті.
Спікер нижньої палати Конгресу Майк Джонсон від самого призначення наприкінці жовтня повторював, що не проти додаткових грошей для Києва в принципі, але висуває три головні умови: отримання "плану перемоги в Україні" від Білого дому; підзвітності витрат; вирішення проблеми кордону.
Коли він поставить на голосування сенатський пакет із додатковим фінансуванням без заходів щодо кордону — питання поки відкрите.
Публічно Джонсон поки не висловлювався однозначно проти ініціативи Сенату, сказавши, що дочекається готового рішення. Та інші провідні республіканці в Палаті представників уже попереджають, що без імміграційних заходів свої голоси не віддадуть.
Ситуацію ускладнюють два невдалі голосування, винесені Джонсоном раніше цього тижня.
У нього не вистачило голосів на підтримку імпічменту міністра внутрішньої безпеки Алехандро Майоркаса (через міграційну кризу) та пакет допомоги з коштами лише для Ізраїлю.
Тим не менш, за даними ЗМІ, члени Палати представників уже обговорювали прискорене ухвалення пакета з грошима для України, Ізраїлю і Тайваню. Для цього потрібна проста більшість у 218 голосів, і є всі підстави вважати, що ці голоси знайдуться.
Тож, за найоптимістичнішого сценарію, пакет може бути схвалений уже до кінця лютого — початку березня. А за найбільш песимістичного…
Фактор Трампа
Напередодні голосування за двопартійний законопроєкт із міграційними заходами й фінансуванням для України Джо Байден спрогнозував — як ми тепер уже знаємо, правильно, — що він "навіть не буде винесений на розгляд Сенату".
"Чому? З простої причини: Дональд Трамп", — додав американський президент.
Події останніх тижнів на Капітолійському пагорбі стали яскравим свідченням того, що передвиборча кампанія вже повністю полонила політичний порядок денний США.
Саме тому республіканці, які так активно наполягали на поєднанні фінансування України з міграційними заходами, після посту Трампа виступили проти узгоджуваного місяцями компромісу.
Ризик, що позиція однієї людини може й далі блокувати потрібні для України рішення в Конгресі, з наближенням дня виборів-2024 у США лише зростає.
І позаяк навіть нинішній багатостраждальний пакет ще далекий від остаточного ухвалення, Україні вже точно потрібно готуватися до варіанта без американської допомоги — не лише на 2024 рік, а й після нього.
Автор: Олег Павлюк,
журналіст "Європейської правди"