1 березня до блокади кордону з Україною повернулися польські вантажні перевізники. Це радикально погіршило і без того непросту ситуацію з пропуском вантажів.

А головне – це засвідчило остаточний провал спроби уряду Дональда Туска розблокувати кордон, знайшовши компроміс із мітингарями.

Втім, такий фінал чинного підходу польської влади до владнання кризи на кордоні став очевидним ще раніше. Адже після того, як з кордону тимчасово пішли далекобійники, його майже одразу заблокували польські фермери.

Як і прогнозувала свого часу "ЄвроПравда", блокада кордону з Україною перетворилася на зручний важіль тиску на владу навіть з питань, не пов'язаних з Україною.

Та й у польському уряді ще до березневого посилення блокади фактично визнали свою поразку.

Невипадково Дональд Туск тепер чи то всерйоз, чи напівжартома говорить про можливість повного закриття кордону з Україною.

То що ж зараз відбувається на заблокованому кордоні? Що змінилося з поверненням до блокади перевізників?

"ЄвроПравда" поїхала на кордон з польського боку, щоб на власні очі побачити, як невеликі групи протестувальників тримають в заручниках економіку і України, і Польщі.

Блокада "не через Україну"

29 лютого – останній день не тільки зими, а й блокади зусиллями самих лише польських фермерів, дії яких за останні тижні не раз ставали причиною для обурення в Україні.

Назва польського села Медика, що на самому кордоні з Україною, потрапляла до новин особливо часто, бо поблизу нього розташовані аж два прикордонних переходи – пішохідно-автомобільний та залізничний (саме тут, зокрема, перетинає кордон відомий багатьом українкам потяг до Перемишля).

І саме тут у попередні дні відбувалися найгарячіші події. Зокрема, напади на українські вантажі, показові акції з висипання зерна і навіть напади на залізничні потяги.

Але польська поліція зробила "роботу над помилками", і зараз про ті бурхливі події мало що нагадує.

Випадковому подорожуючому, який опиниться поблизу Медики, може навіть здатися, що ситуацію з блокадою кордону вирішено. На шосе від Перемишля кореспондент "ЄвроПравди" побачив лише одну "змійку" з двох десятків вантажівок з українськими номерами, яку до того ж з обох боків охороняли поліцейські машини.

Так само і на самому кордоні.

Пікет блокувальників, до слова, не стоїть прямо під КПП, як це може видаватися з новин – він розташований за пару кілометрів від кордону. 29 лютого там чатували та відпочивали близько десятка протестувальників.

Блокувальники кордону на КПП "Медика"

Тут і далі фото – "ЄвроПравди"

Поліцейських – набагато більше! А ще багато польських прапорів та плакатів.

Було помітно, що поліція намагається охороняти вантажі українських перевізників. Саме це зупинило напади на українські вантажі на кордоні, проте, як відомо, вони почалися всередині країни.

Ще одна дивина – відсутність черги біля перекритого кордону.

Біля "блокпоста" польських фермерів – з десяток вантажівок, що прибули з України, і жодної черги на виїзд з Польщі.

Протестувальники, які охоче "працюють у кадрі" для знімальної групи польського мовника TVP, з кореспондентом "ЄвроПравди" відмовляються говорити навіть польською мовою (мовляв, їхній речник зараз у Варшаві – де також проходять масштабні протести).

Лише один із них не витримав і наголосив на тому, що жоден із плакатів не містить претензій до українців: "Ми протестуємо проти ЄС, а не проти України". Відповідаю, що все одно внаслідок їхньої блокади страждають українці. Фермер знизує плечима: "Якби ви були в ЄС, ваші фермери протестували б так само".

Плакат зображує президентку Єврокомісії Урсулу фон дер Ляєн та польського фермера. Напис: "ЄС, добий його!"

Дійсно, усі плакати мітингарів присвячені критиці Зеленого курсу ЄС, який польські фермери вимагають переглянути. До "антиукраїнських" гасел – та й то дуже умовно – можна віднести лише заклик заборонити імпорт меду. 

Втім, красива картинка розбивається після розмови з українськими водіями вантажівок.

За їхніми словами, вже перетнувши польський кордон, їм доводиться ще три дні чекати на проходження блокпоста протестувальників – а до цього треба додати очікування в Україні, що триває майже місяць, щоправда, не у звичайній, а в електронній черзі. 

Очікування перед блокпостом пояснюється тим, що і на в'їзд, і на виїзд протестувальники пропускали по одній машині на годину.

А відсутність помітної черги з вантажівок пояснюється тим, що машини разом з поліцією чекають на парковках, розташованих далі від кордону.

Для польської поліції так набагато зручніше, бо це унеможливлює масштабні протести обурених українських водіїв, а також створює позитивну телекартинку, немов на кордоні все спокійно.

Утім, з посиленням блокади зберігати навіть видимість спокою стає неможливо.

Гірше за фермерів

Те, що 1 березня може стати гаряче, було відомо наперед: цього дня до блокади обіцяли повернутися польські перевізники. І якщо в останній день зими рух поганенько, та все ж відбувався, то у перший день весни проїзд вантажівок через Медику заблокували повністю.

Набагато жорсткіше стало і на КПП "Корчова", що розташований за кілька десятків кілометрів.

Корчова – це більший пункт пропуску та важливіший для руху вантажівок. І на ньому масштаб проблем є очевиднішим навіть просто через те, що частина паркувальних майданчиків для фур тут розташовані поблизу кордону, і на них – сотні заблокованих українських вантажівок.

Всього під Корчовою, за словами українських водіїв, наразі у черзі стоїть близько двох тисяч машин (в українському Мінінфраструктури називають меншу цифру – близько 700 вантажівок).

З посиленням блокади змінилися й гасла протестувальників.

Якщо фермери тепер почали наголошувати, що виступають проти ЄС, а кордон для них – це просто одне зі зручних місць, щоби бути почутими урядом, то

польські перевізники не приховують, що їхня блокада спрямована проти України.

На плакатах – написи на кшталт "Українці забирають мою роботу".

А ще протестувальники-перевізники є помітно агресивнішими за фермерів. Вони не лише відмовилися розмовляти, але й намагалися заборонити "ЄвроПравді" фотографувати. У конфлікт довелося втрутитися поліцейському, який був змушений пояснювати далекобійникам, що журналісти не мають отримувати "дозвіл на фотографування від воєводства".

Поліція очевидно готувалася до загострення. У тому числі – до можливих фізичних сутичок.

Як саме вони їм запобігали – кореспондент "ЄвроПравди" побачив за кілька кілометрів від кордону, де польська поліція (у тому числі група спецпризначенців у шоломах та зі щитами) заблокувала кілька груп українських водіїв.

Українські водії, заблоковані польською поліцією

За словами українців, конфлікт розпочався зранку, коли поліція оголосила, що блокувальники переглянули темпи пропуску українських вантажівок. Якщо днем раніше через КПП проходило до 26 машин на годину, то з 1 березня протестувальники погоджувалися пропускати лише по одній вантажівці на годину. Зважаючи на транспортний потік через цей КПП, це – практично нічого. А коли українські водії зібралися та вирушили до блокувальників, прагнучи, як стверджують, домовитися з ними – поліція оточила їх і лише за декілька годин дозволила водіям повернутися до своїх машин. 

"Поліція захищає своїх протестувальників, не даючи нам навіть поговорити з ними. Натомість ми не маємо жодних прав, нас навіть можна фактично тримати у полоні, позбавивши права на пересування", – ділилися з "ЄП" українські водії.

Кому це вигідно?

Два дні на українсько-польському кордоні дають підстави зробити кілька висновків.

По-перше, блокада у нинішньому вигляді була б неможливою без активної участі польської поліції та прикордонників.

Їхня формальна мета – не допустити сутичок на кордоні. Проте в реальності поліція грає на боці блокувальників – разом з ними та, по суті, узгоджено з ними. Адже де-факто саме представники польської влади пропускають машини до кордону або встановлюють темп проходження кордону, втілюючи "квоти", які вирішили встановити блокувальники.

КПП Корчова, прибуття підкріплення поліції

По-друге, дії польських блокувальників нерідко провокують українців на конфлікт. Наприклад – регулярний перегляд "квоти" на кількість машин, які вони готові пропускати через кордон.

При цьому навіть оголошені норми, навіть мінімальна "одна машина на годину", часто порушуються – зокрема, у нічні години протестувальники часто відмовляються пропускати машини взагалі.

І для польської влади, у тому числі поліції, це не стає проблемою. Заходи стримування все одно спрямовані саме проти українців.

А ще українські водії переконані, що насправді блокада діє не для всіх.

Мовляв, навіть у години, коли кордон повністю заблокований, польська поліція часом супроводжує вантажівки до кордону. Це – механізм проїзду військових чи гуманітарних вантажів, але водії у черзі переконані, що не тільки.

"Для звітності виходить красива картинка: кордон працює цілодобово, але черга вночі не рухається, а замість цього пропускають тих, хто домовився з поляками", – переконують українські водії.

Вони також звертають увагу, що у черзі до кордону "є машини, які формально числяться тут, але де-факто вони вже в Україні завантажуються для нового рейсу".

Незалежно перевірити цю інформацію навряд чи можливо, але щонайменше у середовищі далекобійників є чітке переконання, що блокада кордону для декого створює можливості. І це додатково зневірює щодо намірів її подолати – попри багатомільйонні збитки, які несуть і українська, і польська економіки.

Зокрема, три великих об’єднання польського та українського бізнесу звернулися до польської влади із закликом якнайшвидше вирішити ситуацію з блокуванням кордону та не допустити її погіршення.

Втім, польська влада досі старанно намагається ігнорувати цю проблему. 

Зокрема, як раніше заявив президент Анджей Дуда, влада Польщі не може обмежити право фермерів чи перевізників на законний протест, і вони мають підстави для таких дій.

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди",
з Медики та Корчової (Польща)