Останніми місяцями українці читали чимало новин про потенційну конфіскацію російських активів, заморожених у країнах-партнерках України.

Така рішучість забрати у Кремля та його поплічників активи нагадує ту, що була на початку повномасштабного вторгнення. Але дослідивши наявну практику і правові механізми, партнери України зрозуміли, що необхідні нові рішення, а такі кроки – це завжди ризики, на які західна коаліція довго не була готовою. 

Втім, не так давно минув другий рік повномасштабного вторгнення. Надавати допомогу Україні з кишень своїх платників податків союзники втомилися, тому активізували тему конфіскації активів РФ з новою силою. 

Чи вдасться цього разу довести справу до кінця і що пропонують партнери – розбираємося далі.

США: аргументи для прискорення

Оскільки Конгрес США досі затримує схвалення пакета допомоги для України, адміністрація президента Байдена в координації з G7 почала активно шукати шляхи для конфіскації суверенних активів Росії, заморожених на території США та ЄС. За різними оцінками, вартість таких активів варіюється у межах $300-500 млрд, більша частина з яких знаходиться в ЄС.

Зі свого боку, для конфіскації коштів Центробанку РФ адміністрація Байдена бачить найбільшу перспективу у законопроєкті "Про відновлення економічного процвітання та можливостей для українців" (Rebuilding Economic Prosperity and Opportunity (REPO) for Ukrainians Act (надалі – РЕПО).

Цей документ пропонує надати президенту США повноваження конфіскувати суверенні активи РФ, які прямо або опосередковано належать уряду, Центробанку та Російському фонду прямих інвестицій. Кошти від конфіскованих російських активів будуть надходити в спеціальний Фонд для "підтримки України", який адмініструватиме держсекретар США. 

Законопроєкт закладає чітке цільове використання таких коштів, зокрема на відбудову та гуманітарну допомогу народу України. Про військову допомогу в цьому документі наразі не йдеться.

Законопроєкт про РЕПО ще в січні підтримав комітет Сенату із закордонних справ. Для його прийняття і застосування необхідні ще голосування в Сенаті, Палаті представників, а також підпис президента.

Втім, зважаючи на важку ситуацію із законопроєктом про пакет допомоги для України, ми можемо тільки сподіватися, що законопроєкт про РЕПО буде швидко проголосований у Конгресі. І важливо розуміти, що він не замінює собою пакет допомоги Україні, адже останній передбачає надання нам військової техніки та її компонентів.

Втім, речник Палати представників республіканець Майк Джонсон у нещодавньому інтерв’ю заявив щодо законопроєкту про РЕПО таке:

Якщо ми зможемо використати конфісковані активи російських олігархів, щоб дозволити українцям боротися з ними, − це буде просто чиста поезія".

Попри таку оптимістичну позицію республіканця, важливо все-таки згадати певну напругу навколо президентських виборів у США, які мають відбутися в листопаді 2024 року.

Так, законопроєкт про РЕПО практично одноосібно довіряє президенту США прийняття рішення про долю арештованих російських активів: це може бути рішення як про їхню конфіскацію, так і про ініціювання зняття з них арешту. Тут виправдане побоювання, що в разі перемоги Дональда Трампа на президентських виборах надання йому таких повноважень може тільки зашкодити інтересам України.

Голосування конгресменів за цей законопроєкт планується вже цього тижня разом з пакетами допомоги Україні, Ізраїлю та союзникам США в Індо-Тихоокеанському регіоні.

ЄС: компромісне рішення

Якщо в США основний фокус спрямований на пряме стягнення резервів суверенних активів РФ, то в ЄС зараз розглядають "менш агресивний" варіант – а саме конфіскацію відсотків від надприбутків, одержаних від арештованих активів РФ.

Такий шлях, на думку партнерів з ЄС, більш юридично безпечний.

16 лютого 2024 року Рада ЄС прийняла рішення про те, що центральні депозитарії блоку, зокрема Euroclear, який знаходиться в Бельгії, повинні будуть окремо обліковувати і зберігати надприбутки від заморожених активів центробанку РФ. Попри те, що російські цінні папери та кошти заморожені в ЄС, вони все одно приносять непередбачений дохід через депозитні ставки.

Саме з цих доходів виділятиметься окрема сума на допомогу Україні.

Це рішення стосується депозитаріїв, які мають у розпорядженні понад 1 мільйонів євро таких активів. Важливо зазначити, що в цьому випадку йдеться про кошти, які депозитарії отримають від російських активів лише після прийняття згаданого рішення Радою ЄС. Тобто відсоток від доходів, отриманих в ЄС за 2022-2023 роки, Україні передавати не планують. 

У рішенні Ради ЄС йдеться про "можливе встановлення фінансового внеску" до бюджету ЄС, який потім передадуть Україні. Зокрема, через Український фонд, щодо якого Рада та Європейський парламент досягли попередньої згоди 6 лютого 2024 року.

З початку березня в ЄС працюють над закріпленням цього механізму на законодавчому рівні. Важливо, що високорівневі представники Євросоюзу наголошують, що кошти від цього механізму мають бути направлені Україні не на відбудову, а для фінансування постачання зброї та розвитку оборонної промисловості. Втім, таку законодавчу пропозицію ще мають підтримати всі члена блоку.

Крім того, у грудні 2023 року Єврокомісія повідомила про досягнення політичної згоди між Європарламентом і Радою ЄС про оновлення Директиви щодо повернення активів та конфіскації.

Ця Директива націлена на зміцнення механізмів кримінальної конфіскації через посилення всіх стадій такого процесу: пошуку злочинних активів, їхнього арешту й розпорядження та нарешті самої конфіскації. Серед іншого Директива пропонує розширити коло злочинів, за які покаранням в ЄС є конфіскація активів на торгівлю зброєю, шахрайство і, найголовніше, обхід санкцій.

Але для цього треба, аби обхід санкцій визнали злочином на рівні ЄС, і це вже зовсім інша Директива, про яку розповімо далі.

У тому ж грудні 2023 року був опублікований ще один пресреліз від Єврокомісії про те, що Європарламент та Рада Європи також досягли політичної згоди щодо оновлення Директиви про визначення кримінальних правопорушень і покарань за порушення обмежувальних заходів ЄС. Зокрема, в цьому пресрелізі вказано, що в разі оновлення Директиви злочинами вважатимуться:

• незамороження активів підсанкційної особи;
• порушення заборони на поїздки та ембарго на постачання зброї;
• надання заборонених або обмежених економічних та фінансових послуг;
• переказ коштів третій стороні або надання неправдивої інформації для приховування коштів, які необхідно заморозити.

Чому історія з криміналізацією санкцій важлива Україні? Тому що в ЄС зараз під санкціями понад півтори тисячі людей і компаній, пов’язаних з РФ.

Якщо обидві згадані Директиви підтримають і обхід або спробу обійти накладені на росіян і російські компанії санкції визнають злочином, то ЄС отримає юридично безпечний шлях конфіскації їхніх активів.

Звісно, за умови, що ці особи таки спробують обійти санкційні обмеження і їх спіймають на гарячому. 

Варто зазначити, що й Україні з тих самих міркувань вже давно варто криміналізувати обхід санкцій. Адже попри те, що з весни 2022 року більшість російських активів конфіскують на користь нашої держави через новий санкційний механізм, ризиків оскарження конфіскації в кримінальному провадженні значно менше.

У березні Європарламент підтримав прийняття обох згаданих директив. Попереду ще голосування в Раді ЄС і публікація нових законів у Офіційному віснику ЄС.

Також важливо розуміти, що навіть після офіційної публікації та набрання чинності новими Директивами на їх імплементацію у національне законодавство країн ЄС може піти ще кілька років.

Та й щодо голосування у Раді ЄС на нас теж можуть чекати невтішні перспективи, адже вже відомо, що з липня по грудень 2024 року в межах черговості головуватиме в цій інституції Угорщина, яка не надто підтримує антиросійські ініціативи інших членів блоку.

Конфіскація за порушення санкційного законодавства

На підтвердження тези про необхідність криміналізації обходу санкцій можна навести неодноразові випадки конфіскації активів підсанкційних росіян країнами, де це вже законодавчо передбачено.

Лідер таких конфіскацій – США, які минулого року стягнули понад $5 млн з підсанкційного Костянтина Малофєєва та яхту вартістю $300 млн Сулеймана Керімова. Попри повідомлення у травні минулого року, що генпрокурор США дозволив трансфер цих коштів, поки невідомо, чи були вони передані Україні.

Крім того, 17 лютого цього року стало відомо, що США передадуть Україні $500 тис., конфіскованих у мережі компаній, що в обхід санкцій намагалася незаконно експортувати до Росії високоточну техніку. Втім, ці кошти будуть передані через Естонію в межах міжнародної угоди.

Інший приклад конфіскацій на користь України – прийняті минулого року у Латвії, Литві та Естонії рішення про конфіскацію автомобілів з російськими номерами. Планується, що конфісковані автівки будуть передані Україні.

* * * * *

Таким чином, можна однозначно сказати, що питання конфіскації російських активів на Заході активізувалося. Але досі воно перебуває на початкових стадіях політичних домовленостей. 

ЄС і США, які є головними тримачами резервів центробанку РФ, переговорюються щодо того, хто ризикне зіграти першу скрипку. Все це відбувається на тлі дуже нестабільної передвиборчої політичної ситуації.

Тому варіантів два: або зацікавлені у допомозі Україні партнери зможуть дотиснути питання конфіскації активів РФ до потенційної зміни влади, або це питання відкладеться на ще більш невизначений строк.

Авторка: Наталія Січевлюк,

юридична радниця Transparency International Ukraine

Ця публікація підготовлена Transparency International Ukraine за фінансової підтримки Швеції