Туск повел правительство на обновление: что означают кадровые изменения в Совете министров Польши

Наприкінці минулого тижня прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск вніс значні зміни до складу уряду, висунувши на ключові посади чотирьох нових міністрів, які з 13 травня вже розпочали виконання своїх обов’язків.

Це було очікуваним: ще з моменту призначення уряду багато говорили про те, що за результатами місцевих виборів (які пройшли у квітні) відбудуться чималі кадрові зміни.

Як виявилося, кадрові пертурбації торкнулися Міністерства внутрішніх справ та адміністрації, Міністерства розвитку і технологій, Міністерства державного майна, а також Міністерства культури та національної спадщини.

Варто розібратися, що стало причиною цих змін. Хто саме очолив зазначені міністерства? І чи матимуть ці зміни вплив на відносини з Україною? 

Ротація перед євровиборами

"Ті, хто мене знають та пам’ятають зі старих часів, з моєї першої прем’єрської каденції, знають, що ніхто — і я в тому числі — не повинен занадто прив’язуватися до думки, що він вічний", — заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, представляючи зміни в уряді.

Він запевнив, що реконструкція уряду — це максимальне використання можливостей для інтересів держави.

Згідно з оголошеними рішеннями, Борис Будка, Марчин Кервінський, Бартоломей Сенкевич і Кшиштоф Гетьман попрощаються зі своїми міністерськими портфелями, оскільки братимуть участь у виборах до Європарламенту, які відбудуться 9 червня.

Глава польського уряду подякував міністрам, які залишають посади, за їхню роботу:

"Міністри, які сьогодні прощаються з вами як міністри, виконали завдання, яке ми перед собою поставили".

Він подякував міністру розвитку і технологій Гетьману, який залишив свій пост, "за чудову роботу", а міністру державного майна Будці – "за важку та невдячну місію в перші місяці організації та відновлення підприємств Держказначейства".

Про голову Міністерства внутрішніх справ та адміністрації Кервінського прем’єр сказав, що той почав свій термін на посаді "дуже ефектно". За його словами, Кервінський приймав "найскладніші рішення", які деякі навіть вважали "карколомними".

Отже, Борис Будка, Марчин Кервінський, Бартоломей Сенкевич і Кшиштоф Гетьман залишили свої міністерські посади. З 13 травня їх замінили інші персоналії.

Зокрема, посаду міністра внутрішніх справ та адміністрації тепер обіймає Томаш Семоняк, міністром розвитку і технологій став Кшиштоф Пашик, новим очільником Міністерства державного майна став Якуб Яворовський, а Ганна Врублевська тепер обіймає посаду міністерки культури та національної спадщини.

Міністр, що знається на війні

Одним з найцікавіших, мабуть, є призначення на посаду очільника Міністерства внутрішніх справ та адміністрації Томаша Семоняка. Оголошуючи про це, Дональд Туск зазначив, що не потрібно нікому представляти його профіль.

"Він був віцепрем’єром у моєму уряді та уряді прем’єрки Еви Копач. Був заступником міністра внутрішніх справ та адміністрації. Був міністром національної оборони, і в цій ролі обіймав посаду віцепрем’єра у попередніх двох урядах "Громадянської платформи", — зазначив прем'єр, підкресливши, що співпрацює з Семоняком роками й безмежно йому довіряє.

Туск повідомив, що Семоняк "виконуватиме обов’язки міністра внутрішніх справ та адміністрації і водночас координатора спеціальних служб".

Примітно, що Томаш Семоняк, який у грудні 2023 року змінив Маріуша Камінського на посаді міністра-координатора спецслужб, у перші дні перебування на ній мав зустріч із директором ЦРУ Вільямом Бернсом. Зокрема, вони розмовляли про російсько-українську війну та співпрацю Польщі й США в цьому контексті.

Окрім того, будучи координатором польських спецслужб, Семоняк неодноразово говорив про шпигунську програму Pegasus.

"У питаннях тероризму та контррозвідки потрібні різні інструменти. Ними користуються польські служби. Але такої системи, як Pegasus, особливо проти власних, незручних для влади громадян, за цієї влади ніколи не буде", — запевнив він, маючи на увазі гучний скандал, що мав місце за урядування "Права і справедливості", пов’язаний із незаконним стеженням, зокрема за політичними опонентами, якими тоді були представники "Платформи" й інших на той час опозиційних сил.

У питанні безпеки східного кордону Польщі Семоняк виступає за перекладання тягаря його охорони на Прикордонну службу, меншою мірою – на поліцію та армію. Водночас, за його оцінкою, відведення військових із прикордонних районів стане сигналом для Лукашенка та Путіна, що вони можуть зробити наступний крок.

Зазначена позиція є доволі спірною, адже міграційна криза на польсько-білоруському кордоні лише посилюється.

Прем’єр Дональд Туск це добре усвідомлює, через що, перебуваючи 11 травня на Підляшші, анонсував початок робіт для спорудження сучасних фортифікацій на суму близько $375 млн.

Важливий і цікавий у біографії Семоняка період, коли він у 2011–2015 роках очолював Міністерство національної оборони Польщі, що припало, як можна побачити, на початок російсько-української війни. За його каденції оборонне відомство підготувало корективи щодо технічної модернізації збройних сил і заявило про прискорення деяких закупівель.

Адже, як тоді оцінив Семоняк, конфлікт є найбільшою кризою безпеки в Європі з часів закінчення холодної війни. Тож предмет вищезазначеної розмови з директором ЦРУ видається цілком логічним.

Саме за часів Семоняка Міноборони Польщі, яке до 2011 року не змогло провести протягом кількох років жодного великого тендера, обрало постачальника системи підвищення кваліфікації пілотів літаків M-346 Master. А також підписало контракти на додаткові бронетранспортери Rosomak, танки Leopard 2, транспортні літаки C-295M тощо.

Показово, що у 2014 році, коли Туска обрали президентом Європейської ради, Семоняка згадували як одного з двох його наступників у польській владі.

І хоча главою Ради міністрів Польщі була призначена Ева Копач, Семоняк не лише залишився очільником Міноборони, а й до кінця дії коаліційного уряду був віцепрем’єром.

"Важливий момент в історії польського уряду"

Інші призначенці є також досвідченими особами, але з менш помітними біографічними особливостями. Особливо з точки зору України.

13 травня церемонія призначення главою держави нових членів Ради міністрів відбулася, хоч і з запізненням на годину. Ймовірно, через те, що перед її проведенням, як повідомив державний секретар канцелярії президента Войцех Коларський, у Президентському палаці відбулася зустріч тет-а-тет між Анджеєм Дудою та Дональдом Туском.

У своїй промові президент Польщі зазначив, що церемонія зміни уряду відбувається у "найважчий період" історії Польщі, пов’язаний, зокрема, з російським імперіалізмом і збройною агресією проти України (найтрагічнішою, за його словами, в історії Європи), пандемією COVID-19 та міграційною ситуацією на кордоні з Білоруссю.

Він підкреслив, що зміни відбуваються "у надзвичайно важливих міністерствах" з точки зору безпеки Польщі. У цьому контексті Дуда згадав Міністерство внутрішніх справ та адміністрації, яке відповідає, зокрема, за контроль над службами, що працюють на кордоні.

Водночас, звертаючись до новопризначеного міністра розвитку і технологій Кшиштофа Пашика, президент зазначив, що його, окрім іншого, цікавить розвиток польської атомної енергетики та розширення портів. А також підкреслив, що

Польщі потрібен аеропорт, який у разі потреби міг би обслуговувати "великий трафік", у тому числі військовий.

Дональд Туск натомість у своєму виступі оголосив, що це "важливий момент в історії польського уряду".

Вказуючи на міністрів, що відходять, прем’єр підкреслив, що "вони взяли на свої плечі відповідальність за найважчі часи". Він заявив, що п’ять місяців перебування на посаді були часом "очищення" та "підготовки ґрунту" для нової "нормальної реальності".

Глава польського уряду також підкреслив, що критичною є ситуація в службах, у тому числі підпорядкованих Міністерству внутрішніх справ та адміністрації, де новим міністром став Томаш Семоняк. У цьому контексті він послався як на ситуацію, пов’язану з безпекою кордону (яка, з його слів, вимагатиме "величезних ресурсів і зусиль", а також співпраці між різними центрами влади, включаючи уряд та президента), так і внутрішньою безпекою країни, маючи на увазі справу судді-зрадника Томаша Шмідта.

* * * * *

Найближчий час покаже, наскільки ефективно проявлять себе нові очільники чотирьох польських міністерств.

Втім, вже зараз можна спрогнозувати, що легко не буде, адже до вже існуючих викликів можуть додатися нові.

І більшість із них так чи інакше можуть бути пов’язані з російською агресією, яка неабияк торкається Польщі та її громадян.

Автор: Станіслав Желіховський, 

кандидат політичних наук, експерт-міжнародник