Лукашенко атакует Польшу: как Туск будет справляться с новым миграционным кризисом

Не минуло й тижня після заяви прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска про можливість відкриття одного з прикордонних переходів на кордоні з Білоруссю, закритих через штучно створену російським та білоруським режимами "міграційну кризу", як очільник польського уряду був вимушений кардинально змінити свої плани. 

Він оголосив про відновлення 200-метрової буферної зони, що знову відокремить кордон із Білоруссю від решти Польщі. Посилюватимуть на польсько-білоруському кордоні й інші безпекові заходи.

Причиною цього стало різке погіршення ситуації на кордоні з Білоруссю. А старт новій кризі дав напад мігрантів на польського прикордонника, внаслідок чого той отримав ножове поранення.

Схоже, на нинішньому етапі відносинам між країнами не судилося покращитися. Однак це також породило цілу низку дебатів у самій Польщі, включаючи громадську та політичну складову.

Атака на кордоні 

Напад на польського військового, який патрулював територію біля захисної огорожі на польсько-білоруському кордоні, стався 28 травня. За словами заступника міністра внутрішніх справ та адміністрації Польщі Чеслава Мрочека, офіцер отримав ножове поранення, коли "намагався зупинити мігрантів, які перетинали кордон".

Потерпілому одразу надали медичну допомогу. Військова швидка допомога відвезла його до сусіднього шпиталю в Гайнівці. Як повідомляється, його життю нічого не загрожує.

"Ми маємо справу з поведінкою мігрантів, які кидають каміння в польських патрулів. Кидають палаючі гілки... Ми бачимо і навіть забираємо небезпечні знаряддя, якими користуються мігранти. Це палиці з ножами на кінці, кийки з вбитими в них цвяхами", — пояснив прессекретар головкома Прикордонної служби Польщі, підполковник Анджей Йозвяк.

У зв’язку з ситуацією прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск наступного дня з’явився поблизу села Дубичі Церковні (Підляське воєводство) й акцентував увагу на рішеннях, які мають бути прийняті через ескалацію напруги та дедалі серйозніші інциденти на кордоні з Білоруссю.

Глава уряду висловив співчуття родині пораненого бійця і наголосив, що уряд зробить усе від нього залежне, щоб його близькі отримали необхідну допомогу. А також зазначив, що реакція на спроби нелегального перетину кордону має бути рішучою.

Туск повідомив, що він отримав рекомендацію від солдатських командирів "якнайшвидше відновити буферну зону в цій смузі, приблизно 200 метрів". З його слів, там, "де це необхідно з точки зору ефективної роботи служб польської держави".

Окрім того, глава Ради міністрів Польщі заявив, що у межах проведених заходів також було сказано про посилення залучення сил поліції до охорони кордону, "особливо в тих місцях, де відбуваються групові спроби прориву кордону". За словами Туска,

посилення агресії на кордоні Польщі з Білоруссю є елементом дедалі досконаліших методів гібридної війни.

А тому політики мусять нагадати, що всі інциденти на кордоні — це відсіч гібридним діям, спрямованим проти Польщі та Європи з боку РФ.

"Ми прийняли спільне рішення разом із військовим командуванням, що ми активізуємо всі матеріально-технічні і правові заходи, щоб ваша служба тут була безпечною з точки зору держави, максимально безпечною та ефективною, коли йдеться про мету вашої місії, яка полягає у захисті кордону", — заявив він.

Курс на загострення

Слова польського прем’єра щодо збільшення кількості військовослужбовців на кордоні підтвердили міністр національної оборони Владислав Косіняк-Камиш і очільник Міністерства внутрішніх справ та адміністрації Томаш Семоняк.

Останній підкреслив, що цими днями значно зросла кількість агресивних нападів на польських службових осіб.

І дійсно, зазначений випадок є далеко не першим подібного характеру. Схожа ситуація поблизу польсько-білоруського кордону, пов’язана з пораненням польського військового, сталася в ніч з 18 на 19 квітня. Патруль, який виконував завдання, з білоруського боку закидали камінням.

Мали місце випадки й опісля того, що відбувся 28 травня. Так, 31 травня Прикордонна служба Польщі оголосила, що 29 травня група іноземців з білоруського боку напала на польських солдатів, які охороняли кордон.

"Агресивно налаштовані іноземці, які перебували за технічним бар’єром, кілька разів атакували польські служби. Внаслідок агресивної поведінки двоє військових отримали поранення і були доставлені до шпиталю", — повідомив старший прапорщик Міхал Бура, додавши, що мігранти мали при собі небезпечні предмети та інструменти, якими кидали в солдатів.

Загалом ситуація на кордоні з Білоруссю є постійно напруженою.

За даними Підляської прикордонної служби, від початку травня було зафіксовано понад 6 тис. спроб нелегального перетину кордону, тоді як у квітні — понад 5,3 тис. Тобто динаміка схильна до зростання.

Лише за останні два дні травня понад 300 нелегальних мігрантів намагалися незаконно перетнути польсько-білоруський кордон.

А головне, їхні агресивні дії призвели до госпіталізації двох польських військовослужбовців.

Варто зазначити, що штучно створена ще у 2021 році російським і білоруським режимами "міграційна криза" стала передвісником повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Відтоді вона перманентно триває, змушуючи Польщу та інші сусідні країни-члени ЄС і НАТО посилювати безпеку східних кордонів.

Тим паче, коли є ризики потрапляння осіб, здатних здійснювати розвідувальний, підривний та диверсійний типи діяльності.

Заборона на в’їзд до прикордонних з Білоруссю територій для вихідців з-поза меж регіону, запроваджена МВС Польщі у відповідь на загострення "міграційної кризи", діяла з 1 грудня 2021 року до 1 липня 2022 року та охопила 183 міста. Пізніше рішення щодо 200-метрової буферної зони було продовжено.

Хто проти?

З приводу загострення ситуації на польсько-білоруському кордоні Міністерство внутрішніх справ та адміністрації Польщі опублікувало проєкт відповідної постанови.

У документі не згадується буферна зона, а йдеться про запровадження тимчасової заборони на перебування на певній ділянці прикордонної смуги біля кордону з Білоруссю.

Заборона, згідно з проєктом, діятиме з 4 червня протягом 90 днів.

Втім, ініціатива зустріла спротив.

Так, у відповідь на опублікований МВС проєкт постанови представники органів місцевого самоврядування Гайнівського повіту Підляського воєводства виступили зі спільною заявою щодо тимчасової заборони перебування в прикордонній зоні, в якій висловили "глибоку стурбованість".

Як наголошується у зверненні до прем’єр-міністра Польщі, Гайнівський повіт заробляє на життя переважно туризмом, а "магнітом" є Біловезька пуща та Біловезький національний парк.

"Тільки ми, мешканці Гайнівського повіту, знаємо, що введення заборони на перебування в прикордонній зоні означає завершення туристичного сезону", — йдеться у зверненні, тим самим посилаючись на попередні розпорядження, запроваджені у зв’язку з "міграційною кризою" на польсько-білоруському кордоні.

Заяви влади також розхвилювали жителів повіту. Це було помітно вже під час брифінгу в Дубичах Церковних прем’єр-міністра Дональда Туска і керівників Міністерства національної оборони та Міністерства внутрішніх справ та адміністрації, коли місцева жінка, звертаючись до глави уряду, вигукнула, що означають ці плани для жителів, коли з ними зустрінуться представники влади та "що означає, що мешканці повинні жити в безпеці".

Стурбованість висловили також громадські організації, які надають на кордоні гуманітарну допомогу.

Як написала у соцмережах Grupa Granica — громадський рух, який виступає проти реакції влади на події, що відбуваються на польсько-білоруському кордоні, — запровадження заборони на проживання унеможливить допомогу мігрантам, а служби, як зазначили активісти, "зможуть безкарно застосовувати депортації".

"Водночас влада затулятиме нам очі, щоб ми не могли задокументувати акти насильства та порушення прав людини чи зазирнути в руки служб", — наголосили у Grupa Granica.

Попри, здавалося, благі наміри жителі та громадські організації свідомо чи не свідомо можуть підігрувати російсько-білоруським агресивним намірам. А це своєю чергою може ще більше спонукати диктаторські режими до все нових і нових провокацій.

Опозиція вимагає вибачень

Як це часом буває в подібних випадках, не обійшлося й без політики. Так, повідомлення про візит Дональда Туска на Підляшшя того ж дня прокоментували ключові представники нині опозиційної партії "Право і справедливість" ("ПіС") — Маріуш Блащак та Беата Шидло.

Так, політики звернулися до глави польського уряду з вимогою довести достовірність своїх дій, спрямованих на покращення безпеки на польському кордоні. А також вибачитися за свої попередні слова на адресу офіцерів Прикордонної служби Польщі за часів, коли "Громадянська платформа" була в опозиції до керівної на той час "ПіС".

"Сьогоднішня зустріч Туска на кордоні повинна розпочатися з вибачень за роки ненависті, переслідувань і тиску на солдатів і офіцерів.

Я неодноразово спілкувався з нашими прикордонниками, й вони чудово пам’ятають слова нинішнього прем’єра та пов’язаних із ним політиків і знаменитостей", — написав колишній міністр національної оборони у соцмережі Х (Twitter).

Пролунали на адресу чинного очільника кабміну й звинувачення у популізмі, пов’язавши з виборами до Європейського парламенту, які відбудуться незабаром.

"Замилювання очей та раптова зміна наративу з боку Туска є інструментальним використанням питань безпеки у виборчій кампанії. Після 9 червня вся "Громадянська платформа" забуде і про солдатів, і про "Східний щит", — наголосив Блащак.

Схожа риторика про безпеку кордону та європейські перегони пролунала й від колишньої прем’єрки Польщі Беати Шидло.

За її словами, у той час як політсила Ярослава Качинського охороняла кордон, "Платформа" і сам Туск це критикували, вони були проти, вони голосували проти цього в польському парламенті, а зараз йде виборча кампанія, й Дональд Туск насправді намагається переломити ситуацію".

Шидло також заявила, що глава Ради міністрів має вибачитися перед колишньою речницею Прикордонної служби Анною Міхальською, яку було звільнено з посади після зміни влади і яка часто була об’єктом критики в публічному просторі під час урядування "ПіС".

"Всю акцію все-таки провели, але це була підтримка для "Громадянської платформи", її політики спричинили цю історію. А треба згадати, яка тоді була ситуація — напад на польський кордон. І замість того, щоб тодішня опозиція підтримала уряд "ПіС" задля посилення безпеки на кордоні, чоловіки побігли туди з піцою й влаштували цирк", — додала вона.

* * * * *

Хай там як, а ситуація на польсько-білоруському кордоні залишається напруженою, а сутички між мігрантами та правоохоронцями стають дедалі частішими. 

Уряд Польщі намагається всіляко протидіяти гібридним атакам Росії та Білорусі, однак часом зустрічає спротив від своїх же громадян.

А на додачу проти чинної коаліції грає їхня риторика часів перебування в опозиції.

Тепер їхні дії майже нічим не відрізняються від дій попередників. Це призводить до політизації проблеми — нова "міграційна криза" все більше використовується польськими політиками для досягнення своїх передвиборчих інтересів.

За всім цим спостерігають у Москві та Мінську. І не виключено, що нинішнє загострення є частиною масштабного плану посилення тиску на союзників України. 

Автор: Станіслав Желіховський, 

кандидат політичних наук, експерт-міжнародник