Шанс остановить "друзей Путина": благодаря чему Болгария сможет выйти из политического кризиса

Вже півтора місяця болгарські парламентарі намагаються знайти вихід з глибокої політичної кризи і винайти базу для формування урядової коаліції.

Ще одні позачергові вибори до національного парламенту, шості за останні три роки, не принесли політичної стабільності. Проте одночасно вкотре посилили позиції відверто проросійської партії "Відродження".

Саме ця партія найбільш зацікавлена у політичній кризі та все нових і нових перевиборах – кожен провал провідних партій країни покращує результати "Відродження".

Зараз Болгарія – за пару кроків від нового розпуску парламенту та оголошення перевиборів. Як ситуація дійшла до цього і чи можливо уникнути такого вигідного для РФ сценарію?

Криза без кінця?

Політична криза почалася фактично від дня виборів 9 червня.

На цих виборах блок, який формував уряд (щоправда, на ротаційній основі), "Продовжуємо зміни – Демократична Болгарія" (болгарська абревіатура ПП-ДБ) втратив аж 23 місця, впавши з другого місця на третє – і це суттєво погрішило його перспективи сформувати новий уряд.

Реагуючи на ці результати, вже наступного дня один зі старих голів ПП-ДБ Христо Іванов подав у відставку з посади голови та відмовився від мандата у 50-х Народних зборах Болгарії.

Підстави для невдоволення результатами були не лише у реформаторів. 15 червня, через незадоволення результатами з боку молодіжної гілки партії, подала у відставку з посади голови Болгарської соціалістичної партії (БСП) Корнелія Нінова. На її місце прийшов виконувач обов’язків Атанас Зафіров, який взяв курс на об’єднання з іншими лівими силами у Болгарії.

А вже 2 липня через взаємні погрози та чвари між основними представниками партії, Николаєм Марковим та Івеліном Михайловим, фактично розпалися новачки у парламенті – партія "Велич". Фракція з 13 депутатів розкололася. 

Не були задоволені результатами виборів навіть її формальні переможці – блок ГЕРБ-СДС ("Громадяни за європейський розвиток Болгарії – Союз демократичних сил"), які також втратили, хоча й лише один мандат.

3 липня болгарський парламент провів голосування за уряд від потенційної коаліції за участю переможця виборів ГЕРБ-СДС, а також Руху за права та свободи (болгарська абревіатура ДПС) – партії, яка суттєво покращила свої результати на останніх виборах.

Одна з причин невдачі – лише 30 з 45 депутатів ДПС підтримали ініціативу сформувати уряд.

Тож криза зачепила і цю політичну силу.

Далі – більше. Репресивна реакція з боку голови партії ДПС Деляна Пеєвського: виключення з партії та дискредитація окремих депутатів – призвела до виходу з партії 23, тобто більш ніж половини її депутатів.

Шанс для "реформаторів"

Друга спроба сформувати уряд надається політичній силі, яка здобула на виборах другий результат.

Це мала бути ДПС, проте через втрату половини народних обранців ця партія опинилась на нижчій позиції у переліку найбільших політичних партій у Народних зборах Болгарії.

А це своєю чергою відкрило для ПП-ДБ, в яких нараховується 39 народних депутатів, гіпотетичний шлях для отримання від президента країни мандата на формування уряду.

Адже на момент втрати депутатів ДПС президент Румен Радев ще не видав другий мандат на формування уряду, а видати його він мав би саме другій за чисельністю політичній силі.

У самій ПП-ДБ пропозицію формувати уряд зустріли неоднозначно: ПП та її голова Кирил Петков одразу підтримали пропозицію спробувати реалізувати мандат, проте задля цього їм була потрібна підтримка ДБ та її голови Атанаса Атанасова, які були налаштовані скептично.

Після внутрішніх консультацій 15 липня ПП-ДБ провели зустріч з президентом Руменом Радевим, де для формування коаліції запропонували піти шляхом затвердження декларації з сімома реформами, в більшості своїй антикорупційними, в рамках парламенту, і вже відштовхуючись від підтримки декларації формувати уряд.

Вони також попросили президента дати відстрочку тривалістю в три місяці перед врученням мандата.

Сам Радев зазначив, що він стежитиме за тим, якою мірою політичні партії підтримають запропоновану декларацію, та на основі цього винесе необхідне рішення, керуючись конституцією.

Менше з тим, у ПП-ДБ одразу заявили, що якщо декларація не отримає підтримки або її процес реалізації буде саботований, то партія поверне мандат президентові невиконаним.

Саму декларацію, за словами заступника голови партії ПП-ДБ Божидара Божанова, можна змінити та відредагувати й політична сила відкрита до обговорення її змісту. 

Перемовини та їхній провал

Від переговорів одразу відмовились представники колишньої "Величі", бо не вбачають сенсу "рятувати" парламент у нинішньому скликанні; популістична партія "Є такий народ" через загальну недовіру до ПП-ДБ з боку голови партії Славі Трифонова (йому не сподобалась пропозиція про відтермінування вручення мандата на три місяці); а також ДПС – через ворожий настрій з боку самого голови партії Деляна Пеєвського до ПП-ДБ.

Проте за кооперацію висловились представники Болгарської соціалістичної партії, ГЕРБ-СДС, а також дещо несподівано – проросійського "Відродження".

У "Відродженні" були готові підтримати декларацію ПП-ДБ, якщо ті у відповідь підтримають їхню декларацію, в якій, зокрема, було проведення референдумів щодо збереження болгарського лева як національної валюти, референдуму про членство в НАТО, про надання військових баз США, про скасування санкцій проти РФ, припинення допомоги Україні та інші пункти подібного характеру.

Очевидно, що для ПП-ДБ така пропозиція виглядає "угодою з дияволом".

ЇЇ результатом стане зрада власних принципів, підрив внутрішньої стабільності партії та ізоляція політичної сили в очах інших євроатлантистів. Через це у ПП-ДБ вирішили проігнорувати цю пропозицію, жодним чином не згадавши її у ЗМІ.

Більш реалістичною виглядала пропозиція соціалістів – у БСП були готові підтримати декларацію ПП-ДБ та вести подальші розмови щодо антикорупційних реформ у Болгарії, але їм не сподобалося, що декларація фокусувалась лише на питанні боротьби з корупцією, нехтуючи іншими питанням порядку денного.

Важливий момент: БСП також має імідж дружньої до РФ політичної сили (хоча і не настільки, як "Відродження"). Проте з приходом до керівництва партією Атанаса Зафірова соціалісти перестали активно виступати проти ПП-ДБ чи інших євроатлантичних партій, замість цього надаючи перевагу формуванню коаліції з партіями різних ідеологічних спрямувань.

Тим більше, що питання боротьби з корупцією стало ключовою політичною обіцянкою Зафірова.

Натомість ГЕРБ-СДС зайняли більш обережну позицію, але все ж таки пішли на перемовини. За словами ексспікера парламенту та члена ГЕРБ Росена Желязкова, перемовини було вирішено проводити у форматі груп, до яких входитимуть п’ять осіб від кожної з партій, які не є лідерами відповідних партій.

Він також зазначив, що ГЕРБ-СДС малоймовірно підтримає мандат ПП-ДБ в рамках цього скликання, але висловив свої сподівання, що у 51-му скликанні Народних зборів ці дві партії виступатимуть не як опоненти, а як партнери.

Пізніше, після перемовин, Росен Желязков додатково зазначив, що у його політичної партії та ПП-ДБ немає ідеологічних розбіжностей, але різниця між ними полягає у превалюванні стигматизації одне одного, а не в планах подальшого розвитку.

Тож 22 липня ПП-ДБ отримали від президента Румена Радева мандат на формування уряду та одразу його повернули.

Тепер президент має право надати наступний мандат будь-якій парламентській політичній силі за своїм вибором (ймовірно, це будуть рідні для нього соціалісти).

А провал третьої спроби створити уряд призведе до розпуску парламенту та оголошення нових дострокових виборів.

* * * * *

Нові вибори можуть посилити позиції проросійського "Відродження", а також партій-популістів.

Проте остання спроба сформувати уряд показала низку цікавих тенденцій.

По-перше, ця спроба дозволила побачити, що БСП за керівництва Атанаса Зафірова може бути потенційним партнером у питаннях впровадження реформ.

Але найголовніше, проведені перемовини дали поштовх до примирення між ГЕРБ-СДС та ПП-ДБ.

На останніх виборах ГЕРБ почала втрачати голоси, і ця тенденція може продовжитися. І це – найвагоміший аргумент на користь співпраці.

Тож якщо прозахідні політичні сили утримаються від різкої критики на адресу одне одного, то дуже ймовірно, що наступні вибори будуть позитивними для болгарських євроатлантистів та негативними для численних "друзів Путіна".

Та для цього необхідно, щоби прозахідні сили скористалися цим шансом.

Автори: 

Сергій Герасимчук, заступник виконавчого директора Ради зовнішньої політики "Українська призма",

Володимир-Назарій Гавріш, позаштатний експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма"