Олимпиада под угрозой терактов: как Франция защищает соревнования от исламистов и агентов РФ
45 тисяч поліцейських, близько 10 тисяч військових, а також співробітники спецслужб – все це штат, що забезпечує безпеку Олімпійських ігор у Парижі. І не лише вони – за подіями з повітря стежать безпілотники, а на дахах чергують снайпери.
Нинішня Олімпіада проходить у безпрецедентних умовах, коли по території Франції пачками затримують ісламістів за планування терактів, а також виявляють завербованих російськими спецслужбами диверсантів.
Проте навіть таких зусиль буває недостатньо.
Хоча сама церемонія відкриття Ігор пройшла без інцидентів, система безпеки у Франції все ж дала збій, коли пропустила масштабну диверсію на залізниці, наслідки якої долають досі.
Тож варто розібратись, яким загрозам мають протистояти сили безпеки Франції, та чи не ведуть ці ниточки до Росії, яка до цього вже була звинувачення у диверсіях на території різних країн Європи.
Паралізована залізниця
П’ятниця, 26 липня, мала запам’ятатись як день відкриття наймасштабніших спортивних змагань. Але паризька Олімпіада стартувала з потужної диверсії.
За кілька годин до початку церемонії стало відомо про скоординовані зловмисні дії на кількох залізничних лініях Франції.
Національний залізничний оператор SNCF повідомив про "масовану атаку з метою паралізувати мережу".
Диверсії зачепили атлантичну, північну і східну лінії: LGV Atlantique, що йде від вокзалу Монпарнас у Парижі до атлантичного узбережжя Франції, LGV Nord, яка йде до бельгійського кордону, і LGV Est, яка забезпечує сполучення між Парижем і містами на сході Франції, а також Люксембургом і Німеччиною. Через це багато маршрутів довелось скасувати.
Атаки також поставили під загрозу міжнародне сполучення.
Були скасовані поїзди Eurostar з Парижа до Лондона, який пролягає тунелем через Ла-Манш.
Повідомляють, що ще одну диверсію – на південно-східній гілці – вдалося зірвати: робітники, які проводили вночі технічне обслуговування, помітили людей, які не мали права перебувати в районі колій, і попередили жандармерію.
Ці зловмисні дії змусили скасувати безліч поїздів і призвели до хаосу на вокзалах Парижа.
Спочатку вважали, що перебої в роботі залізниці зачеплять близько 800 тисяч пасажирів, однак згодом в уряді уточнили, що наслідки диверсії торкнулись 100 тисяч клієнтів залізниці. І це у сезон, коли багато людей їде у відпустки, а парижани намагаються залишити паралізоване масштабними заходами безпеки місто.
Диверсія зачепила навіть прем'єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера, який планував приїхати до Парижа поїздом, щоб бути присутнім на церемонії відкриття Олімпіади. Замість цього йому довелося летіти літаком.
Розслідуванням диверсій зайнялась прокуратура, заявивши, що винуватцям загрожує термін від 10 до 20 років. Втім, наразі підозрюваних знайти не вдалось.
Спершу міністр транспорту Патріс Вергріт заявив про "скоординовані зловмисні дії", а далі і в.о. прем’єр-міністра Габріель Атталь зазначив, що факти вказують на цілеспрямовану диверсію.
Наразі пишуть, що за масштабну диверсію нібито взяло відповідальність анонімне угруповання радикальних лівих активістів, проте глава МВС Дарманен вказав на можливість іноземної причетності до атаки.
Допоки офіційно не повідомляли, яка саме країна може стояти за диверсією на залізниці. Втім, лише кілька місяців тому європейські спецслужби попереджали -
Росія планує диверсії по всьому континенту, зокрема, й на залізниці.
Міністр транспорту Чехії Мартін Купка розповідав про "тисячі" спроб РФ втручання в роботу європейських залізничних мереж.
Більш того, що напередодні відкриття Олімпіади польські ЗМІ повідомили про можливу причетність сил РФ та Білорусі до спроби диверсії на залізниці.
Втім, російський слід вже виявили в інших інцидентах у Франції, які так чи інакше пов’язані з Олімпіадою
Провокації з російським слідом
Ще у квітні президент Макрон заявляв, що не має сумніву у тому, що Росія спробує зірвати Олімпіаду.
"Я не маю жодних сумнівів, в тому числі з точки зору інформації", – заявляв він, не уточнивши подробиць про вірогідні способи атак.
Про свої побоювання щодо спроб РФ використати Олімпіаду з метою шпигунства чи дискредитації Франції заявляв і очільник МВС Франції.
Жеральд Дарманен розповідав, що французькі служби безпеки відхилили понад чотири тисячі заявок на акредитацію на Олімпіаду 2024 року в Парижі, зокрема росіянам та білорусам, через побоювання щодо шпигунства й кібератак.
Прем’єр Атталь говорив загроза кібератак у Франції є постійно, особливо під час таких подій світового масштабу, як Олімпіада.
"Ми – мішень. Кібератаки будуть. Головне – обмежити їхній вплив", -
казав Атталь, відвідуючи штаб-квартиру французького агентства з безпеки програмного забезпечення ANSSI.
Опубліковане у червні дослідження показало, що Росія влаштувала дезінформаційну кампанію з метою дискредитувати як Міжнародний олімпійський комітет, так і президента Макрона, і прагне продемонструвати їхню нездатність забезпечити безпеку Ігор.
Створюючи за допомогу штучного інтелекту фейкові ролики, РФ намагалась посіяти страх, щоб відмовити глядачів від відвідування Олімпіади.
До потужних дезінформаційних кампаній згодом додалися й цілком реальні загрози, коли стало відомо про затримання низки росіян, які могли готувати диверсії або теракти.
Так, наприкінці травня затримали 18-річного уродженця Чечні за підозрою в підготовці теракту на стадіоні "Жоффруа Гішар" під час Олімпіади.
Також у липні в Парижі затримали двох росіянок, які намагалися на машині пробратися в закриту перед Олімпіадою зону міста. Одна з них була в багажнику.
А перед самою Олімпіадою стало відомо про затримання у Парижі вихідця з Росії, якого підозрюють у підготовці дестабілізації політичної ситуації під час Олімпійських ігор.
Журналісти-розслідувачі виявили, що затриманим виявився завербований ФСБ 40-річний російський шеф-кухар Кирил Грязнов, який, мабуть, вважав себе ледь не російською версією Джеймса Бонда.
Але уродженця Пермі підвела любов до алкоголю.
Перебуваючи у Болгарії, Грязнов напився і став розповідати випадковим людям про те, що в Париж вирушив не просто так, а із секретним завданням.
Болгари чомусь не захопились і розповіли про дивного росіянина журналістам. І як виявилось, недарма.
Під час обшуків у нього виявили певні "дипломатичні матеріали" і посвідчення, що вказує на його приналежність до російських спецслужб.
У чому саме полягала суть підготовленої Грязновим провокації, невідомо. Офіційно кажуть лише про те, що це був "масштабний проєкт" в інтересах Росії, який мав би "серйозні наслідки" протягом всієї Олімпіади.
І це все відбувалось на тлі загрози, яка стала вже звичною для Франції – ісламістської. Яку цього разу "підігріли" події на Близькому Сході.
Запобігти повторення Мюнхена-72
Оскільки Олімпійські ігри відбуваються у розпал війни між Ізраїлем і терористичним угрупованням ХАМАС, загрози терактів з боку радикальних ісламістів значно зросли.
Париж вже ставав мішенню для ісламістів, коли у листопаді 2015 року майже одночасно були здійснені атаки біля стадіону "Стад де Франс" у Сен-Дені, у кількох ресторанах, а також у концертному залі "Батаклан". Тож влада з усією серйозністю підійшла до усунення таких ризиків.
Після теракту у підмосковному концерт-холлі "Крокус", який влаштували ісламісти, у Франції оголосили про підвищення рівня терористичної загрози до максимального.
А президент Емманюель Макрон вказав, що філія угруповання "Ісламська держава", яка взяла відповідальність за теракт в РФ, здійснила кілька спроб атак на території Франції.
Ще задовго до початку Олімпіади у Франції почали затримувати підозрюваних у плануванні терактів під час змагань. Так, у квітні заарештували 16-річного підлітка, який збирався "померти як мученик" під час Олімпіади, зробивши пояс з вибухівкою.
А всього за кілька днів до початку Олімпіади масштабні антитерористичні рейди пройшли не тільки у Франції, а й у Бельгії, де за підозрою у підготовці теракту затримали сімох осіб.
Також французька антитерористична поліція PNAT арештувала 18-річного хлопця у зв'язку з планами здійснити один або кілька терактів.
Не варто скидати з рахунків й загрозу для ізраїльських спортсменів.
Через війну в Газі радикально налаштовані ісламісти влаштовують антиізраїльські протести. Першим великим заходом, якого це торкнулось, стало Євробачення, що проходило у шведському Мальме.
Тоді співачці з Ізраїлю Еден Голан пропалестинські активісти погрожували вбивством, через що дівчині з міркувань безпеки дозволяли залишати готель лише для репетицій.
Зараз Франція надала цілодобову охорону ізраїльським атлетам як в межах Олімпійського селища, так і поза ним. Ніхто не хоче повторення кривавого теракту під час Олімпіади-1972 у Мюнхені, коли палестинські терористи захопили, а потім вбили команду з Ізраїлю.
Про можливість спроби повторити цей теракт (тепер – з боку Ірану) міністр закордонних справ Ізраїлю Ісраель Кац написав у листі до французького колеги Стефана Сежурне.
Також Кац розповів, що ізраїльські спортсмени перед Олімпіадою стикаються з хвилею нападів, антисемітизму, терористичних погроз і спроб ізоляції.
Подібні загрози лунають навіть від політиків.
Посилено охороняти делегацію Ізраїлю довелось після того, як депутат від ліворадикальної партії "Нескорена Франція" Томас Портес заявив, що ізраїльським олімпійським спортсменам не раді у Франції на тлі війни у Газі.
Посилені заходи безпеки з перших хвилин відчули на собі і топпосадовці. Зокрема, через потенційну загрозу служби безпеки в аеропорту Парижа 40 хвилин не випускали з літака ізраїльську делегацію на чолі з президентом Іцхаком Герцогом. Тоді повідомлялось про підозрілу людину, яку виявили на даху.
До того ж, з міркувань безпеки довелось перенести церемонію вшанування пам'яті ізраїльських спортсменів, загиблих під час теракту в Мюнхені у 1972 році, з мерії Парижа до посольства Ізраїлю.
*****
Попри заяви президента Макрона, Олімпійські ігри так і не стали моментом "політичного перемир'я"
Більш того – Олімпіада в Парижі вже стикається з найвищим рівнем загроз і різноманітних небезпек.
Вже перші дні змагання виявили прогалини у заходах безпеки. Тож глядачам і учасникам Олімпіади доводиться сподіватися, що нових серйозних інцидентів, а головне – терактів, все ж вдасться уникнути.
Автор: Ірина Кутєлєва,
журналістка "Європейської правди"