Разговоры о мире с позиции силы: что известно о Ките Келлоге, спецпредставителе Трампа по Украине

У січні 2023 року Україну відвідала приватна делегація на чолі з не надто публічним американським генералом. Про свій кількаденний візит він пізніше розповідав так:

"Побував на аренах боїв у Харкові, Ізюмі, Донецьку, передмісті Києва. Я на власні очі побачив Бучу – одне з багатьох місць масових вбивств російськими військами українських цивільних, зокрема жінок і дітей – а також Ізмаїл та Одесу, які пережили російську війну".

Наступного року про цього генерала писатимуть майже всі українські ЗМІ. 

Спершу – як про співавтора одного з численних "мирних планів" для України в оточенні тоді ще кандидата в президенти США Дональда Трампа.

А зовсім нещодавно – як про людину, на яку вже майбутній американський президент Трамп поклав завдання досягти "завершення війни" в Україні.

У ЗМІ фігурували різні кандидати на цю посаду: від дипломата та іранського "яструба" Браяна Гука, уродженця Росії та шахрая Бориса Епштейна до лояліста Трампа Річарда Гренелла, який збурив німецький політикум своїм кількарічним перебуванням на посаді посла в Берліні.

Напередодні обраний президент США оголосив, що його спецпосланником з питань Росії та України стане 80-річний генерал-лейтенант у відставці Кіт Келлог.

"Разом ми забезпечимо МИР ЧЕРЕЗ СИЛУ і зробимо Америку і світ знову безпечними!"

– у притаманній йому манері пообіцяв Трамп.

Сам Келлог теж пообіцяв на новій посаді "забезпечити мир через силу, відстоюючи інтереси Америки".

Технічні моменти майбутнього спецпосланника наразі незрозумілі. Почати б із того, чи буде його кандидатуру затверджувати Сенат (це може затягнути процес, та навряд чи сенатори-республіканці чинитимуть опір призначенню).

Неясно також, що Келлог конкретно робитиме на посаді та коли розпочне виконання обовʼязків – розгорне діяльність до інавгурації Трампа чи вже після 20 січня 2025 року. Хоча, якщо пригадати прагнення обраного президента "закінчити війну за 24 години", не виключено, що про перші кроки Келлога ми почуємо вже зовсім скоро.

"ЄвроПравда" розповідає, що відомо про людину, якій Дональд Трамп доручив, напевно, найбільш серйозний виклик своїй майбутній адміністрації.

Шлях до команди Трампа

Кіт Келлог майже половину свого життя – 36 років – повʼязав з військовою службою: у війні у Вʼєтнамі, де служив у легкій піхоті; у Камбоджі, де як "зелений берет" (Сили спецоперацій США) був військовим радником; під час вторгнення американських сил у Панаму 1989 року та під час війни в Перській затоці двома роками пізніше. У 1996 році – став командувачем 82-ї повітряно-десантної дивізії армії США.

Останнім місцем служби Келлога була одна з керівних посад в Обʼєднаному комітеті начальників штабів США, звідки він пішов у 2003 році та звільнився з військової служби у званні генерал-лейтенанта запасу.

Та й після цього він не одразу відійшов від державних справ: був долучений до роботи перехідного уряду Іраку, створеного коаліцією на чолі зі США після вторгнення у 2003-му.

Поза тим Келлог дванадцять років працював у приватному секторі.

Спершу – в ІТ-гіганті Oracle, де йому доручили відповідати за внутрішню безпеку (і дали відпустку на час роботи в Іраку), потім – у технічному підряднику федеральної влади США CACI International, з 2009-го – в оборонному підряднику Cubic, який спеціалізується на симуляторах наземних військових операцій.

До передвиборчої команди Дональда Трампа Келлог приєднався навесні 2016 року на посаді радника з питань зовнішньої політики. Та у своїх мемуарах він пише, що

ще від самого початку кампанії Трамп був єдиним претендентом на республіканську номінацію, з яким він би хотів працювати.

"Хоч Трамп і був зухвалим ньюйоркцем, його політичні погляди – суть американського патріотизму: відновлення робочих місць удома, припинення непотрібних воєн, виконання наших імміграційних законів і призначення суддів, які дотримуються Конституції, а не лізуть у законодавчі справи", – писав Келлог.

Після перемоги Трампа генерал отримав посаду в перехідній команді республіканця (вона переймає справи в адміністрації, що йде від влади), а потім очолив апарат Ради національної безпеки.

Коли у відставку через менш як два місяці пішов радник Трамп з нацбезпеки Майкл Флінн за контакти з росіянами (як пізніше говорив Келлог, Флінна змусили свідчити проти себе), Келлог якийсь час виконував обовʼязки радника з нацбезпеки.

І хоча пропозиції залишити його на цій посаді були, Трамп зрештою призначив Герберта Макмастера – того, що пізніше говоритиме, як президентом США маніпулював Владімір Путін.

Натомість Келлог за рік – у квітні 2018-го – обійняв аналогічну посаду в апараті віцепрезидента США Майка Пенса, але при цьому продовжував радити Трампу з питань нацбезпеки.

Спогади про роботу в Білому домі

У своїх мемуарах "Війна іншими засобами" Келлог послідовно захищає всі рішення, ухвалені першою адміністрацією республіканця у сфері зовнішньої політики та нацбезпеки. 

Виведення військ з Афганістану? Трамп запропонував дієвий план, а Байдену просто треба було його виконати як слід. 

Переговори з Кім Чен Ином? Вони досягли головного – знизили напруженість на Корейському півострові. 

Розслідування про звʼязки кампанії Трампа з Росією – "дурня", бо який "союзник Росії" буде бомбити Сирію?

Не оминув увагою Келлог і сумнозвісний дзвінок Дональда Трампа Володимиру Зеленському влітку 2019 року, який призвів до першої спроби імпічменту тодішнього президента США. Там він прямо каже, що в ієрархії пріоритетів зовнішньої політики Україна для тодішньої адміністрації була значно нижчою, ніж Китай, міжнародна торгівля, Близький Схід чи НАТО.

"Протягом перших трьох років президентства Трампа політика щодо України рідко ставала темою для розмов серед тих, хто займався аналізом зовнішньої політики та оборонних питань у Білому домі", – визнає Келлог.

При цьому, додає він, адміністрація Трампа зробила набагато більше, ніж попередники з Демократичної партії, які "були мало зацікавлена в захисті України або в протистоянні з Росією".

Адже, пише Келлог, якщо демократи передали Києву "ковдри, обігрівачі та броньовані автомобілі", то республіканці "дали українським військовим сучасне озброєння".

Про спробу імпічменту Трампа Келлог висловлюється ще більш категорично.

Як присутній під час перших двох розмов президента США із Зеленським, він запевняє: ніякого шантажу України з боку Вашингтона не було. А розмова про розслідування проти Гантера Байдена та компанії Burisma – це лише занепокоєння Трампа про корупцію і бажання гарантувати, що гроші американських платників податків йдуть за призначенням.

Тому й закиди, що Зеленський відмовився розслідувати діяльність Байденів і за це Трамп призупинив військову допомогу Україні – безпідставні.

"Я був присутній на кожній зустрічі і на кожній дискусії щодо Зеленського і допомоги Україні. Жодного разу не йшлося про quid pro quo (послуга за послугу. – Ред.): мовляв, якщо Зеленський зробить щось для нас, то ми виділимо цю допомогу. Допомога була надана після перевірки, щоб переконатися, що кошти розподіляються належним чином",– пише Келлог у мемуарах.

Після завершення роботи в адміністрації Трампа Келлог долучився до протрампівського мозкового центру America First Policy Institute, де став співголовою Центру національної безпеки – і де доклався до Трампового бачення завершення війни в Україні.

Мирний план для Трампа

America First Policy Institute у квітні 2024 року опублікував звіт "Америка передусім, Росія та Україна", де пропонувалося бачення повномасштабного російського вторгнення в Україну саме з (теоретичних) позицій майбутньої адміністрації Трампа.

Сам Келлог наголошував, що це не ідеї самого Трампа, а лише можливе їхнє бачення.

Звіт зводиться до кількох тез. 

По-перше, адміністрація Байдена провалилася, не змігши запобігти війні в Україні – наприклад, домовившись із Путіним про невступ України до НАТО. 

По-друге, коли вторгнення вже почалося, українські сили не отримали достатньо зброї, що в очах авторів звіту є доказом бажання адміністрації Байдена вести "проксі-війну" з Росією. 

По-третє, адміністрація Байдена вчинила помилку, не посприявши мирним переговорам між Києвом і Москвою, коли була така можливість – приміром, наприкінці 2022 року. А натомість лише затягує війну, що призводить до все більших смертей.

А ось політика "Америка передусім" цього всього не допустила би, пишуть автори звіту. Так, Україна не повернула б території та не вступила б у НАТО, зате, цитуючи слова Трампа, "всі перестануть помирати". "Гарний початок", – підсумовують автори.

Більш детально свою пропозицію "мирного плану" в Україні Кіт Келлог виклав разом із колегою в America First Policy Institute Фредом Фляйцом.

Її суть така: США за президентства Трампа офіційно почнуть політику мирних переговорів між Україною та Росією, а щоб змусити обидві сторони брати в них участь, застосують важелі впливу. Для України це – призупинення постачання військової допомоги, а для Росії, навпаки, – посилення військової підтримки Києва.

"Пряником" натомість виступає зобовʼязання подальшої допомоги Україні зброєю під час або після укладання угоди та оподаткування прибутків від російських енергоносіїв, що піде на відбудову країни. Росії натомість пропонують часткове зняття санкцій.

"План" Келлога-Фляйца не передбачає відмови України від територій.

Натомість від Києва очікують визнання, що ці території не будуть повертати військовим шляхом. 

Тож відновити українську територіальну цілісність вдасться лише через деякий час – можливо, в дипломатичний спосіб та після смерті Путіна.

Членство в НАТО Україні також не варто очікувати найближчим часом, але натомість союзники можуть запропонувати їй дієві "гарантії безпеки", йдеться в "мирному плані".

У липневому інтервʼю "Голосу Америки" Кіт Келлог захищає цю пропозицію як найбільш детальний та реалістичний варіант виходу з глухого кута на полі бою, який склався станом на той час. 

Келлог послідовно наголошує, що США не збираються відмовлятись від підтримки України та не виправдовують повномасштабного вторгнення. І каже: ситуація могла б скластись зовсім інакше, якби на початку Захід і адміністрація Байдена зокрема були б рішучіші.

"Ви могли дійти до Азовського моря через Херсон, розділивши їх (російські сили. – Ред.) навпіл. І це те, що ви хотіли зробити.

Але оскільки Захід, а особливо Америка, дуже повільно постачали вам обладнання та необхідну підтримку, це дозволило росіянам піти в наступ",

пояснював Келлог.

На думку майбутнього спецпосланника, дієвість майбутніх переговорів забезпечить те, що Трамп готовий говорити "з обома сторонами". І це не буде повторення Мінських домовленостей: "вони нічого не досягнули, тому що ніхто нікому не довіряв, і ніхто не працював разом".

"Ви не вступаєте в переговори з неприйнятними вимогами. Але тут потрібний посередник, який може сісти і фактично домовитися з обома сторонами. Це може бути Трамп. Президент Трамп вірить, що він може це зробити", – запевняє Келлог.

Автор: Олег Павлюк, 

журналіст "Європейської правди"