Бегство к Орбану: зачем Венгрия пошла на резкий конфликт с Польшей

Польща та Угорщина, які в останні роки (особливо за правління партії "Право і справедливість") демонстрували тісну співпрацю у межах Вишеградської групи, опинилися на межі дипломатичної кризи.

Причиною стало рішення уряду Віктора Орбана надати політичний притулок колишньому заступнику міністра юстиції Польщі та депутату "ПіС" Марчину Романовському, якого польська прокуратура розшукує за підозрою у нецільовому використанні коштів Фонду справедливості.

Рішення Будапешта викликало різку реакцію з боку Варшави.

В уряді Дональда Туска не приховують, що розглядають рішення Будапешта не лише як дипломатичний інцидент, а насамперед як політичну гру, спрямовану на підтримку опозиції.

А відповідно, і для Польщі, і для Угорщини ставки піднялися дуже високо. І наслідки цього інциденту можуть виявитися вельми серйозними. 

Особливо важливий втікач

Марчин Романовський опинився у центрі скандалу ще в липні 2024 року, коли був затриманий за звинуваченням у неналежному розподілі коштів Фонду справедливості.

Йдеться про спеціальний фонд Мін'юсту, спрямований на фінансову підтримку потерпілих та свідків, а також надання допомоги особам, звільненим із місць позбавлення волі.

Як виявило слідство, чимала частина цих коштів (точну суму не називають) замість соціальних потреб була використана в політичних чи особистих цілях.

Варто уточнити, що про можливі фінансові порушення у Фонді справедливості польська опозиція та незалежні медіа заявляли ще до парламентських виборів 2023 року.

Проте до зміни влади у Польщі відкриття такого розслідування було неможливим.  

Натомість після було відкрито чимало гучних справ проти представників попередньої влади, в тому числі – щодо їхніх фінансових зловживань.  

Зокрема, раніше в офісі прем'єра Туска стверджували, що щонайменше шість міністерств використовували свої ресурси для проведення виборчої кампанії "ПіС".

В рамках однієї з таких справ 15 жовтня цього року прокурор слідчої групи №2 Національної прокуратури оголосив Романовському про висунення 11 обвинувачень щодо порушень у Фонді справедливості.

Вони стосуються періоду, коли він як політик "Солідарної Польщі" (згодом "Суверенної Польщі" – партії, яка була молодшим та більш радикальним партнером "ПіС", а нещодавно об'єдналася із нею) у 2019-2023 роках був заступником міністра юстиції, куруючи Фонд справедливості.

Зауважимо, що в ті часи Мін'юстом керував лідер "Солідарної Польщі" Збігнев Зьобро, до якого у польського правосуддя є дуже багато питань. І справа Романовського – одна з тих, де явно був замішаний один із лідерів польської опозиції. 

Отже, Романовського звинувачують "в участі в організованій групі, спрямованій на вчинення злочинів проти власності, зокрема шляхом перевищення повноважень та невиконання зобов’язань й засвідчення неправдивих документів, що завдало шкоди майну Державного казначейства у великих розмірах, з метою отримання особистої та матеріальної вигоди".

А вже 9 грудня Окружний суд у Варшаві прийняв рішення про тримісячний запобіжний захід Романовському.

Щоправда, політик не з’явився в залі суду і ніхто на той час не знав, де він.

Втім, за кілька годин в мережі з’явилося фото, на якому видно, як Романовський лежить на лікарняному ліжку зі слідами крові на простирадлах й прооперованим носом. Світлини першими оприлюднило телебачення wPolsce24, пов’язане із "Правом і справедливістю" ("ПіС").

"Депутат Марчин Романовський. Після серйозної операції. З кровотечею. Туск і Боднар (нинішній міністр юстиції Адам Боднар. – Ред.) несуть повну відповідальність за життя депутата Романовського, який стане їхнім наступним в’язнем", – прокоментував, поширюючи це фото, депутат від "ПіС" Януш Ковальський.

Втім, справа отримала несподіваний поворот. Як виявилося, ця фотографія була зроблена кількома днями раніше у воєводському шпиталі в Любліні, де Романовський пройшов процедуру корекції носової перегородки.

Медичний заклад опальний політик покинув за власним бажанням 6 грудня – за три дні до рішення суду. 

А в день, коли депутат Ковальський виклав зазначене фото, Романовський щонайменше 24 години як перебував в Угорщині.

За наявною інформацією, ексзаступник голови Мін’юсту виїхав із Польщі між 7 і 8 грудня. Він перетнув кордон зі Словаччиною, після чого попрямував до Угорщини.

А вже 19 грудня захисник Романовського, адвокат Бартош Левандовський, заявив, що

уряд Угорщини надав польському політику міжнародний захист на підставі закону про притулок.

І вже того ж дня глава канцелярії угорського прем’єра Віктора Орбана Гергей Гуяш підтвердив, що колишній заступник міністра юстиції Польщі отримав політичний притулок в Угорщині.

Днем раніше, коли стало зрозуміло, до чого все йде, Окружний суд у Варшаві погодився видати європейський ордер на арешт Романовського. А 20 грудня національний прокурор Даріуш Корнелюк оголосив, що буде додано ще сім звинувачень.

У відповідь на дії Будапешта МЗС Польщі оприлюднило заяву, в якій заявило, що розцінює рішення уряду Орбана щодо надання політичного притулку Романовському як "недружній акт щодо Республіки Польща і такий, що суперечить елементарним принципам, які застосовуються до держав-членів Європейського Союзу".

Також відомство оголосило, що "якщо Угорщина не виконає своїх європейських зобов’язань", Польща звернеться до Європейської комісії з проханням розпочати провадження у справі Угорщини відповідно до ст. 259 Договору про функціонування Євросоюзу.

Фактично для коаліції Дональда Туска ця справа стала інструментом демонстрації корумпованості попередньої влади.

Натомість для "ПіС" це ще одна нагода консолідувати своїх прихильників навколо ідеї "політичних переслідувань".

Будапешт йде ва-банк 

Офіційний Будапешт, надавши Марчину Романовському притулок, зробив крок, який можна інтерпретувати як втручання у внутрішні справи Польщі.

А це сприймається як виклик чинній польській владі, адже відмова Угорщини видати Романовського за європейським ордером на арешт підриває верховенство права в межах ЄС.

Віктор Орбан давно вважається союзником "Права і справедливості" на міжнародній арені. Їхня співпраця базується на спільній критиці Європейського Союзу, прагненні до суверенітету держав-членів і недовіру до ліберальної політики Брюсселя.

Навіть після початку повномасштабної агресії Росії проти України, коли "ПіС" дещо віддалилася від Орбана, Варшава та Будапешт зберігали союзницькі відносини принаймні у питанні протидії євроінституціям. В тому числі – захищаючи одне одного від європейських "санкцій".

Поразка "ПіС" на виборах 2023 року могла би стати дуже потужним ударом по Орбану. Якби він не отримав нового союзника – уряд Роберта Фіцо у Словаччині, – угорський прем'єр опинився би сам на сам із Брюсселем.    

Проте союзницькі відносини із "ПіС" нікуди не ділися. Надання притулку Романовському демонструє, що

Орбан фактично підігрує польській опозиції в її прагненні повернутися до влади.

Угорський прем'єр вже встиг заявити, що Будапешт готовий дати притулок і іншим колишнім польським посадовцям, проти яких розпочала розслідування нова влада. "Я не відкрию великих таємниць, якщо скажу, що не думаю, що це був останній випадок", – заявив Орбан, відповідаючи про питання про притулок Романовському.

Цей крок може бути частиною довгострокової стратегії Будапешта: підтримка "ПіС" у їхній боротьбі проти нинішньої польської влади – це не лише "підтримка союзника", а й спосіб послабити уряд Дональда Туска, який дистанціюється від Орбана та його автократичної моделі управління.

Така стратегія Будапешта може стати особливо небезпечною в контексті президентських виборів, що пройдуть у Польщі навесні 2025 року.  

А відповідно, такі дії Будапешта створюють серйозні ризики для польсько-угорських відносин, які протягом десятиліть були символом співпраці у Центральній Європі.

Намір Варшави звернутися до Єврокомісії з проханням розпочати провадження проти Будапешта відповідно до статті 259 Договору про функціонування ЄС може ще більше ізолювати Угорщину в межах Євроспільноти і, таким чином, підірвати єдність блоку.

Проте конфлікт має й геополітичний вимір.

У момент, коли Європа стикається з численними викликами – від війни Росії проти України до інших типів загроз з боку Москви, – внутрішній конфлікт між двома сусідніми країнами лише грає на руку російському диктатору Владіміру Путіну.

Угорщина, яка відома своїм прагненням зберігати "нейтральні" відносини з РФ, демонструє, що її політичні інтереси можуть суперечити загальноєвропейським пріоритетам.

* * * * *

Скандал із Романовським – не лише питання права, а й важливий сигнал для Європейського Союзу про зростання політичних конфліктів між його членами.

Для Польщі це – випробування здатності захищати свої інтереси в межах ЄС.

А для Угорщини – черговий ризик опинитися в ізоляції через надмірні політичні маневри.

Утім, головним бенефіціаром цієї ситуації, як це не парадоксально, може стати сама "Право і справедливість", яка здатна використати її для мобілізації своїх прихильників перед президентськими виборами 2025 року.

А це, своєю чергою, може значно сильніше поляризувати польське суспільство. Одночасно послабивши його здатність ефективно реагувати на зовнішні виклики.

Автор: Станіслав Желіховський, 

кандидат політичних наук, експерт-міжнародник