"Друзья Путина" резко усилились, но не выиграли: какие риски несет новый парламент Румынии
1 грудня, у День національного єднання, в Румунії продовжився електоральний сезон: громадяни голосували на парламентських виборах.
Початково від цих виборів не чекали значних сенсацій – але все змінив перший тур виборів президентських, який відбувся тиждень тому.
Провал кандидатів від ключових партій, перше місце антисистемного та проросійського кандидата Келіна Джорджеску, але одночасно – вихід у другий тур лідерки Союзу порятунку Румунії (USR) прозахідної Елени Ласконі, могли суттєво вплинути на перебіг виборів до парламенту.
Зокрема, створивши ризики приходу до влади відверто проросійських сил.
І навпаки – результати виборів до парламенту мали пролити трохи більше світла на ймовірний перебіг другого туру президентських виборів, який має відбутися вже 8 грудня.
Зважаючи на результати виборів до двох палат парламенту, однозначних відповідей з'явилося не так вже й багато. Натомість питань щодо майбутньої коаліції, складу опозиції та призначення уряду стало ще більше.
Кінець "двовладдя"
Нинішні парламентські вибори мали перезапустити політичну систему країну, розбалансовану роздробленістю чинної коаліції, яка складалася з непримиренних суперників: Соціал-демократичної партії (PSD) та Націонал-ліберальної партії (PNL).
У парламентських виборах брали участь 39 партій та 19 організацій меншин. Загальна явка виборців склала 52,33% – це досить високий показник, що приблизно дорівнює явці під час першого туру президентських виборів.
Трохи пояснень: румунський парламент є двопалатним і складається з Сенату (136 місць) та Палати депутатів (330 місць).
Виборча система під час парламентських виборів є пропорційною, а поріг для партій складає 5% загальнонаціональних голосів або щонайменше 20% голосів у чотирьох виборчих округах.
Виборчі альянси повинні подолати вищий поріг, а саме 8% для двопартійних альянсів, 9% для трипартійних і 10% для багатопартійних альянсів.
За таких розкладів до нового парламенту Румунії увійдуть представники семи партій.
Це вже згадана Соціал-демократична партія (PSD, 23,04%), проросійський Альянс за об’єднання румунів (AUR, 18,01%), ще один учасник коаліції – Національна ліберальна партія (PNL, 14,55%), Союз порятунку Румунії (USR, 11,86%), чия лідерка має найвищі шанси стати новим президентом, а також Демократичний союз угорців Румунії (UDMR, 6,58%), а також ще дві антизахідні партії: SOS (7,45%) та Партія молодих людей (POT, 6,12%).
Необхідно зазначити, що вказані відсотки визначають рівень підтримки, яку набрала кожна з партій саме під час виборів до Сенату. Однак різниця з виборами до Палати депутатів є незначною, максимальне її значення становить 0,8%.
Порівнюючи результати цьогорічних парламентських виборів із виборами 2020 року, можна простежити значні зміни як у структурі парламенту, так і в його ідеологічному поділі.
У порівнянні з 2020 роком збільшилася кількість представлених партій із 4 до 7, що явно ускладнює формування коаліції.
Схоже, що епоха двох великих партій – націонал-лібералів і соціал-демократів – пішла у минуле. На черзі строкатіший склад парламенту та більш складні моделі коаліційної більшості.
Під тиском популістів
Позиція PSD як лідера голосування не змінилася, однак спостерігається втрата 5% підтримки.
Ще гіршим став результат у PNL – націонал-ліберали втратили близько 10% голосів, і як наслідок – не змогли посісти навіть друге місце.
Головне пояснення цього – виборцям не сподобалось те, що партії, які тривалий час були антагоністками, у поточному складі парламенту вирішили об’єднатися у велику коаліцію.
Електорат націонал-лібералів не пробачив цього своїй політичній силі.
Невипадково на президентських виборах ані лідеру PSD Ніколає Чуке, ані голові Марчел Чолаку PNL не вдалося вийти до другого туру. Як наслідок, обидва лідери подали у відставку (що також не могло не вплинути й на результати цих партій).
А перед тим – підписали заяви про відмову від коаліції однієї партії з іншою.
Та чи є у новому парламенті альтернативні опції?
Схоже, що з цим виникнуть великі складнощі, адже системним та мейнстримним партіям на п’яти наступають популісти.
Збільшення відсотка популістських та ультранаціоналістичних партій у парламенті є неприємним, але очевидним трендом.
За результатами цих виборів сумарний результат популістів зріс утричі.
Тобто – з 9% у 2020 році до 30% у 2024 році. Ба більше, чотири роки тому єдиною такою партією була AUR під керівництвом Джордже Сіміона. Нині до нього долучилися SOS Діани Шошоаке та POT Анамарії Гавріле.
Результат Партії молодих людей (POT), якій із мінімальним відсотком вдалося подолати виборчий поріг, – ще один тривожний сигнал. Ця політична сила позиціонує себе як прибічницю традиційних та християнських цінностей.
Де-факто POT є ультранаціоналістичною, популістською та антизахідною партією за типом SOS. Це демонструється її підтримкою учасника другого туру президентських виборів – антизахідного Келіна Джорджеску.
Очевидно, що в парламенті POT об’єднається в "єдиний фронт" зі своїми ідеологічними посестрами AUR та SOS. Разом вони становитимуть щонайменше третину парламенту.
Побудова коаліції в межах новообраного парламенту видається надзвичайно складним завданням.
Особливо зважаючи на конфронтації в межах коаліції PSD–PNL, які ставали дедалі масштабнішими протягом останнього року.
Незважаючи на те, що деякі представники як соціал-демократів, так і лібералів заявили про бажання "піти в опозицію", єдиним варіантом уникнення політичного колапсу та навіть розпуску парламенту є об’єднання провладної коаліції трьох партій: PSD, PNL та USR.
Приєднання однієї з цих партій до популістського крила парламенту є вкрай малоймовірним, оскільки лише чотири партії (разом із UDMR) із семи, які пройшли до парламенту, виступають за євроатлантичну ідею, демократію, права людини та прогресивний розвиток Румунії.
Проте навіть з UDMR можуть виникнути питання.
Останніми роками партія румунських угорців демонструє помітний ідеологічний дрейф у бік "Фідес", партії прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана.
Якщо за попереднього очільника Марко Бела UDMR намагався дотримуватися нейтральних позицій і підтримувати політичні зв’язки з усіма політичними силами Угорщини, то за Гунора Келемена лояльність до "Фідес" суттєво зросла і на виборах 2022 року UDMR фактично агітував угорців Румунії за "Фідес".
Можна припустити, що партія, яка агітує угорців Румунії за "Фідес", ідеологічно ближча до табору популістів, а не системних проєвропейських політичних сил.
Завдання для нового президента
Зрозуміло, що шлях до компромісу між партіями та побудова партійного альянсу більшості буде надскладним завданням, яке також ляже на плечі новообраного президента.
Президент Румунії може відігравати роль модератора в переговорах між партіями для формування коаліції. Зокрема, у разі політичного глухого кута він має право запропонувати, наприклад, компромісну кандидатуру прем’єр-міністра.
Але і тут є інтрига, бо хто ж стане президентом ще точно невідомо і парламентські вибори можуть позначитися на ситуації у другому турі голосування.
Результати таких партій, як AUR, SOS, POT, варто розглядати як ймовірний індикатор розкладу сил у другому турі президентських виборів.
Електорат цих партій, цілком ймовірно, проголосує за антизахідного та ультраправого Келіна Джорджеску, оскільки їхні очільники вже встигли його підтримати.
Це означає, що антиукраїнський кандидат у другому турі може здобути як мінімум 30% голосів.
Наразі для Елени Ласконі надважливим завданням є вдало провести діалог із керівництвом PSD, яке ще на офіційному рівні не висловлювалося щодо її підтримки, на відміну від тієї ж PNL.
Але разом із тим заграванням з PSD їй треба не розлякати свій ядерний електорат, який, нагадаємо, постав з Руху порятунку Румунії – громадської ініціативи, яка постала з критиків PSD і з часом перетворилася на партію Союз порятунку Румунії.
* * * * *
Парламентські вибори 2024 року в Румунії, як і перший тур президентських, продемонстрували бажання виборців до різких і конкретних змін.
Реакцією на чотири роки діяльності провладної коаліції PSD–PNL стало збільшення популістів утричі.
Тепер настав час для висновків і пошуку компромісів.
Саме об’єднавшись на користь Румунії, представники PSD, PNL та USR можуть зупинити збільшення ультранаціоналістичних поглядів та зберегти Румунію як серйозного гравця на європейській арені.
Якщо ж проєвропейські політики застрягнуть у чварах, то Румунія, слідом за Болгарією, може зануритися у спіраль перманентних дострокових парламентських виборів, а у кожному новому складі парламенту кількість праворадикалів лише зростатиме.
Автори:
Сергій Герасимчук, заступник виконавчого директора Ради зовнішньої політики "Українська призма",
Ростислав Клімов, позаштатний експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма"