Неизбывная антикоррупция: какие требования станут центром переговоров о вступлении Украины в ЕС

Прогрес антикорупційних реформ визначає успіх усього переговорного процесу про членство України в ЄС.

Офіційний скринінг відповідності законодавства України праву ЄС Єврокомісія розпочала в січні 2024 року. Він покаже прогрес країни у подоланні корупції та оцінить готовність України до вступу в Європейський Союз.

Звіт Європейської комісії за результатами скринінгу за першим переговорним кластером Україна очікує отримати у найближчі дні – ймовірно, його представлять вже 17 січня.

Проте вже зараз варто замислитися над питаннями: яких результатів може очікувати Україна у сфері боротьби з корупцією? І які ключові реформи вимагатиме Європейська комісія від України?

"Антикорупційний мейнстримінг"

Традиційно перемовини країни-кандидата та Європейської комісії щодо верховенства права та антикорупційної політики відбуваються в межах 23-го розділу, що входить до першого кластера "Основи процесу вступу до ЄС".

Він визначає успіх усього процесу переговорів про вступ: його відкривають першим і закривають останнім.

Однак фактично вперше в історії Європейська комісія застосувала щодо України специфічний підхід до антикорупції.

ЄС висуває вимоги до України включити антикорупційні ініціативи до всіх переговорних розділів – від енергетики та цифрової трансформації до медіа. Цей підхід отримав назву "антикорупційний мейнстримінг".

Таким чином,

ми не зможемо закрити жоден розділ, доки не виконаємо відповідні вимоги щодо боротьби з корупцією.

Основним предметом переговорів з Єврокомісією є результати оцінки законодавства країни-кандидата на відповідність актам законодавства ЄС. Тому Україна здійснила селфскринінг (власну оцінку) законодавчих актів ЄС у сфері боротьби з корупцією, аби з’ясувати, наскільки національне законодавство відповідає вимогам ЄС, та виявити прогалини.

У секторі антикорупції таких актів усього шість: трьом із них Україна відповідає повністю і ще трьом – майже повністю.

Однак у сфері антикорупції предмет переговорів є доволі гнучким і не обмежується відповідністю українського законодавства актам ЄС.

Переговорна рамка визначатиметься самою ЄК з урахуванням інших двох джерел.

Перше – це надані Україні рекомендації безпосередньо Європейською комісією та у межах моніторингових механізмів таких міжнародних організацій, як OECD, GRECO, FATF, а також ті, що зазначені в угодах з Міжнародним валютним фондом (МВФ) та низці інших документів.

Друге джерело – це безпосереднє вивчення Єврокомісією ситуації в Україні, виявлення ключових проблем у сфері запобігання та протидії корупції та формування чітких очікувань від України щодо їх вирішення.

Таким чином, акценти зміщуються на необхідність комплексного вирішення проблем у системі запобігання і протидії корупції України, виявлених Єврокомісією.

Від тимчасових рішень до системної політики

Яких же вимог ми можемо очікувати від Європейської комісії у Скринінговому звіті?

Комісія наголошує, що Україні час переходити від простих рішень, які приносять лише тимчасові результати, до формування поступальної, системної та ефективної антикорупційної політики, яка базується на даних.

Системний підхід до виявлення та усунення корупційних ризиків у різних секторах забезпечують Антикорупційна стратегія та Державна антикорупційна програма на 2023–2025 роки. Їхня належна реалізація – серед ключових вимог Єврокомісії до України.

Антикорупційна програма – це покроковий план дій, аби усунути найбільш поширені корупційні практики у 15 сферах. Він включає в себе стратегічний аналіз корупційних ризиків, що є необхідною передумовою не лише для боротьби, а й для запобігання корупції. Програма передбачає взаємодію понад 100 державних установ. Виконання програми дозволяє створити якісні механізми для усунення ризиків, що своєю чергою сприяє успішній інтеграції України до європейських структур.

На сьогодні ми виконали повністю або частково 349 заходів, тобто 30,4% трирічної програми.

Нагадаємо, що всього програма передбачає 1147 заходів.

Реалізація цих заходів необхідна не лише для євроінтеграції, а й є одним із ключових зобов’язань України в межах програм міжнародної підтримки МВФ, Світового банку, ЄС та інших донорів.

Також ЄК очікує розробки якісних антикорупційної стратегії і програми на 2026–2030 роки. Причому в нових документах Україна має зосередитися на пріоритетних сферах, таких як безпека і оборона, відновлення інфраструктури, транспорт, податки, митниця та енергетика.

Тобто нові документи мають містити ініціативи для втілення галузевих реформ, які відповідатимуть актам законодавства ЄС і сприятимуть мінімізації корупції в кожній такій сфері.

Участь у переговорному процесі дозволяє також припустити, що Європейська комісія очікує від України й реалізації низки інших важливих ініціатив, основними серед яких є такі:

- прийняття закону, спрямованого на протидію зловживанню процесуальними правами;

- вдосконалення порядку притягнення топпосадовців до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією, зокрема шляхом встановлення підсудності за окремими з таких категорій справ за Вищим антикорупційним судом (ВАКС);

- прийняття закону, спрямованого на забезпечення одноосібного розгляду суддею ВАКС цивільних та адміністративних справ;

- посилення інституційної спроможності Національного антикорупційного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) і ВАКС, зокрема шляхом забезпечення належними матеріальними та фінансовим ресурсами, а також добору кваліфікованих кадрів;

- надання керівнику САП ширших повноважень для посилення інституції та інші.

* * * * *

Виконання вимог Скринінгового звіту є обов’язковим елементом, без якого вступ до ЄС є неможливим.

Водночас нам варто розуміти, що антикорупційні реформи та формування системної антикорупційної політики – це насамперед потреба України.

Євроінтеграція і швидкий рух до Європейського Союзу – не виклик, який треба подолати.

Це шанс для України зробити величезний крок уперед у соціальному, економічному, правовому та політичному сенсах.

Набуття членства в ЄС має бути не самоціллю, а закономірним наслідком цього процесу та бонусом, який ми отримаємо внаслідок належних реформ і змістовних змін всередині країни.

Автор: Дмитро Калмиков,

заступник голови Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК)