Первые европейские выборы Трампа: как вмешательство США повлияет на голосование в Германии
Вже за тиждень, 23 лютого, у Німеччині пройдуть дострокові парламентські вибори. Проте на фінішний відрізок виборчих перегонів Німеччина вступила під тиском дедалі потужнішого втручання з боку Сполучених Штатів.
На додачу до безпрецедентного втручання Ілона Маска в гру вступив віцепрезидент США Джей Ді Венс.
У своїй мюнхенській промові він жорстко розкритикував німецькі демократичні партії за відмову співпрацювати з ультраправою "Альтернативою для Німеччини" ("АдН"). Для багатьох це стало остаточним підтвердженням того, що підтримка німецьких ультраправих не просто відображає одіозні погляди американського мільярдера, а є політикою нової адміністрації у Вашингтоні.
Іншим сюрпризом кампанії стало нарощення підтримки Лівою партією.
Колишні комуністи отримали реальний шанс увійти в Бундестаг.
Зростання рейтингу "Лівих" є не надто доброю новиною для соціал-демократів (СДПН) та "Зелених", які на цьому тлі можуть втратити голоси своїх виборців. А здрібнення СДПН і "Зелених" своєю чергою ускладнить майбутні коаліційні переговори.
І нарешті, в неділю у Німеччині відбулася перша в історії так звана "квадрель" – передвиборчі дебати за участю аж чотирьох кандидатів у канцлери, що підтверджує силу, яку наростили ультраправі.
На останніх виборах 2021 року дебатували кандидати від трьох партій – ХДС, СДПН і "Зелених", а всі попередні роки традиційними учасниками передвиборчих дебатів були лише кандидати від ХДС та СДПН.
Тепер же до дискусії долучили і лідерку "АдН" Алісу Вайдель з огляду на те, що її партія займає друге місце в опитуваннях і претендує удвічі покращити результати в порівнянні з виборами-2021.
До виборів у Німеччині залишилось менше тижня. І майже напевне ці дні продемонструють, наскільки найбільша економіка Європи зсунулася вправо.
Шок від Мюнхена
Ще кілька днів тому головні політичні опоненти навперебій критикували главу ХДС Фрідріха Мерца за суперечливе голосування в парламенті разом з ультраправими.
Але промова Джей Ді Венса на Мюнхенській безпековій конференції змусила їх заговорити єдиним фронтом.
Вона навіть відвернула увагу від нещодавнього нападу афганського мігранта у Мюнхені, внаслідок якого чотири десятки людей постраждали і двоє загинули.
Венс прочитав господарям конференції зухвалу лекцію про те, що вони нехтують голосами виборців, відмовляючись співпрацювати з ультраправими. Демократія, сказав він, ґрунтується на священному принципі, що "голос народу має значення".
"Немає місця для брандмауерів", – заявив віцепрезидент США,
маючи на увазі давню традицію німецьких партій не формувати союзи з праворадикалами, щоб уникнути помилок минулого, які привели до влади Гітлера. При цьому він жодним словом не згадав про причини, з яких праворадикалів тримають за межами коридорів влади.
На полях конференції Венс також зустрівся з лідеркою німецьких ультраправих Алісою Вайдель, хоча у його графіку не знайшлося місця зустрічі з канцлером Шольцом. Усе це відбулось на додачу до того, що провідним агітатором "АдН" тижнями виступав Ілон Маск.
Особливо іронічним є той факт, що значна частина партійців "АдН" мають відверто антиамериканські погляди, як і чимало виборців ультраправих. Тож залишається відкритим питання, наскільки агітація американців здатна вплинути на позицію виборців.
Але не варто нехтувати тим, що, за останніми опитуваннями, близько 30% німців досі не визначилися, за кого вони будуть голосувати.
Тим не менш, політики поміркованих партій не могли проігнорувати нечуваний тиск американської адміністрації та не скористатись "фактором Венса", аби мобілізувати виборців.
Вони поспішили в один голос запевнити у неприйнятності втручання з боку американських союзників.
Головний фаворит на посаду канцлера Фрідріх Мерц заявив, що "у кімнаті є слон, і слон – це трансатлантичні відносини". Він сказав, що Німеччина поважає виборчі процеси у США і очікує того ж від Сполучених Штатів. Маркус Зьодер, лідер сестринської партії ХДС – ХСС, відреагував, що вони самі розберуться з тим, з ким створювати коаліцію.
Канцлер Олаф Шольц згадав про візит Венса напередодні конференції до колишнього концентраційного табору Дахау, де віцепрезидент підтвердив, що злочини нацизму ніколи не повинні повторитися.
"Зобов’язання "ніколи знову" не можна поєднувати з підтримкою "АдН",
відреагував Шольц.
А різка відповідь Венсу соціал-демократичного міністра оборони Бориса Пісторіуса викликала бурхливі овації на Мюнхенській конференції.
Кандидат у канцлери від "Зелених" Роберт Габек порадив Венсу "не лізти не у свої справи", а його колега по партії, міністерка закордонних справ Анналена Бербок натякнула, що віцепрезидент США став жертвою фейкових новин про Німеччину.
Цілком імовірно, що із закінченням виборчої кампанії тиск нової адміністрації у Вашингтоні на Берлін не завершиться. Адже попереду коаліційні переговори, під час яких у трампістів буде чимало нагод наполягати, аби партія, що посяде на виборах друге місце, була долучена до уряду.
З огляду на нинішню гостру реакцію німецьких політиків, на німецько-американські стосунки чекають непрості випробування.
Ультраправий дебют
Німецькі політики покинули Мюнхенську конференцію – куди, до слова, не було запрошено представників "Альтернативи для Німеччини" – з відчуттям роздратування і збентеження через майбутні відносини зі США.
А вже у неділю четверо головних кандидатів у канцлери – Фрідріх Мерц, Олаф Шольц, Роберт Габек і Аліса Вайдель – зустрілися на передвиборчих дебатах в ефірі приватного мовника RTL, аби продовжити дискусії, що розгортались після заяв Венса.
На відміну від Мюнхена та від попередніх дебатів минулого тижня, на яких зійшлися лише Мерц та Шольц, тут представниця ультраправих вже отримала ефірний час і можливість поширювати свої наративи.
Вайдель не сказала нічого радикального, за що її могли б "розіпнути" опоненти.
Але також і не зробила нічого, щоб могло би кардинально змінити результати "АдН". Вона просто була у студії, традиційно просуваючи проросійські наративи.
Проте вже цього було достатньо, адже її присутність продовжувала нормалізацію екстремістської партії у суспільстві.
А модератор Гюнтер Яух навіть назвав Вайдель можливою переможицею виборів-2029, якщо решта партій у найближчі роки не задовольнять запит виборців на зміни.
Роберт Габек, який найгучніше вимагав свого включення у дебати Шольца та Мерца, був, мабуть, найнепомітнішим у дискусії.
Він практично відмовився від атак на кандидатів ХДС і СДПН і всю свою лють зосередив на Алісі Вайдель – особливо коли вона заявила, що це політика Габека, а не вторгнення Росії в Україну призвела до здорожчання життя у Німеччині.
Олаф Шольц поводився найбільш розкуто серед усіх учасників.
Він жартував, був саркастичним, легко оперував цифрами, демонструючи свою фаховість як багатолітній міністр фінансів та канцлер.
Однак як чинному главі уряду йому було важко запропонувати ідеї радикальних змін, яких прагнуть виборці – він наполягав, що буде надалі продовжувати свою державницьку роботу, чого навряд чи виявиться достатньо, аби зрушити його партію з третьої позиції на виборах.
І нарешті, Фрідріх Мерц, головний фаворит у канцлери, поводився досить стримано. Впродовж ефірного часу він декілька разів повторив, що зробить усе, аби праворадикали не отримали доступу до влади.
Проте загалом Мерц не вступав у конфронтацію, коли дискусія вибухала, і не робив різких заяв. Зрештою, у нього й не було такої потреби: усе, що йому потрібно було зробити – не допустити помилок, аби зберегти лідерство своєї партії.
І схоже, ця стратегія спрацювала: за даними опитування Forsa, переможцем став саме Фрідріх Мерц.
32% опитаних сказали, що він переконав їх своїм виступом.
Натомість лише 25% висловились на користь Шольца, а на користь Габека і Вайдель – по 18%.
Обіцянки Україні
За дві години дебатів кандидати обговорили питання стимулювання економіки, податків, міграції, будівництва житла, і, звичайно, нової влади у США та її підходу до врегулювання війни в Україні.
Вайдель намагалася скористатися поштовхом, який "Альтернатива для Німеччини" отримала від нової адміністрації у Вашингтоні.
Вона розхвалювала Дональда Трампа за його наміри домовитися про припинення вогню в Україні, кажучи, що "АдН" вимагала цього останні три роки і їй довелося "витерпіти за це жахливі образи".
За словами Габека, Трамп і його адміністрація розпочали фронтальну атаку на західну спільноту цінностей, поставивши під сумнів порядок, заснований на правилах. Кандидат від "Зелених" закликав європейців об’єднатися на тлі намагань Трампа укласти угоду з Путіним.
Шольц зі свого боку не став критикувати спілкування Трампа з Путіним, згадавши про свій контроверсійний дзвінок главі Кремля, який, як відомо, не призвів до жодних результатів, а лише послабив міжнародну ізоляцію Путіна, яку зрештою обнулив Дональд Трамп.
Тож Шольц наполягав, що з Путіним треба говорити – а ключове питання залишається щодо дій.
У цьому зв’язку Шольц виступив за подальшу підтримку України, якій, за його словами, і надалі потрібна буде сильна армія, а фінансуватимуть її європейці.
"Ми не допустимо, щоб Україна була демілітаризованою",
запевнив німецький канцлер. Тому він продовжив відстоювати реформу боргових правил Німеччини з метою додаткового фінансування як власної армії, так і української. Він також говорив про те, що європейці не допустять угоди між Росією і США в обхід України.
Фрідріх Мерц атакував Шольца за те, що терміновий саміт щодо України в понеділок скликав президент Франції Емманюель Макрон, а не німецький канцлер. Це не та роль, якої він прагне на глобальній арені для Німеччини, сказав Мерц, пообіцявши змінити це.
Але водночас Мерц не став заходити надто далеко в обіцяній "передовій ролі", коли мова зайшла про відправку німецьких військ до України. Мовляв, зараз таке питання не стоїть – а йдеться у ширшому плані про те, які гарантії безпеки могла б Європа запропонувати Україні.
Не виключено, що Шольц не був готовий іти настільки далеко, як, наприклад, прем’єр Британії Кір Стармер, який оголосив, що хоче і готовий відправити в Україну війська, щоб за кілька днів до виборів не давати козирі в руки опонентам, особливо ультраправим, які й так малюють його "канцлером війни".
На що ж буде готовий піти Фрідріх Мерц, стане відомо вже незабаром після 23 лютого.
Екскомуністи замість "подруги Путіна"
Насамкінець варто згадати про ще одну несподіванку кампанії, здатну вплинути на післявиборчі розклади. І її принесла Ліва партія.
На ці вибори "Ліві", засновані на уламках німецьких комуністів, йдуть за незвичайних обставин. У жовтні 2023 року кілька впливових фігур партії, включно з одіозною "подругою Путіна" Сарою Вагенкнехт, відкололися, щоб сформувати одноіменний Альянс Сари Вагенкнехт (АСВ).
Впродовж минулого року "Ліві" стабільно відставали від АСВ в опитуваннях і не долали виборчий бар’єр. Однак останні дані соціологів свідчать, що Ліва партія випередила АСВ на три відсоткові пункти і може отримати 7% голосів виборців, що дозволяє їй впевнено увійти в парламент.
Натомість політсила одіозної Вагенкнехт з високою ймовірністю пролетить.
За словами "Лівих", з початку року до їхніх лав приєдналась безпрецедентна кількість нових членів, більшість із них – після суперечливого голосування в Бундестазі 29 січня щодо стримування міграції, яке було схвалене за участю ультраправих.
Вкрай емоційна промова 36-річної лідерки "Лівих" Гайді Райхіннек із закликом "На барикади!" завірусилася у соцмережах, а масштабні протести проти співпраці з "Альтернативою для Німеччини" дозволили мобілізувати лівий електорат.
Партія веде активну кампанію на різних соціальних платформах, а оскільки серед її виборців левова частка – це люди до 30 років, то така стратегія залучення молодих виборців, вочевидь, дала плоди.
За даними опитувань, виборців німецьких "Лівих" надзвичайно турбує посилення "Альтернативи для Німеччини" – більше, ніж виборців будь-яких інших партій.
І хоча "Ліві" у разі проходження в парламент не мають шансів стати частиною майбутнього уряду – Фрідріх Мерц та його консервативна партія категорично відкидають такий варіант, – їхня поява у Бундестазі матиме значний вплив на формування майбутньої коаліції.
Така зміна на лівому фланзі німецької політики матиме для України неоднозначні наслідки.
З одного боку, попри те, що "Ліві" традиційно вважаються проросійськими, вони в цьому відстають від партії Вагенкнехт. Щонайменше, там є чимале крило (переважно з молодих політиків), які займають відносно проукраїнську позицію.
З іншого боку, такі зміни можуть ускладнити формування коаліції та зробити її менш стійкою.
Збільшення підтримки "Лівих" означатиме, що вони перетягнуть до себе виборців АСВ та, з високою ймовірністю, СДПН і "Зелених". А слабший результат цих двох поміркованих партій з лівого флангу може призвести до необхідності формування після виборів не двопартійної, а трипартійної коаліції – оскільки мандатів двох партій може просто забракнути для більшості.
Варіант трипартійного уряду вважається вкрай нестійким, і німці переконались у цьому зовсім недавно: нездатність до компромісу між трьома партіями призвела до розвалу уряду Шольца й оголошення дострокових виборів.
Якщо перед Мерцом постане завдання сформувати трипартійний уряд, це стане викликом для нього і для всієї Німеччини.
Зростання впливу ультраправих та лівих, прохід у парламент ще однієї невеликої партії – наприклад, вільних демократів, що балансують на межі прохідного бар’єра, – усе це може суттєво затягнути коаліціаду і формування нового уряду Німеччини.
Авторка: Христина Бондарєва,
журналістка "Європейської правди"