Альтернатива для канцлера Германии: что меняет "дружба" Мерца с ультраправыми друзьями Кремля

Здавалося, що виборча кампанія у Німеччині протікає досить розмірено і можна з легкістю спрогнозувати доволі точний результат голосування 23 лютого.

Однак події, що сталися минулої середи, 29 січня, й бурхливо розвивались у наступні дні, стали справжнім політичним шоком, здатним змінити політичні розклади.

Лідер консервативного союзу ХДС/ХСС та головний фаворит на пост канцлера Німеччини Фрідріх Мерц, відомий українцям передусім своєю критикою уряду Олафа Шольца за недостатню підтримку України, пішов на вкрай ризиковий крок у спробі відібрати голоси в ультраправої "Альтернативи для Німеччини".

Мерц порушив своє слово і багатолітнє табу в німецькій політиці – вперше в сучасній історії у німецькому Бундестазі утворилась ситуативна більшість з ультраправими.  

А згодом провальне голосування у парламенті поставило під сумнів здатність Мерца бути ефективним канцлером.

Про поворотний момент передвиборчої кампанії у Німеччині та його наслідки – далі у статті.

"Більше не може бути, як раніше"

То що так збурило німецьке суспільство минулого тижня?

Намагаючись продемонструвати жорсткий курс щодо нелегальної міграції, Мерц вирішив проштовхнути через парламент ініціативи, які пропонують серію заходів: закриття кордонів для нелегальних мігрантів (а отже, постійний прикордонний контроль, суперечливий з погляду європейського права), нарощення депортацій, посилення повноваження правоохоронців у їх взаємодії з нелегалами тощо. 

Тема нелегальної міграції є однією з тих, що традиційно найбільше турбують німецьких виборців. Однак чому Мерц вирішив вийти зі своїми ініціативами саме зараз? 

І чому це, власне, створило проблему? Адже опитування показують, що більшість німців підтримують відмову нелегальним мігрантам у в’їзді прямо на кордонах – навіть якщо це суперечить праву ЄС.

Крок Мерца став відповіддю на серію атак, скоєних останнім часом у Німеччині людьми міграційного походження. 

Останнім і одним із найбільш приголомшливих був напад 22 січня у баварському містечку Ашаффенбург. Афганський нелегальний мігрант, який повинен був бути депортованим, напав на групу вихованців дитячого садка.

Він зарізав ножем дворічного хлопчика та убив 41-річного чоловіка, який намагався захистити дітей від нападника. 

Нагадаємо, що місяцем раніше мігрант із Саудівської Аравії наїхав автомобілем на Магдебурзький різдвяний ярмарок. Він убив шістьох людей і майже 300 (!) отримали поранення. 

А до того були інші резонансні напади у містах по всій країні. 

Однак кажуть, що напад в Ашаффенбурзі особливо глибоко вразив Мерца, у якого троє дорослих дітей та семеро онуків. 

Лідер ХДС/ХСС, як стверджують, радився з багатьма людьми щодо того, як діяти далі, однак здавалось, що не слухав майже нікого, і рішення уже було прийняте. 

Мерц твердо переконаний: "після Ашаффенбурга не може бути як раніше". А відповідно, міграційну політику країни треба змінювати негайно. За будь-яку ціну.  

Брандмауер похитнувся

Мерц виступив зі своїми ініціативами в парламенті, будучи практично впевненим у тому, що їх не підтримають близькі до центру партії, адже вони радикально розходяться з програмами соціал-демократів та "Зелених". 

Тож у нього залишився єдиний головний союзник і одночасно головний опонент – "Альтернатива для Німеччини" ("АдН"). 

Парадоксально, але Мерц вирішив вибити головний козир "АдН", яка позиціонує себе як єдина партія, спроможна радикально змінити міграційну політику, руками самої "АдН". 

Однак такий план загрожував небаченим скандалом. 

Після Другої світової війни у німецькому парламенті утворилось непорушне правило, що жодна ініціатива не повинна бути схвалена шляхом утворення більшості, навіть ситуативної, з ультраправими.

А позиція не співпрацювати з "АдН" отримала назву "брандмауер" (що буквально перекладається як "стіна від пожежі". Якщо стіна падає – вогонь неодмінно перекидається далі й завдає непоправної шкоди). 

Зовсім нещодавно, в середині листопада, коли розпалась парламентська більшість у складі СДПН, "Зелених" і вільних демократів, Мерц і сам говорив про важливість вносити до порядку денного лише ті рішення, які попередньо узгодили між собою ХДС/ХСС, СДПН і "Зелені" – аби не було жодної, навіть випадкової більшості з ультраправими. 

Але тепер це правило було забуте. 

"Я відмовляюся визнавати, що акти в Мангеймі, Золінгені, Магдебурзі, а тепер і в Ашаффенбурзі мають стати новою нормою в Німеччині… Те, що є правильним, не стає неправильним лише тому, що із цим погоджуються не ті люди", – заявив Фрідріх Мерц. 

Зрештою 29 січня запропонований консерваторами з ХДС/ХСС план про посилення контролю над міграцією затвердив Бундестаг. 

Він був ухвалений у форматі заклику та не має юридично зобов’язуючої дії, але набагато важливіше те, що без голосів "Альтернативи для Німеччини" ухвалення цього рішення було б неможливим. 

Так німецький "брандмауер" дав тріщину. 

Критика від Меркель та внутрішній "заколот"

Після голосування Мерц намагався загасити пожежу, що насувалася, звинувачуючи "Зелених" та соціал-демократів.

Він запевнив, що не шукає будь-якої іншої більшості, "окрім тієї, що є в демократичному центрі нашого парламенту", та висловив жаль, що таке вкрай важливе рішення довелось проштовхувати за допомогою голосів ультраправих. 

Однак уже у середу ввечері протестувальники зібралися під штаб-квартирою ХДС у Берліні, а в наступні дні десятки тисяч людей вийшли на вулиці в містах по всій Німеччині проти співпраці консерваторів з правими радикалами із гаслом "Ми – це брандмауер". 

За деякими даними, демонстрація у Берліні 2 лютого мобілізувала чверть мільйона людей.

"Зелені" та СДПН в унісон говорили про "чорний день" для демократії. 

"Зелені" ще раніше заявляли, що консерватори не повинні співпрацювати з ультраправими, якщо розраховують на "зелено-чорну" коаліцію у майбутньому. Хоча у партії досі не відмовляються від планів сформувати уряд з ХДС/ХСС, однак тепер така ідея викликає все більше сумнівів.

Соціал-демократи почали залюбки зображати Мерца як політика, якому не можна довіряти, оскільки він порушив власне слово – не співпрацювати з ультраправими. І навіть стали просувати наратив про те, що Мерц після виборів буде готовий утворити коаліцію з "Альтернативною для Німеччини" – байдуже, що вони й самі не надто вірять у цей нереалістичний сценарій. 

Крім того, соцдеми зраділи, що своїм вчинком Мерц нібито підтвердив образ політика, що діє гарячково і на емоціях – на противагу їхньому лідеру Шольцу, якого вони представляють як завжди врівноваженого та з "холодною головою".

Але найжорсткіша критика на адресу Мерца пролунала із власних рядів – і звучала вона від колишньої лідерки ХДС та ексканцлерки Ангели Меркель.

Завдаючи удару виборчій кампанії власної партії, Меркель критикувала Мерца за голосування з "АдН" і за те, що запропоновані ним кроки щодо посилення міграційних норм можуть не відповідати праву ЄС. 

До слова, Мерц відстоює підхід, що якщо правильні рішення не відповідають європейському праву, то таке право потрібно змінювати – що він і обіцяє робити, якщо стане канцлером.

А от хто не стримував радості, то це "АдН" та лідерка цієї політичної сили Аліса Вайдель. Вайдель зраділа, що консерватори нарешті нібито "прийняли вимоги" її партії, стверджуючи, що парламентська більшість і надалі зміщуватиметься у бік "АдН" та ХДС/ХХС.

На тлі цих дискусій у п’ятницю, 31 січня, Бундестаг мав схвалити ще одну міграційну ініціативу Мерца. 

Голосування було ще більш відповідальним, оскільки на розгляд висувався вже законопроєкт. Й хоча за всіма прогнозами його б "завалили" у верхній палаті парламенту, затвердження закону в Бундестазі голосами "АдН" створило би ще один резонансний прецедент. 

Однак цей закон провалився.

 Провал стався насамперед через відмову частина депутатів ХДС голосувати за цю ініціативу.

Тим самим вони поставили під сумнів здатність Мерца як майбутнього канцлера контролювати власну партію. 

Очікувано не голосували і СДПН та "Зелені", вже вдруге підваживши здатність будь-якої із цих партій домовитися з ХДС/ХСС щодо питань міграції у рамках потенційних коаліційних переговорів у майбутньому.

Тривожні наслідки

Як вплинуть минулотижневі події на передвиборчі розклади, буде видно з найближчих опитувань виборців. 

Однак зараз ситуація виглядає для Мерца недобре. 

Опоненти отримали нагоду показати його поганим кандидатом у канцлери, який не може організувати навіть власну партію. 

Соціал-демократи отримали шанс відігратися, мобілізувавши лівий електорат, що з великим острахом ставиться до зростання впливу крайніх правих. 

Вони малюють свого опонента як ненадійного для керівництва, який не дотримується свого слова.  

Масові протести будуть демонстрацією хибності підходу Мерца.

Але ХДС за три тижні до виборів буде важко радикально змінити стратегію. 

Крім того, Мерц намалював чітку "червону лінію" щодо питань міграції, заявляючи, що компроміси в цьому питанні неможливі. Й тепер стало очевидно, що три найбільші помірковані партії будуть мати величезні труднощі, аби домовитися з цього питання після виборів. 

Уявити, що Мерц відійде від своїх намірів, вкрай важко – як і те, що соціал-демократи та "Зелені" різко змінять свою політику. 

А німецьке суспільство, відверто кажучи, давно зачекалося зміни міграційної політики. 

Тому найбільшим переможцем ситуації, що склалася, виглядає "Альтернатива для Німеччини", яка може й далі переконувати виборців, що ніхто крім неї серйозно не налаштований і не в змозі забезпечити необхідні зміни. 

До того ж сталося те, про що давно мріяли в "АдН": виборці побачили, що політичний ландшафт змінюється, а "Альтернатива" нарощує свою силу. 

Хоч формально брандмауер стоїть, він все ж похитнувся, й з часом, вірять у "АдН", у ньому з’являтиметься все більше тріщин, аж доки він остаточно не розвалиться.

Автор: Христина Бондарєва,

журналістка "Європейської правди"