Новые правила пересечения границы с ЕС: объясняем, что изменится для украинцев
Держави-члени Європейського Союзу нарешті визначилися з датою, коли запрацює Entry-Exit System (EES) – нова система, що фіксуватиме перетин іноземцями зовнішніх кордонів ЄС.
Цей опис звучить як щось нудне і дуже технічне, але насправді це непересічна зміна.
Її наслідки – як позитивні, так і негативні – відчують усі українці, що подорожують до ЄС.
Нові правила мають запрацювати від жовтня 2025 року, і у початковий період (орієнтовно у перші пів року) варто бути готовими до неприємних несподіванок – черг та затримок – і планувати свою подорож відповідно. Треба визнати: цього разу європейські посадовці зробили дійсно добру роботу для того, щоб мінімізувати проблеми. Повноцінний запуск системи кілька разів відтерміновували, щоби пом’якшити цю проблему. Утім, повністю уникнути затримок навряд чи вийде.
Є й другий наслідок, який для когось не буде приємним, але точно не стане реальною проблемою. Запровадження EES відкриє дорогу для наступних кроків, серед яких – запуск системи, що передбачає невеликий фінансовий збір з подорожуючих іноземців, у тому числі українців. Втім, до цієї зміни ще лишається понад 1,5 року.
Як не дивно, але є і позитивні наслідки, які є довгостроковими і збережуться на тривалий час. Втім, вони будуть найбільше помітні для тих, хто перетинає кордон регулярно.
"Європейська правда" пояснює, що саме зміниться та який вплив це матиме.
Ми розповіли про це у відеоформаті, але для тих, хто віддає перевагу читанню, підготували також текстовий опис нової системи та пов'язаних із нею викликів і переваг.
Що це за система і навіщо вона ЄС
Практичні наслідки запровадження системи пояснимо у наступному розділі, а спершу – про суть змін.
Entry-Exit System – давня ідея чи навіть мрія європейських прикордонників. Її розробка почалася задовго до повномасштабної війни (законодавчу базу схвалили ще у 2017 році!), тож вона взагалі не пов’язана зі зростанням після 2022 року потоку наших співгромадян, що перетинають кордон ЄС. І взагалі, це рішення – не про українців.
Його задача – виправити системний недолік у контролі за кордоном Євросоюзу.
Попри те, що усі члени ЄС (за винятком острівних Ірландії та Кіпру) об’єднані в єдиний Шенгенський простір, у них досі немає інструменту, щоби відстежувати усі в’їзди та виїзди іноземців. Наприклад, якщо український громадянин в’їде до ЄС через польський кордон, а повернеться до України через угорський – то з електронної бази даних польської прикордонної служби виходитиме, що ця людина в’їхала до країни і "загубилася".
Звісно, це спрощена картина, але проблема для прикордонників є цілком реальною.
Ті, хто подорожував у ЄС до 2022 року, особливо через Польщу, напевно, стикалися з тим, що прикордонник або прикордонниця гортали паспорт у пошуку штампів про перетин кордону, щоби перевірити, чи не перевищила людина 90-денний термін перебування у ЄС за останні 180 днів. Це – саме про цю історію.
Ця проблема, до слова, давала змогу іноземцям, що мають право безвізового в’їзду, обходити правила і нелегально жити в одній з європейських держав – достатньо було мати два паспорти і користуватися різними маршрутами в’їзду, а за потреби – "губити" паспорт і замовляти собі новий.
Нова система нарешті створить єдину шенгенську базу перетинів кордону замість 29 національних.
Туди записуватимуть паспортні та біометричні дані людини, що подорожує (фото та/або відбитки пальців). А якщо людина з’являється на кордоні з новим паспортом – то система має ідентифікувати, що це той самий іноземець, лише документ інший, пояснили "ЄвроПравді" у профільному директораті Єврокомісії.
А оскільки база даних буде єдиною для всього периметру кордонів, то "схемки" з обходом обмежень, заміною документів тощо мають перестати працювати.
Треба наголосити: все це тимчасово втратило актуальність для українців та українок, що подорожують до ЄС, адже зараз для громадян нашої держави діє виняток. Можна отримати "тимчасовий захист" у будь-якій країні ЄС, з яким 90-денне обмеження не діє: з українським паспортом і цим дозволом можна легально жити і працювати у Євросоюзі як мінімум до завершення війни.
Утім, є й інший, більш помітний наслідок, який зачепить не лише порушників правил.
Черги перехідного періоду
Отже, у базі даних ЄС має бути інформація про кожного українця, що перетинає кордон, включно з біометрикою.
Причому "скачати" з вашого паспорта відбитки пальців або фото польський або німецький прикордонник не може: Україна має свої ключі доступу до паспортного чипа. Словом, у людини, яка перетинає кордон уперше після запровадження EES або з новим документом, на кордоні мають зняти відбитки пальців та/або зробити фото подорожуючого для звірки цих даних.
Під час наступних перетинів цього вже не буде – прикордонник бачитиме, що ваш паспорт вже є у базі, і пропускатиме без додаткових процедур.
Однак це створює виклик у перші тижні роботи системи.
Уявіть, що буде, якщо кожну людину, яка перетинає кордон, відправлятимуть на фотографування та сканування пальців!
Прогнози ЄС кажуть, що ця процедура забирає "до 40 секунд на людину", та досвід проходження автором цих рядків польського кордону, де зараз у тестовому режимі збирають ці дані, свідчить, що затримки бувають суттєво довшими.
Десь їх вдасться уникати, десь вплив буде помітним. Наземні кордони з Україною, а передусім польський кордон, через його перевантаженість – на жаль, у групі ризику.
Звідси головний висновок: у перехідний період варто бути готовими до довших та повільніших черг на кордоні.
Треба визнати, що ЄС робить усе, щоб уникнути колапсу на кордоні.
Саме тому систему не запускають у повноцінну експлуатацію вже зараз. Технічно вона готова до роботи ще від минулого року, а на прикордонні пункти завезли необхідне обладнання, але кілька країн ЄС попросили додатковий час, бо бояться появи неконтрольованих черг.
Попередньо запуск планують на початок жовтня – такою є рекомендація Єврокомісії, за згоди Ради ЄС. Фінально дату ще має затвердити Європарламент.
А поки йдуть останні узгодження, прикордонники, у тому числі польські, вже збирають у систему дані частини подорожуючих – так, щоби і черги не виросли, і база поволі наповнювалася. Є сподівання, що це дозволить суттєво пом’якшити "шоковий удар" у перші дні запровадження системи, коли таке збирання даних стане обов’язковим.
Ще одна особливість, яка має радикально розвантажити кордон саме з Україною – це те, що за рішенням ЄС внесення до нової системи не вимагається для тих українців, які отримали документ про статус тимчасового захисту. Причому польські чи румунські прикордонники мають брати до уваги посвідку, видану в будь-якій державі Євросоюзу, окрім Ірландії та Кіпру – не обов’язково мати польську чи відповідно румунську довідку, запевнили "ЄвроПравду" у Єврокомісії.
Адже для цих українців – принаймні, поки ЄС зберігає програму тимчасового захисту, – не діє обмеження у 90 днів перебування в ЄС. А тому й контролювати їх не треба.
"Оскільки вони матимуть право залишатися на території держав-членів довше, то не підлягатимуть реєстрації в EES. Але вони повинні будуть довести, що вони є бенефіціарами програми тимчасового захисту. Якщо людина не може надати документ, що підтверджує цей факт – потрібна буде реєстрація в EES", – заявив у коментарі "ЄвроПравді" речник Єврокомісії.
Як довго триватиме перехідний період – неможливо спрогнозувати напевно, як і те, яку частку українців спершу доведеться відправляти на "довгу процедуру". Це буде зрозуміло лише восени. Очільник МВС Польщі Томаш Семоняк, який цього тижня очолював засідання міністрів щодо затвердження нових правил, у коментарі "ЄП" утримався від прогнозу навіть щодо того, як багато українців вдасться внести у базу до запуску системи, лише запевнив, що не чекає серйозних проблем.
Плюси також будуть
Варто додати, що за нової системи будуть і позитиви для подорожуючих. Передусім для тих, хто часто їздить через кордон.
Ті, хто змушений часто подорожувати з України до ЄС, знають, що через штампи прикордонників вільні сторінки у паспорті можуть закінчуватися суттєво швидше, ніж спливає термін дії документа. Тепер ця проблема – у минулому.
Оскільки тепер перетини кордону фіксуються у базі даних, то штампи у паспорті більше не мають сенсу. Тож від жовтня 2025 року – або від тієї дати, коли запрацюють нові правила, – прикордонні штампи скасовуються.
До певної міри це також прискорить обробку тих паспортів, які вже є у базі.
Ті, хто подорожує за кордон, могли звернути увагу, що паспорти громадян ЄС або тих, у кого є посвідка на проживання, прикордонник опрацьовує швидше – немає потреби перевіряти наявні штампи, або чи не стоїть у паспорті якась особлива відмітка від прикордонників іншої держави. Зрештою, немає потреби ставити свою печатку. Перші пів року після запуску EES за європейськими прикордонниками буде зберігатися обов’язок контролювати це, дублюючи те, що є у базі, але далі весь процес має бути автоматичним.
Понад те, Євросоюз передбачає, що українці та інших "безвізові" іноземці, документи яких є в EES, матимуть можливість використовувати також автоматичні пункти пропуску.
Зараз такі є лише в деяких європейських аеропортах і передбачені лише для громадян Євросоюзу; там зазвичай немає черг, на відміну від "кабінок" з прикордонниками. Після повноцінного запуску системи українці мають отримати можливість використовувати цей шлях, причому в Єврокомісії "ЄП" запевнили, що кількість таких пунктів зростатиме.
Як саме це працюватиме і чи потрібно буде використовувати якийсь додатковий сервіс – ще належить побачити, але ЄК готує і мобільний застосунок, і сайт, на якому можна перевірити статус свого документа. Зокрема, можна буде побачити, скільки днів з 90-денного періоду використала людина; зараз такої можливості немає в принципі (окрім як самостійно рахувати дати на штампах прикордонників).
І, нарешті, ще одна зміна, яка є ще більш далекосяжною і свого часу викликала чимало занепокоєнь (не завжди обґрунтованих) – це запровадження так званої системи авторизації поїздок ETIAS, яка зобов’яже українців, що їздять до ЄС, раз на три роки реєструватися у спеціальному сервісі і в більшості випадків сплачувати збір за це. "ЄвроПравда" детально розповідала про це, востаннє у 2021 році (читайте статтю "Нові правила безвізу").
Цю систему планували ще у "доковідну епоху", і багато разів її запуск відкладали – спершу через пандемію, потім через те, що її запровадження виявилося складнішою задачею, ніж думали… Однією з технічних перепон було те, що система ETIAS потребувала працюючої в усіх країнах Євросоюзу системи фіксації в’їздів іноземців, тобто EES. Тепер ця перепона нарешті буде знята.
Втім, усе це – плани на майбутнє.
За планом Єврокомісії зі зміни інфраструктури контролю за кордоном, у разі запуску EES у жовтні 2025 року – до ETIAS черга дійде лише наприкінці 2026-го. А сплата збору (7 євро на три роки) може стати обов’язковою ще на пів року пізніше.
Утім, можете бути певними, що "Європейська правда" вчасно розповість про усі новації у правилах перетину кордону з Євросоюзом – як у воєнний, так і у повоєнний час.
Автор: Сергій Сидоренко, редактор "ЄвроПравди",
за участю Тетяни Висоцької, кореспондентки "ЄвроПравди" у Брюсселі