Незважаючи на різні цифри, які існують в інформаційному просторі, спробуємо пояснити, скільки коштів отримає Україна.

По-перше, джерела інформації.

Першоджерела насамперед – це промова директора-розпорядника МВФ Крістін Лаґард та прес-реліз МВФ. Тому їх варто використовувати в першу чергу.  

По-друге, сторони домовленості.

Домовленості досягнуто між урядом України та місією МВФ.

Цю угоду ще має погодити Правління МВФ.

Але зважаючи на велику політичну волю від основних учасників МВФ, схвалення майже гарантоване, якщо будуть виконані так звані "попередні дії" - умови, які повинні бути виконані перед виділенням коштів.

По-третє, умови кредиту.

Місія МВФ та Україна уклали угоду на чотири роки, за якою Україна підписалася під програмою економічних реформ, на яку надаються кошти.

Програма означає зобов’язання, які Україна береться виконувати. Від них залежить, чи отримає вона кошти.

Серед зобов’язань України є, зокрема, значне підвищення тарифів на електроенергію та опалення (із виходом на покриття собівартості в квітні 2017 року), наведення порядку з платежами в енергетичній сфері та інші реформи "Нафтогазу", низка заходів з оздоровлення банківського сектору (з наголосом на кредити пов’язаним особам), реформа управління державними підприємствами – демонополізація та покращення корпоративного управління (імовірно це включає продовження реформи Укрзалізниці, Енергоатому, державних шахт та неприватизованих промпідприємств), а також прийняття необхідних законів для антикорупційної та судової реформи.  

По-четверте, сума.

Під економічну програму реформ МВФ надасть Україні 12,35 млрд SDR протягом 4 років (SDR, умовно кажучи, – це валюта МВФ), що за існуючим курсом дорівнює $17,5 млрд.

Також наголошується, що кредит є частиною ширшого пакету фінансування від міжнародної спільноти, який може скласти $40 млрд. Трансформація формату програми Stand-by у EFF дасть Україні більше часу для погашення боргу і вигідніші умови погашення.

$40 млрд включає сам кредит МВФ, кошти виділено Світовим Банком, ЄС та США.

Зокрема, вже було оголошено про надання близько $4 млрд у вигляді держгарантій США та макрофінансової допомоги ЄС, "економію" внаслідок відкладення погашення зовнішніх зобов’язань (залежить від масштабності – передбачено виплату РФ $3 млрд та за іншими єврооблігаціями $3,5 млрд в 2015 та 2016 роках) та ймовірно плани ЄБРР та ЄІБ щодо фінансування конкретних проектів (в свій час оцінювались на рівні 8 млрд євро).

Тому не зрозуміло, яке саме розширення допомоги можна чекати від інших донорів і яку суму варто очікувати цього року.

Втім, заява голови НБУ про очікуване зростання міжнародних резервів з $6,5 млрд до $17 млрд або означає очікуване чисте фінансування до $10 млрд, або оптимізм щодо появи надлишку валюти на міжбанківському ринку.

Зауважимо, що оголошення про погодження позики МВФ було зроблено в той час, коли у Мінську все ще тривали перемовини.

Очевидно, що заява директора-розпорядника МВФ Крістін Лаґард стала додатковим сигналом стосовно повної підтримки Заходом позиції України.

Можливо, саме ця заява посприяла підписанню спільної декларації у Мінську.

Автори:

Віталій Кравчук, старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій

Віталій Різник, молодший науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій