Как содействовать украинскому агроэкспорту в ЕС
Аграрна галузь є, мабуть, однією з найбільш оптимістичних галузей української економіки за останній рік. Складнощі та випробування підштовхнули нас до важливих рішень, що започаткували новий етап розвитку агросектора України.
Ми прагнули довести самим собі і цілому світові, що із втратою російського ринку катастрофи у вітчизняному АПК не станеться, адже наша продукція знайде свого споживача. Нам це вдалося!
Наші сільгосптоваровиробники отримали можливість доступу на ринки Ізраїлю, Єгипту, Китаю, Індії, Саудівської Аравії. У нас чудові перспективи розвитку аграрного експорту до країн Азії, Північної Африки, Близького Сходу.
Проте потрапити саме на європейський ринок для багатьох українських виробників є заповітною мрією. Це – справа честі та престижу.
За 7 місяців 2015 року Україна експортувала сільськогосподарської продукції до ЄС на загальну суму близько 2 млрд доларів США.
Найбільшу питому вагу в структурі експорту до країн ЄС займали зернові злаки (кукурудза, пшениця, сорго), олія (соняшникова, соєва, ріпакова), насіння олійних культур (соя, насіння ріпаку, соняшнику), плоди, горіхи.
Причин, щоб шукати шляхи виходу на ринок ЄС, більш ніж достатньо. Він для нас привабливий географічно, його населення має високу купівельну спроможність, а сам процес виробництва європейської продукції є дорожчим за український, що робить нашу продукцію більш конкурентоспроможною.
Проте перепоною для повної переорієнтації вітчизняного агросектора на Європу є режим автономних торговельних преференцій, у рамках якого на певні позиції української продукції встановлені квоти – граничні обсяги, що можуть бути поставлені до ЄС без сплати ввізного мита. Під час наступних експортних поставок ввізне мито має бути сплачене на загальних підставах, що найчастіше стає непосильною ношею для вітчизняних виробників.
На кінець вересня поточного року за деякими позиціями аграрної продукції ми вже вичерпали квоти або наближаємося до їх закриття.
Зокрема, це стосується меду, ячмінної крупи, борошна, обробленого зерна зернових злаків, оброблених томатів, виноградного та яблучного соків, вівса, кукурудзи, пшениці, м’яса птиці та ячменю.
для збільшення натисніть на зображення |
Як ми плануємо надалі розширювати присутність українського агарного експорту на ринку Євросоюзу?
Безперечно, необхідно піднімати питання збільшення квот для вітчизняної продукції. Але не все так просто – ЄС також піклується про власних сільгосптоваровиробників, які з пересторогою ставляться до "зеленого світла" для дешевих українських товарів на європейському ринку.
Чудово розуміючи усю логіку наших західних партнерів, я хочу звернути увагу українських аграріїв на кілька суттєвих речей.
Першою з них є перелік незаповнених квот, що підказує чудові можливості для розвитку вітчизняного бізнесу. Тут і баранина, і цукрові сиропи, і солод та пшенична клейковина, і крохмаль, висівки, гриби, цукрова кукурудза, часник.
Ми переконливо рекомендуємо вітчизняним аграрним підприємствам обміркувати можливості виробництва вказаної продукції, квоти на яку як у минулому році, так і зараз продовжують лишатися незаповненими.
По-друге, непогано було б задуматися про виробництво нішевої продукції, на яку взагалі не встановлено квоти ЄС. До прикладу, буквально нещодавно ЄС схвалив вітчизняну систему сертифікації та контролю за якістю насіння, що знаменує собою перший етап відкриття ринку ЄС для української продукції насінництва. Зверніть увагу, що на дану продукцію Європа квоти не встановлювала, а отже вона може бути експортована без додаткових фінансових затрат.
Органічна, без вмісту ГМО, дієтична, унікальна за своїми корисними для здоров’я властивостями продукція уже тривалий час має стійкий попит на ринку ЄС. Чому б Україні не перейти в "безконкурентне середовище" та не зосередитися на експорті саме такої продукції, яка може стати нашою візитівкою?
Нарешті, якщо ви відчуваєте, що жоден із вказаних варіантів – не ваш вибір, у нас є ще одна пропозиція: долучайтеся на своєму рівні до перемовин щодо збільшення чи скасування квот.
Аграрне лоббі у Європі є потужним та цілком легальним – якщо у вас є сильні аргументи та хороші комунікативні навички, використайте цю можливість.
В свою чергу на урядовому рівні ми докладемо максимум зусиль, щоб сприяти розширенню вітчизняного аграрного експорту до ЄС. Для України це – не лише географічно близький великий ринок.
Активізація експорту до Європи – це найкращий індикатор того, що наша продукція відповідає найсуворішим світовим стандартам якості. А це в свою чергу – перепустка й на інші ринки.
Наразі не за усіма товарними позиціями ми одразу можемо задовольнити вимоги ЄС. Але, я переконаний, що якщо продовжувати працювати та шукати можливості для виходу на європейський ринок, рано чи пізно вони самі вас знайдуть.
Автор: Олексій Павленко
міністр аграрної політики та продовольства України
Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора