Україна вже "святкує" майбутнє скасування ЄС візового режиму.

Однак, щоб потім раптом не стало не до радощів, варто нагадати, що звіт Єврокомісії включає і зобов'язання української сторони.  

Для отримання безвізового режиму, а не позитивного звіту про виконання своїх зобов’язань, Україна має виконати ще 5 пунктів у сфері боротьби із корупцією.

Тільки за умови та після виконання цих пунктів владою у першому кварталі 2016 року Україна матиме шанс предметно, а не на папері, говорити про повну готовність до безвізового режиму.

Звіт - це оцінка стану виконання плану дій з безвізової лібералізації та зобов’язань України, в той час як рішення про скасування віз прийматимуть не чиновники Європейської комісії, а 28 держав-членів ЄС, беручи до уваги не стільки сам звіт, скільки виконання окремих рекомендацій, чітко сформульованих та викладених у звіті.

Про це написано у звіті, опублікованому сьогодні Європейською комісію:

"На підставі виконаннях цих зобов’язань (українською владою) антикорупційна частина плану буде вважатися виконаною", - йдеться у документі.

Це означає, що українська влада взяла на себе зобов’язання перед європейськими партнерами гарантовано виконати наступне:

• забезпечити повноцінну роботу Національного антикорупційного Бюро та спеціалізованої антикорупційної прокуратури у першому кварталі 2016 року.

• забезпечити у першому кварталі 2016 року незалежність та доброчесність у роботі спеціалізованої антикорупційної прокуратури шляхом внесення змін до закону України "Про прокуратуру" у частині гарантій добору та звільнення керівництва спецпрокуратури.

Тут варто пояснити, що європейці говорять про ті зміни, які позбавлять генерального прокурора України дискреції у призначенні керівного складу антикорупційної прокуратури. Це автоматично унезалежнює її керівний склад від будь-якої особи, яка займатиме посаду генерального прокурора України.

• Забезпечити повноцінний запуск роботи Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК) у першому кварталі 2016 року та одразу після цього - перевірку декларацій і потенційного конфлікту інтересів державних службовців у сферах та на посадах, найбільш схильних до корупції.

Сьогодні конкурсна комісія не спромоглася дообрати повний склад НАЗК і ймовірність запуску його роботи до нового року – мінімальна.  

Під час засідання від окремих членів комісії лунали пропозиції взагалі переоголосити конкурс і наново провести вибір двох членів НАЗК (наразі Уряд призначив трьох із п’яти членів). Це ставить під сумнів спроможність Україні виконати даний пункт плану в строк, зазначений у звіті.

• Покращити інституційну спроможність повернення та управління активами та, у першому кварталі 2016 року, прийняти на законодавчому рівні процедури розшуку та арешту, а також спеціальної конфіскації, з метою зробити Агентство з управління активами повністю ефективним.

Йдеться про необхідність покращення процедуру арешту та спецконфіскації, яка була умисно спаплюжена депутатами правоохоронного комітету напередодні голосування відповідних змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України, а також про вимогу наділити новостворене Агентство з управління активами функціями розшуку та, власне, самого управління арештованим майном.

• Забезпечити у Державному бюджеті на 2016 рік і далі необхідний обсяг фінансування для належного та повноцінного функціонування всієї антикорупційної інституційної бази, у тому числі Національного антикорупційного бюро.

Ще раз наголосимо,

вказані тези аж ніяк не абстрактні побажання ЄС!

Навпаки, йдеться про конкретні кроки, пункти та новели в законодавчих актах, нещодавно ухвалених Верховною радою зі змінами, які передбачають послаблення новостворених антикорупційних органів, згаданих у звіті.

Лише за виконання цих вимог українці нарешті отримають можливість подорожувати Європою без віз.

Автор: Дарина Каленюк,

член правління

Центру протидії корпції

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора