"Європейська правда" продовжує дискусії навколо майбутньої Експортної стратегії України. Раніше ми публікували як критику підготовки цього документа, так і позицію її авторів. 

* * * * *

Попередній зміст національної експортної стратегії України наразі представлений у вигляді документа під назвою "Біла книга. Як реалізувати експортний потенціал України за умов глобалізації. Пропозиції щодо сприяння розвитку українського експорту", знайомство з яким спонукає до роздумів про фундаментальні засади та принципові проблемні питання розвитку українського експорту.

По-перше – це форма представленого документа.

Європейська практика розробки документів стратегічного характеру передбачає на першому етапі підготовку аналітичних матеріалів щодо варіантів вирішення проблеми з експертної точки зору, який оформлюється під назвою "Зелена книга" та публікується для широкого обговорення.

Насамперед, очікується точка зору безпосередніх стейкхолдерів, у даному випадку – учасників зовнішньоекономічної діяльності.

Після завершення процедури ознайомлення та узагальнення висловлених пропозицій Урядом готується власне Стратегія, яка набуває офіційного статусу як керівництво до дії у вигляді "Білої книги".

Інше питання формального характеру – це часовий горизонт дій, який розрахований на 5 років. Зрозуміло, що такий термін не відповідає стратегічному баченню вирішення проблеми.

Автори наголошують, що проект Стратегії "не містить конкретного переліку секторів або конкретних товарів, експорт яких має прямо підтримувати держава", оскільки "набагато ефективніше створити максимально сприятливі умови для всіх експортерів".

Головним аргументом на підтримку цієї тези називається існування корупційних ризиків. В умовах відсутності пріоритетних сфер розвитку експорту як за номенклатурою товарів, так і за географічним принципом, а також обмежених ресурсних можливостях державного сприяння експорту високою є вірогідність того, що державна підтримка не буде надана нікому.

Корупційні ризики мають бути ліквідовані, а не формувати стратегічну політику. Формування "українських брендів" на світовому ринку можливе лише за рахунок фокусності зовнішньоекономічної політики держави.

Розглядаючи порівняльні переваги України у міжнародній торгівлі, автори зупиняються на традиційних товарних позиціях сучасного експорту: продукти рослинного походження, харчові продукти, деревина та продукція деревообробки.

Проте, якщо формувати стратегічне бачення розвитку експорту, крім дарів української землі також мають бути розглянуті варіанти формування нових факторів порівняльних переваг, які мають стати драйверами збільшення експорту, наприклад розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, нанотехнологій, біотехнологій, "зелених" технологій, фотовольтаїки, водневих (паливних) елементів, світлодіодів тощо.

Технологічні форсайти дають уявлення про майбутні перспективні технології та продукти, які будуть найбільш затребуваними на світовому ринку.

Оскільки Україна має певний потенціал розвитку сучасних технологій, залишається лише співставити його з існуючими дослідженнями та визначити найбільш перспективні напрями спрямування державних ресурсів.

Чи вдасться створити в Україні проривні технології та продукти, наприклад, на кшталт керосинової лампи, яка у сучасному вигляді була сконструйована у Львові всередині XIX століття? Саме лампа такої конструкції дала поштовх для нафтової ери (дійсно, "Горді, що українське"!).

Стратегія має давати підстави для обнадійливої відповіді щодо подібних прикладів.

Збільшення експорту відбувається у тому випадку, коли спочатку насичується внутрішній ринок. При цьому експорт продукції здійснюється у ті країни, які мають подібну структуру внутрішнього попиту.

Натомість, низький платоспроможний попит змушує українських товаровиробників одразу орієнтуватися на зовнішні ринки, що спричиняє певні ризики та додаткові витрати, не дозволяючи використовувати ефект масштабу. Отже,

розширення внутрішнього ринку та імпортозаміщення мають стати одним із першочергових напрямів сприяння експорту.

В умовах технологічного розриву збільшувати експорт високотехнологічної продукції у розвинуті країни надзвичайно складно. Країни, що розвиваються, здійснюють політику включення у глобальні ланцюги вартості через механізм злиття малих та середніх підприємств із провідними компаніям галузі.

Технологічний трансфер та збільшення кваліфікованої зайнятості створюють передумови просування на зовнішній ринок більш потужних вітчизняних компаній.

Незважаючи на всі спроби послаблення дії в рамках відповідних угод ГАТТ/СОТ, нетарифні бар’єри неформально є домінуючим інструментом протекціонізму. Проблеми повернення ПДВ та валютне регулювання в Україні – це проблеми сучасної ситуації, головним чином для вже присутніх на зовнішніх ринках експортерів.

Довгостроковою проблемою є подолання інших перешкод, головним чином – перехід до міжнародних (європейських) стандартів якості та безпечності продукції.

Хоча в Україні розпочата реформа системи технічного регулювання щодо її гармонізації з європейською, просування у цьому напрямі є повільним, головним чином через відсутність ініціативи від самого бізнесу, який здебільшого не звик до власної відповідальності та добросовісної конкуренції. Особливо це проявляється у сучасних умовах переходу від державного контролю до ринкового нагляду.

На завершення зазначимо: викликає сумнів доречність створення окремого органу центральної виконавчої влади, до компетенції якого буде віднесена зовнішньоекономічна діяльність.

Місія держави має бути активована не лише всередині країни. Задіяними мають бути насамперед торгові аташе при дипломатичних представництвах у найперспективніших для українського експорту країнах.

Доцільніше також було б зосередити зусилля на координації діяльності та усуненні дублюючих функцій вже наявних інституцій: галузевих асоціацій товаровиробників, УСПП, ТПП, експортно-імпортного банку та інших релевантних установ. 

Автор: Віктор Лір,

провідний науковий співробітник

Інституту економіки та прогнозування НАН України

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора