Верховна рада, схоже, продовжує існувати у тій реальності, де питання пріоритетності євроінтеграційних законопроектів не піднімається. А іноді навіть видається, що не вистачає елементарної логіки самому процесу розгляду законодавчих ініціатив.

Цього тижня, наприклад, пропонується розглянути один із законопроектів про металобрухт (№3873), який сам по собі не суперечить Угоді про асоціацію, але він пов’язаний з нещодавно заветованим законопроектом №3868, який суперечить нашим зобов’язанням перед ЄС (останній внесено повторно з пропозиціями президента).

І це лише один приклад того, що має бути чітко відпрацьований механізм розгляду документів у ВР з урахуванням пріоритетів європейської інтеграції, взаємозв’язку поданих документів, першочерговості розгляду системних галузевих законопроектів, а вже після цього – ініціатив, які торкаються окремих питань.

Проте і у визначенні нового механізму проходження законопроектів не завжди краще аж занадто старатися – на найближчі засідання парламенту винесено цілих 5(!) законопроектів, які пропонують зміни до регламенту для пришвидшення розгляду проєвропейських законів.

Згадаймо, що європейські експерти, зокрема, місія Кокса, якраз і закликали українських політиків зменшити кількість законопроектів на користь підвищення їх якості.

Їх послухали і… вчинили навпаки, що є типовим для українського парламенту.

У п’яти законопроектів регламент без "ока"

До проекту закону "Про внесення змін до Регламенту Верховної ради України щодо реалізації окремих положень пунктів 3, 4, 5, 8, 11, а також пункту 10 Рекомендацій місії Європейського парламенту з оцінки потреб, що розроблені з метою підвищення якості українського парламентаризму та викладені у Доповіді та Дорожній карті щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної ради України" № 4696 є низка зауважень.

Викликають застереження запропоновані зміни до статей 91, 92, 93, 94 закону України "Про Регламент ВРУ", які не вирішують проблему підвищення якості законопроектів та не враховують належним чином пропозиції, що містяться в рекомендаціях доповіді щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності ВР, підготовленої Місією Європейського парламенту під головуванням Пета Кокса.

Детально застереження до законопроекту №4696 та ще чотирьох зареєстрованих документів вже розглядались у попередніх оглядах.

Зазначимо, що має бути прописано для запровадження ефективного механізму перевірки на відповідність Угоді та праву ЄС поданих до парламенту законодавчих ініціатив. Доцільно внести зміни до закону України "Про Регламент Верховної ради України", передбачивши, що:

• супровідні документи до законопроекту  (стаття 91) повинні містити висновок щодо відповідності міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву ЄС. Висновок готує суб’єкт права законодавчої ініціативи, тобто автор;

•  під час попереднього розгляду у комітетах (стаття 93) законопроект, що належить до сфер, правовідносини в яких регулюються правом ЄС або стосується міжнародно-правових зобов’язань України у сфері європейської інтеграції, не пізніше ніж у триденний строк направляється комітетом ВР з питань європейської інтеграції до Кабінету міністрів для здійснення експертизи на відповідність праву ЄС;

•  підставою для повернення законопроекту (стаття 94) є висновок комітету ВР з питань європейської інтеграції про те, що документ не відповідає зобов’язанням України у цій сфері, або не враховує їх належним чином.

Ці три постулати не дозволять авторам реєструвати фантастичні чи популістські ініціативи, що розвантажить парламент від непотрібної роботи.

Адже суперечливі законопроекти, навіть прийняті ВР, на вимогу європейської сторони доводиться скасовувати, приймаючи інші.

Для внесення проєвропейських змін до регламенту не потрібно було писати п’ять законопроектів.

Достатньо було розглянути один, і це міг бути той законопроект, який більше року як зареєстрований у ВР, але до етапу розгляду так і не дійшов.

Інтелектуальна власність – що не помітили урядовці?

Рада отримала доволі вагомий законопроект "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України" № 4614, який мав би забезпечити відповідність положенням праву ЄС. 

Водночас проектом закону не передбачено низку термінів розгляду питань, пов’язаних із захистом майнових прав на об’єкт інтелектуальної власності, які визначено у Регламент ЄС № 608/2013: протягом якого строку митний орган має повідомити заявника про прийняття або відмову у прийнятті заяви (частина 1 статті 9 Регламенту  встановлює 30 робочих днів).

Також не передбачено період, протягом якого повинні бути вжиті заходи для усунення порушення майнових прав (статті 11 та 12 Регламенту).

В ЄС передбачений обов’язковий механізм надання гарантії під час дострокового випуску товарів, митне оформлення яких зупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності.

Відповідно до статті 24 Регламенту митні органи можуть здійснити достроковий випуск товарів лише за умови надання власником товарів гарантії на достатню суму, щоб захистити інтереси заявника, який подав заяву про порушення прав інтелектуальної власності.

Український законодавець пропонує ввести цей механізм (стаття 4001), але робить його необов’язковим.

Проектом закону вносяться зміни до Митного кодексу України (стаття 4011) з метою імплементації європейської процедури знищення невеликих партій товарів, які підозрюються у порушенні прав інтелектуальної власності.

Втім, не передбачена імплементація положень статті 23 Регламенту ЄС № 608/2013 щодо стандартної процедури знищення таких товарів.

Документ враховує не всі вимоги права ЄС щодо захисту персональних даних, не визначені такі поняття, як "товари, які підозрюються в порушення прав інтелектуальної власності", "швидкопсувні товари" та ін. Положення проекту закону не охоплюють положення іншого документу - Регламенту ЄС № 1352/2013 щодо встановлення форм документів.

Таким чином, документ лише частково враховує вимоги відповідних регламентів і має бути доопрацьований.

Ще раз про природоохоронне законодавство

Раді пропонується розглянути кілька законопроектів, які стосуються використання надр та природних ресурсів.

Зокрема, проект закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння пошуку та видобутку нафти і газу в Україні" № 3849 регулює питання, які торкаються залучення недержавних інвестицій, уточнення та спрощення адміністративних процедур надання надр в користування.

В цілому він не суперечить принципам acquis communautaire.

Так, ч. 3 ст. 279 Угоди про асоціацію передбачає, що "кожного разу, коли надається площа для здійснення цих видів діяльності, кожна Сторона повинна гарантувати, що суб'єкти для доступу та здійснення цих заходів розглядаються на рівних засадах".

Принцип рівності відображений в положенні законопроекту, яким пропонується скасувати можливість укладення угод про розподіл продукції без конкурсу щодо родовищ корисних копалин із незначними запасами. У чинному законодавстві відсутні чіткі і прозорі критерії віднесення запасів до категорії незначних, а тому нове положення сприятиме конкуренції та рівності учасників, зменшить можливість корупції.

Іншим законопроектом - "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру (щодо спеціального водокористування)" № 3323 - пропонується спростити процедуру видачі дозволів на спеціальне водокористування шляхом внесення змін до низки законодавчих актів.

Законодавство ЄС у сфері навколишнього середовища спрямоване насамперед на захист та збереження природних ресурсів і покликане спростити процедури отримання різноманітних дозволів у сфері використання природних ресурсів, уніфікувати їх та чітко встановити вимоги, дотримання яких є обов’язковими.

Отже, положення законопроекту №3323 не суперечать законодавству ЄС.

Разом з тим, досі не внесено концептуальних змін до українського законодавства з метою  приведення його у відповідність до моделі охорони навколишнього середовища, як це передбачено законодавством ЄС.

У зв’язку з цим, необхідним є розроблення комплексних законопроектів, які б привели національну систему охорони навколишнього середовища у відповідність до вимог ЄС, як це передбачено Планом заходів з імплементації Угоди про асоціацію, затвердженим Кабінетом міністрів України.

Є школа – немає пива

Депутати цього тижня будуть опікуватись проблемами здоров’я підростаючого покоління.

Зокрема, це стосується проекту закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо надання органам місцевого самоврядування повноважень встановлювати обмеження продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових" № 3149.

Треба зазначити, що відповідні Рекомендації Ради ЄС 2001/458/ЄС про вживання алкоголю молоддю, зокрема, дітьми та підлітками (Official Journal L 161, 16.06.2001 p.38-41) включені до переліку зобов’язань України щодо наближення її законодавства до законодавства ЄС.

Відповідно до Рекомендацій, держава повинна сприяти, у співпраці з виробниками алкогольних напоїв та неурядовими організаціями, впровадженню ефективних механізмів у цій сфері; врахувати  проблеми вживання  алкоголю, з особливим наголосом на таке середовище, як молодіжні організації та школи, а також з урахуванням існуючого досвіду, наприклад "школи оздоровлення",  при розробці, виконанні та оцінці комплексних програм та напрямків політики оздоровлення, орієнтованих на дітей, підлітків, їх батьків, вчителів та вихователів, на   місцевому, регіональному, національному та європейському рівні.

Тому відповідний законопроект може бути прийнятий за основу.

* * * * *

Серед іншого в порядку денному ВР на цей тиждень є три законопроекти (№ 4578, №4578-1, №4578-2 ), які торкаються працевлаштування інвалідів. Вони будуть проаналізовані в окремому матеріалі.

Автор: Денис Черніков,

Парламентська експертна група з євроінтеграції

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора