На тлі світової моди критикувати угоди про вільну торгівлю (в передвиборчій кампанії в США це взагалі може бути головна тема) уряд України і далі веде виважену політику щодо відкриття доступу до зовнішніх ринків. Без цього експортно орієнтована економіка України не зможе розвиватися.

Сьогодні укладають Угоду про вільну торгівлю з Канадою. Як і в будь-якій угоді, в ній є багато позитиву і багато нюансів.

Отже, на що звернути увагу?

Головний успіх - негайне звільнення від мит 99,9% товарів. Без перехідних періодів, квот і додаткових умов (окрім правил походження, технічного регулювання і санітарних вимог, але це стандартні пункти в будь-якій торгівлі).

Це дуже добре. Разом із тим винятки теж суворі. 

Повністю вилученими з режиму вільної торгівлі виявились три широкі групи товарів - м'ясо птиці, яйця і молочні продукти.

Щодо них Канада нам не дає жодних преференцій (ані у вигляді зменшеного мита, ані у вигляді тарифної квоти). При цьому під винятки потрапили усі можливі товари з молоком (сири і морозиво, наприклад), які ЄС для нас повністю відкрив.

Для Канади ці три групи товарів чутливі, оскільки торгівля ними суворо регулюється на національному рівні.

Тому це винятки, за які Канада б'ється з усіма, з ким веде переговори про вільну торгівлю. У найновішій угоді між Канадою і ЄС ці категорії товарів теж вилучені, але все ж для ЄС Канада дає додаткову квоту на сири.

Тобто додаткова лібералізація можлива. Очевидно, можлива вона і для України.

Питання, що важливіше - негайне зняття мит на 99,9% товарів і угода підписана вже, чи довгі перехідні періоди, але наявність преференцій для м'яса птиці і молока - в площині політичних рішень, які приймає уряд.

Що ще є і чого немає в українсько-канадській угоді? Немає розділу про захист інвестицій (в угоді між ЄС і Канадою цей розділ привертає найбільше уваги), але це нормально з огляду на наявність окремої класичної угоди про взаємний захист інвестицій.

Дуже дивно, що в угоді повістю відсутній розділ щодо лібералізації послуг.

Україна є досить активним експортером послуг, має відкритий внутрішній ринок, і тому це природній інтерес - боротися за лібералізацію ринку послуг.

Важливо звернути увагу на розділи щодо довкілля і праці. Регулювання цих питань не є новим для України - в угоді з ЄС є розділ про торгівлю і сталий розвиток, який регулює ті ж питання.

Але є суттєва відмінність. В угоді з Канадою за основу взято відповідні угоди, що існують в контексті НАФТА (Північноамериканській зоні вільної торгівлі) і які передбачають жорсткіший механізм врегулювання спорів, аж до фінансової відповідальності сторін.

Оскільки український уряд має досить слабку спроможність у цій сфері, можливо, варто було боротися за м'якій формат гарантій (принаймні, на зразок того, що є в угоді з ЄС).

Є розділ щодо доступу на ринок державних закупівель - важливе доповнення до доступу в рамках відповідної угоди СОТ і аналогічного розділу в угоді з ЄС.

Так чи інакше, ця угода дає достатньо преференцій для українських товарів. Тому в системі зрадоперемог це однозначно перемога України.

Але відкритих питань збирається ще на одну угоду.

Автор: Тарас Качка,

уповноважений з питань підприємництва
при Державній фіскальній службі

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора