Верховна рада 12 липня прийняла законопроект №3868 "Про внесення зміни до статті 13 закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку" з урахуванням президентських пропозицій.

Законопроект підвищує ставку вивізного мита на експорт брухту чорних металів до рівня, який діяв на момент вступу України до Світової організації торгівлі (СОТ): з 10 євро/тонну до 30 євро/тонну.

За пропозицією президента строк дії цього обмеження скорочено до одного року. Нагадаємо, що законопроект у початковій редакції, прийнятий ВРУ 21 квітня 2016 року, передбачав підвищення експортних мит строком на три роки. Також законопроект скасовує вимогу щодо обов’язкової реєстрації контрактів на експорт металобрухту.

Цей документ від самого початку викликав занепокоєність з боку торгових партнерів України, у першу чергу – Європейського Союзу.

Слід визнати, що з точки зору міжнародних зобов’язань України такий крок виглядає аж ніяк не ідеально.

Вступаючи до СОТ, Україна зобов’язалася поступово знижувати ставки експортних мит на брухт чорних металів. Це закріплено у параграфі 240 Протоколу про вступ України до СОТ. Зокрема, окрім брухту чорних металів, Україна зобов'язалася зменшити мита на експорт деяких олійних культур, живої великої рогатої худоби та шкірсировини та брухту кольорових металів. 

А відповідно - відступ від цієї норми є прямим порушенням Україною умов нашого членства у СОТ. 

Для початку слід зауважити, що право СОТ не забороняє державам-членам вводити експортні мита. Але вони повинні застосовуватися однаково до усіх держав-членів відповідно до режиму країни найбільшого сприяння (стаття І Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) та з дотриманням вимог статті Х ГАТТ стосовно прозорого та належного адміністрування заходів (у т.ч. своєчасного публікування, процедури оскарження, об’єктивного та неупередженого перегляду).

З іншого боку, стаття XXVIII: 1bis ГАТТ зазначає, що експортні мита, як будь-які інші тарифні обмеження становлять серйозну перешкоду для торгівлі. Тому ГАТТ визнає важливість переговорів, які ведуться стосовно зниження загального рівня тарифів та інших зборів на експорт та імпорт.

У цьому полягає головна ідея системи ГАТТ/СОТ, в основі якої лежить лібералізація тарифних обмежень торгівлі.

Україна – далеко не єдина держава, яка взяла на себе зобов’язання щодо експортних мит за результатами переговорів у процесі вступу в СОТ. У подібній ситуації опинилися Монголія, Латвія, Хорватія, Китай, Саудівська Аравія, В'єтнам, Чорногорія, Лаос, Таджикистан і Росія. Важливо, що

Україна залишила за собою право вводити експортні мита на інші товари, не передбачені у Таблиці 20(b) Протоколу.

Однак у випадку з підвищенням експортних мит на брухт чорних металів, такий захід є порушенням міжнародних зобов'язань України у СОТ.

Адже у ході переговорів із Україною деякі члени СОТ підкреслили: "Якщо згодом Україна підвищить ставки експортного мита вище узгодженого рівня", це надасть іншим членам право "приймати належні заходи для відновлення рівноваги таких поступок" (параграф 239 Протоколу).

СОТ уже відомі приклади спорів, що виникали на підставі зобов'язань, передбачених у Протоколі про вступ держави-члена в СОТ (China – Raw Materials та China – Rare Earths, ініційовані США проти Китаю).

Однак на відміну від Китаю зобов’язання України зводяться лише до поетапного зниження мит на конкретні товари і не вимагають від нас повного їх анулювання.

Втім, не випадково Петро Порошенко запропонував ввести нові обмежувальні заходи лише на один рік. Адже розгляд спору у СОТ, включаючи етап консультацій, триватиме не менше року, а тому торговим партнерам нашої держави нераціонально було б оскаржувати законопроект в СОТ за квазі-судовою процедурою.

Чого варто очікувати Україні – це гострої критики з боку інших держав-членів СОТ, передусім ЄС, у рамках засідань Ради з торгівлі товарами СОТ.

Такі репутаційні ризики не варто недооцінювати.

Віднедавна Україна почала вдало використовувати механізми СОТ для відстоювання власних інтересів у торговій війні з Росією. Тепер ці ж методи можуть зіграти проти України.

Крім того, законопроект №3868 порушує двосторонні зобов'язання України, що взяті в рамках вільної торгівлі з ЄС. Згідно зі ст. 31.1 Угоди про асоціацію, Україна зобов'язалася утриматися від запровадження нових експортних мит чи будь-яких інших заходів еквівалентної дії.

І ще одна деталь. Експортні мита, як правило, є інструментом протекціоністської політики.

Україна не приховує, що підвищення експортних мит на металобрухт відповідає інтересам національної металургійної галузі. У цьому разі деякі торгові партнери можуть вбачати у такому заході спробу субсидування національних товаровиробників.

З точки зору національних інтересів, ставка експортного мита на металобрухт на рівні 10 євро/тонну справді низька. Однак без порушення міжнародних зобов'язань змінити цей показник можливо лише шляхом нових переговорів із усім членами СОТ та внесення відповідних змін до протоколу України.

Іншими словами – це малореально.

Якби на момент приєднання до СОТ Україна закріпила аналогічні зобов'язання не у Протоколі, а в Розкладі про поступки щодо товарів (Goods Schedule of Concessions), то залишила б за собою можливість змінити узгоджені ставки за процедурою періодичного перегляду на підставі статті XXVIII ГАТТ.  Хоча така практика поки що не поширена стосовно експортних мит.

Якими б не були мотиви України щодо прийняття законопроекту №3868, доведеться шукати законні виправдання такого кроку.

Автор: Олеся Кривецька,

юрист АФ "Сергій Козьяков та Партнери"

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора