Иллюзия общественного надзора: что происходит с общественным советом при НАПК

У жовтні 2014-го український парламент ухвалив прогресивне антикорупційне законодавство, яким передбачалося створення нових інституцій. Важливе місце серед новостворених органів відводиться Національному агентству з питань запобігання корупції.

Саме НАЗК контролює партійні фінанси, виявляє конфлікти інтересів, працює з викривачами корупції, забезпечує роботу системи електронного декларування тощо. Навесні цього року нарешті було обрано чотирьох членів агенції і орган повноцінно почав свою роботу.

При будь-якому органі виконавчої влади існує громадська рада, яка здійснює контроль за діяльністю структури.

У випадку з Нацагентством громадська рада потрібна, аби стримувати представників органу від зловживань та неправомірних рішень. 

Також представники громадської ради мають право брати участь у засіданнях Нацагентства з правом дорадчого голосу, надавати рекомендації до проектів рішень НАЗК та заслуховувати інформацію про діяльність антикорупційного органу. Таким чином, рада при НАЗК має забезпечити справжню участь суспільства у формуванні та реалізації антикорупційної політики, а також забезпечити суспільний контроль за новоствореним органом.

Ще у березні 2015 року, задовго до формування НАЗК, уряд визначив порядок формування громадської ради при Нацагентстві. Однак механізм обрання представників до ради досі залишається непрозорими.

Сьогодні обрання мало б відбуватись таким чином: після оголошення урядом конкурсу з представників громадських організацій формуються установчі збори, які далі обирають членів громадської ради. Найбільш значущою загрозою є відсутність будь-яких критеріїв формування складу установчих зборів. А саме від учасників цих зборів і залежить, хто контролюватиме одну з ключових антикорупційних інституцій держави.

Минулого року відбулися установчі збори, які делегувати чотирьох представників громадськості до конкурсної комісії, що обирала членів НАЗК.

17 травня 2015 року під головуванням урядовця Романа Греби зібрались представники громадських організацій, які обрали до складу комісії Віктора Шлінчака, Романа Верешу, Олега Самуся та Олександра Ружицького.

Серед 51 громадської організації, що взяли участь в цих установчих зборах, три десятки виявились пов’язаними між собою: мали однакові адреси, подали ідентичні описи свої антикорупційної діяльності; взаємно одна одній надали листи, які виявились єдиним доказом їхньої діяльності з протидії корупції.

У результаті таких установчих зборів уряд отримав скандал, судові позови і, зрештою, був змушений організувати переобрання представників громадськості до конкурсної комісії.

Цей приклад яскраво демонструє, наскільки ризикованим є механізм обрання через установчі збори за участі громадських організацій, що існують лише на папері.

Більше того, за нашою інформацією, вже зараз відбуваються спроби формування "ручної" громадської ради і створення ілюзії "суспільного нагляду" за НАЗК.

Наприкінці липня адміністрація президента збирала документи кандидатів до громадської ради з числа чиновників обласних державних адміністрацій. 22 липня Кабмін уже визначив відповідальну за проведення конкурсу особу.

Дуже вірогідно, що зовсім скоро за діючими правилами спробують обрати до громадської ради "невипадкових" кандидатів.

Для того щоб забезпечити належний контроль з боку громадського суспільства та гарантувати незалежність НАЗК, механізм формування громадської ради має бути максимально прозорий і містити мінімальну кількість ризиків. Чинне законодавство потребує перегляду та внесення суттєвих змін.

Антикорупційна група "Реанімаційного пакету реформ" за ініціативи ГО "Антикорупційний штаб" висловила пропозицію щодо зміни процедуру формування громадської ради при Національному агентстві з питань запобігання корупції і обрати її членів шляхом інтернет-голосування.

Наразі це звернення зареєстровано у Кабінеті міністрів України та чекає на відповідь від уряду.

Інтернет-голосування є сучасним і прогресивним методом відбору кандидатів. Вже другий рік його успішно використовують для формування Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро, де склад органу суспільного контролю є професійним та неупередженим. Нещодавно такий механізм обрання представників громадської ради узгодили і в Міністерстві екології.

Онлайн-платформа для голосування, розроблена організацією "Електронна демократія", мінімізує можливості "накруток" голосів та фальсифікації результатів голосування. Кожен має змогу переглянути документи кандидатів, що розміщуються у відкритому доступі. Після простої аутентифікації будь-який мешканець України може взяти участь в інтернет-голосуванні, в режимі реального часу ознайомитись з інформацією про кандидатів та зробити свій вибір.

Новий проект порядку формування громадської ради при НАЗК, напрацьований громадськістю та позитивно оцінений експертами "Реанімаційного пакету реформ", уже направлений на розгляд до Кабінету міністрів.

Сподіваємось, Кабмін готовий прислухатись до пропозицій громадських організацій і забезпечити прозорий процес формування громадської ради при НАЗК.

Довіра до нових антикорупційних інститутів є критично важливою. Прозорий механізм обрання представників до громадської ради дозволить заручитись суспільною підтримкою та покращить імідж НАЗК серед населення.

Автор: Антон Марчук,

експерт антикорупційної групи "Реанімаційного пакету реформ",

аналітик ГО "Антикорупційний штаб"

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора