В середу 19 квітня Міжнародний суд ООН ухвалив проміжне рішення у справі "Україна проти Росії". Воно не виправдало всіх очікувань Києва – перш за все, через те, що суд відмовився затверджувати тимчасові заходи у тій частині, що стосується подій на Донбасі.

Варто зауважити, що ситуація справді була непростою: як писала ЄП, Суд ООН вперше розглядає скаргу за конвенцією щодо заборони фінансування тероризму, тому підхід суду був наперед невідомий. Крім того, явним позитивом стало те, що по "антидискримінаційній конвенції" суд підтримав Україну навіть більшою мірою, ніж очікувалося. 

Однак в МЗС України наполягають, що рішення Суду не означає програшу Києва навіть на попередньому етапі.

"Європейська правда" публікує позицію МЗС, надану представником України у процесі, заступником міністра закордонних справ Оленою Зеркаль.

* * * * *

Що є в ухвалі суду ООН, виголошеній у 19 квітня?

Міжнародний Суд ООН визнав обґрунтованість позиції України по Конвенції про ліквідацію усіх форм расової дискримінації.

Зокрема, стосовно ситуації у Криму Суд ООН наказав Російській Федерації:

1. Утриматись від збереження або накладання нових обмежень на можливості кримськотатарської спільноти зберігати свої представницькі інституції, включаючи Меджліс кримськотатарського народу.

2. Забезпечити доступність освіти українською мовою.

Суд також зобов’язав обидві сторони утримуватись від дій, які б погіршували або розширювали предмет спору, або ускладнювали його розв’язання.

Сьогоднішнє рішення Суду є важливим для міжнародного права, яке доводить свою дієвість у відновленні справедливості у світі.  Ми цінуємо зваженість суддів Міжнародного Суду ООН, які винесли це рішення.

Це рішення визнало серйозність ситуації, до якої приводять дії Російської Федерації, і те, що громадяни України потребують захисту.

Це стосується як Криму, так і Донбасу, про що Суд чітко зазначив.

Шкода, що Міжнародний Суд ООН не вважає за доцільне застосування тимчасових заходів також щодо дій Російської Федерації на сході України.

Тим не менш, рішення Суду щодо застосування Конвенції про протидію фінансуванню тероризму є позитивним з огляду на таке:

- Суд підтримав позицію України, що події, які представила Україна, підпадають під дію Конвенції;

- Суд підтримав позицію України щодо дотримання досудової процедури;

- Суд формально визнав prima facie (попередню) юрисдикцію щодо цієї Конвенції.

Так, суд визнав недостатніми докази "правдоподібності для застосування" (plausibility) прав.

А у параграфі 75 зазначив: події, на які посилається Україна, мали наслідком смерть та травмування великої кількості цивільних. Однак для того, щоб визнати, чи права, які прагне захистити Україна, є правдоподібними для застосування, необхідно визначити, чи є достатні підстави вважати, що є інші складові, зазначені у частині першій статті 2 [Конвенції], такі як намір чи знання [виконавців] та елемент мети, зазначений у частині 1 (b) статті 2 [Конвенції]. На цій стадії процедури Україна не надала Суду докази, які б давали достатньо підстав вважати правдоподібним, що ці складові наявні.

Та з тез рішення, наведених вище, виходить висновок:

З огляду на те, що це перше рішення Суду щодо цієї Конвенції, ми маємо дуже конструктивний підхід Суду;

Крім того, суд визнав логіку України у підходах до застосування Конвенції щодо протидії фінансуванню тероризму.

В України є достатньо розуміння, які саме докази ми будемо представляти на стадії слухань по суті.

До того ж Суд повернувся до питання подій на Сході з власної ініціативи. У пункті 104 рішення Суд визначив, що очікує від Сторін роботи над повним виконанням Мінського пакету заходів. (Підкреслюємо, що навіть у цьому питанні Суд використав логіку України щодо сумісності судового процесу і Мінського процесу.)

Ми очікуємо, що Російська Федерація невідкладно і повною мірою виконуватиме рішення Суду та припинить порушення міжнародного права щодо України.

Ми закликаємо всю міжнародну спільноту надзвичайно ретельно стежити за виконанням Росією рішення цього Суду та притягати Росію за відповідальність за кожен факт порушення цього рішення.

Ми продовжуємо ретельно готуватися до слухань по суті, аби остаточно довести свідоме і зухвале порушення Російською Федерацією норм міжнародного права.

Сьогоднішнє рішення Суду не звільняє Російську Федерацію від обов’язку дотримуватись зобов’язань за обома конвенціями.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційним статей і відображають виключно точку зору автора