Минулого тижня у Варшаві одночасно відбулися дві важливі події: візит президента США Дональда Трампа та саміт Тримор’я, на який приїхали ще 11 президентів та глав урядів.

Про візит Трампа "Європейська правда" вже писала, а от Тримор’я виявилося поза увагою. Так само й більшість українських ЗМІ, описуючи зустріч, акцентували увагу на одному факті – попри бажання, запрошення на нього не отримав Петро Порошенко.

Як результат – з’явився черговий масив "зради". У тому числі – розмови про наші втрати від неучасті в ініціативах Тримор’я.

Саме тому варто ще раз подивитися на цю ініціативу та спробувати зрозуміти – в якому форматі Україні варто брати в ній участь.

Проект Тримор’я був однією з ключових ідей передвиборчої компанії нинішнього польського президента Анджея Дуди. Ідея полягає у набагато гіршому рівні розвитку транспортної інфраструктури у ЄС, що орієнтується по осі Північ-Південь, у порівнянні із дорожніми магістралями із орієнтацією Схід-Захід.

Як результат – економічні відносини між східно- та центральноєвропейськими країнами суттєво відстають від рівня відносин тих же країн із Західною Європою.

Учасники Тримор'я

Президент Дуда виграв вибори у 2015 році. Не можна ігнорувати очевидного - за два роки Тримор’я перетворилося з ідеї на амбіційний проект. Участь Дональда Трампа у відкриті саміту – яскравий доказ цього.

Однак досі залишається незрозумілим – чи є Тримор’я проектом політичним чи економічним.

Традиційно всі намагання лідерів країн, що беруть участь у проекті – довести, що він має виключно економічну складову. А головне – жодною мірою не є спробою опонувати ЄС.

Наприклад, за словами Дуди, Польща підготувала 157 проектів для інвестування. "Реалізація навіть частини з них має стати суттєвим стимулом для економік всіх країн регіону. Серед них: транспортні та енергетичні проекти, зокрема, нові термінали для прийому скрапленого газу",- заявив польський президент.

Більш конкретними виявилися інші президенти. Так, президент Естонії Керсті Кальюлайд  пропонує розпочати транспортні проекти Тримор’я зі створення масштабного транспортного коридору з фінського міста Гельсінкі на узбережжі Балтійського моря до хорватського міста Дубровнік на Адріатичному морі. А за словами президента Хорватії Колінди Грабар-Кітарович, вони розробили проекти на 5 млрд євро, ключові з яких - будівництво двох LNG-терміналів у Кркі та у Вуковарі (останній - досі незвичний, адже Вуковар є річковим портом). 

Однак візит Дональда Трампа змушує поставити під сумнів економічне спрямування проекту Тримор'я. Його участь у регіональному форумі, чиї інтереси майже не дотичні до американських  – скоріш аргумент на користь домінування політичної складової.

За такого сценарію, центральноєвропейські країни мають стати інструментом впливу США на загальноєвропейську політику.

Значною мірою, саме візит Трампа закрив двері для участі у варшавській зустрічі для Петра Порошенка. Адже актив, що дістався Польщі, треба було використати дуже раціонально. Насамперед – довівши справедливість польських претензій на регіональне лідерство.

Як би там не було, розмови про економічний потенціал Тримор’я поки не отримали свого продовження. Ані бізнес-форуму, ані презентації цих проектів для потенційних інвесторів.

Виправити ці помилки планується на наступному форумі, що наступного року має пройти у Бухаресті.

Саме тому бухарестський форум має стати "моментом істини" для проекту – чи дійсно він має перспективи як економічний проект?

Адже існують вагомі сумніви для цього. Насамперед – інфраструктурні проекти, як правило, мають дуже довгий період окупності. Тому реалізація таких проектів потребує допомоги ЄС. І така допомога далеко не очевидна.

Крім того, існуюча інфраструктура, що зв'язує Західну та Східну Європу, теж з'явилася не на порожньому місті. ЇЇ створення та модернізація стала відповіддю на стрімко зростаючі торговельні відносини країн.

Економічні відносини Півдня і Півночі набагато менш розвинені. А головне – попри всі можливі інвестиції у інфраструктуру Хорватія чи Болгарія ніколи не стануть таким важливим торговельним партнером для Польщі, як Німеччина.

Втім, попри сумніви, проект Тримор'я виглядає цікавим для України.

Ми мало що втратили, пропустивши його політичну частину, однак мусимо взяти участь у економічній. Дуже бажано – із власними ініціативами, привабливими для інвесторів. 

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора