Україна вже скорегувала закон "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", привівши у відповідність до норм ЄС. Що конкретного змінилося в принципах ведення фінансової звітності і чи вплинуть такі зміни позитивно на діяльність українських підприємств?

По-перше, було оновлено класифікацію підприємств за розміром: тепер вони поділятимуться на мікропідприємства, малі, середні та великі.

Виходячи з цього, передбачено обов’язок оприлюднення фінансової звітності середніми та великими підприємствами на власному веб-сайті, та всіма іншими – на звернення будь-якої особи.

Дана норма покликана забезпечити прозорість діяльності підприємства, і як наслідок –  підвищити привабливість регіону для інвестицій.

Адже міжнародні стандарти фінансової звітності (далі – МСФЗ) – це, по суті своїй, міжнародна мова бізнесу, знання якої дає змогу розуміти звітність будь-якої компанії, як в Україні, так і в США, Європі чи Азії. А взаєморозуміння з інвестором – це запорука успішної співпраці.

По-друге, було спрощено вимоги до первинних документів, а саме: факт здійснення господарських операцій не залежить від способу відображення (або невідображення) їх у первинних документах. Дана норма фактично перекреслює багаторічну практику податківців про невизнання господарських операцій через незначні помилки в оформленні первинних документів.

По-третє, законом передбачено обов’язок утворення бухгалтерської служби підприємствами, що становлять суспільний інтерес. Всі інші компанії можуть користуватися аутсорсинговими послугами аудиторських фірм.

Крім того, законом встановлено вимогу складати фінансову звітність на підставі таксономії – тобто виходячи зі складу статей та показників фінзвітності, які підлягають оприлюдненню.

Виходячи з цього, постає питання:

чи готові українські підприємства надавати фінансову звітність відповідно до стандартів Європейського Союзу?

Сьогодні більшість підприємств, якщо вони не публічні, не банки або страховики, працюють за національними положеннями бухгалтерського обліку. А відповідно до внесених змін, міжнародні стандарти ведення бухгалтерського обліку повинні будуть застосовувати значно ширше. І це створює низку проблем.

Основною з них є, власне, освоєння правил ведення бухгалтерського обліку за міжнародними стандартами. В першу чергу - це процес навчання фінансових директорів та головних бухгалтерів новим стандартам ведення бухобліку. Це дуже трудомісткий та тривалий процес, який, до того ж, коштує недешево. 

Крім того, не слід забувати і про кваліфікації контролюючих органів, які здійснюватимуть перевірки бізнесу. Навчання і перекваліфікація потрібна не лише бухгалтерам, але й податківцям.

Наступним виникає питання щодо оприлюднення фінансової звітності. Так, великі та середні підприємства зобов’язані оприлюднювати звітність на своїх сайтах, тоді як

звітність іншої компанії можна отримати будь-кому, просто звернувшись з письмовим запитом.

Суперечлива норма, проте вона в законі є, а тому можна говорити про відсутність конфіденційного статусу фінансової звітності. Особливо зважаючи на те, що завжди знайдуться ті, хто захоче використати отриману інформацію для своєї особистої вигоди.

Ще однією проблемою постають вимоги до прозорості діяльності підприємств, які згідно із законом є "великими" та такими, що "становлять публічний інтерес". Звичайно, у перспективі це покликано зробити такі компанії більш привабливими для інвестицій та конкурентоздатними на міжнародних ринках. Проте для самих підприємств це означає посилення вимог до їх діяльності,  що однозначно внесе деякий дискомфорт у їхню роботу – принаймні, на перехідний період.

Та попри зазначені вище проблеми, наближення принципів ведення бухгалтерського обліку до міжнародних стандартів – це безумовний плюс.

В першу чергу, це підвищить рівень конкурентоздатності українських підприємств на міжнародних ринках, залучення інвестицій та взаєморозуміння з інвесторами. Спрощення вимог до первинних документів, зменшення документообігу та необхідність навчання – ось ті безумовно позитивні зміни від прийняття нових стандартів.

Зрештою, від таких змін виграє як держава, адже бізнес стане прозорішим, так і приватний сектор – бо принципи ведення обліку та підготовки звітності стають простішими та зрозумілішими.

Автор: Марія Галелюка,

керівник проекту MASTER:Бухгалтерія

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора