Усиление проверок или безопасность на дорогах: ответ правительства на критику законопроекта
Цього тижня на ЄвроПравді вийшла стаття про реформу сфери технічного огляду автомобилів. Проаналізувавши плюси та мінуси законопроекту №7317, який незабаром має розглядатися у Верховній раді, автори статті роблять висновок: "Документ має бути ретельно доопрацьований народними депутатами та фахівцями з урахуванням законодавства ЄС та найкращої практики його держав-членів".
У Мінінфраструктури вирішили відповісти на ці зауваження. Публікуємо цю відповідь та готові до подальшої експертної дискусії щодо цієї важливої реформи.
* * * * *
Прочитав статтю про ризики, що несе ухвалення урядового законопроекту про обов’язковий технічний контроль для приватних автомобілів, і не зміг втриматися, щоб не внести деяку яснiсть.
Тому що це буде чесно - надати об'єктивну картину і не лякати завчасно страшними фактами.
Мова зараз йде про два важливих документи - Директиву 2009/40/ЄС про перевірку технічного стану моторних транспортних засобів та їхніх причепів на придатність до експлуатування протягом п'яти років з моменту набрання чинності Угоди (для усіх транспортних засобів) і законопроект №7317.
Автори критично сприймають останній документ. Натомість пропоную просто вникнути глибше вникнути в його в суть, оскільки багато речей залишилося "за кадром".
Тому я хочу дещо внести ясність і розвіяти декілька міфів щодо даної директиви і законопроекту.
Зацікавило бачення того, як повинна виглядати реформа техогляду.
У статті йдеться про те, що "техогляди повинна проводити не держава, а незалежні СТО чи пункти контролю". Що ж відбувається насправді?
А насправді на даний момент в Україні діє система обов'язкового технічного контролю, яка повною мірою залучає до проведення технічного огляду приватні організації, що мають відповідну матеріально-технічну базу. Хто хоче подробиць – все є в постановi КМУ №137 "Порядок проведення обов'язкового технічного контролю", наказ Мінінфраструктури №106 "Технологічні вимоги до засобів перевірки".
Стаття також наголошує, що "вартість техогляду регулює ринок, а не держава. І водій має право обирати". Так, це правда.
Водій має право вибору, рівно як і всі громадяни України. І тому ми надаємо таку можливість – на сьогодні вартість проведення технічного огляду КТЗ не регулюється державою, і також законопроектом не передбачене зазначене регулювання.
Третій пункт – монополія як наслідок неправильно проведеної перевірки або помилки експерта під час технічної перевірки.
Стосовно монополії. На щастя, чинним законодавством та проектом закону не передбачено монополізацію державою у сфері проведення ОТК. Крім того, завжди є правила і професійні критерії для вищеназваних експертів, і вони зобов'язані цим критеріям відповідати і правил дотримуватись.
Тому ми, навпаки, фокусуємося на підвищенні кваліфікації експертів у цьому напрямку, щоб зменшити кількість подібних випадків з неякiсними перевiрками. І ніякої монополії.
Щодо внесення до реєстру СТО та отримання можливостi проводити техогляди. Хочу наголосити, що на сьогодні додатком 1 до Порядку проведення ОТК (постанова КМУ 137) визначено, що повідомлення про відповідність матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання складено під його відповідальність. Ця позиція поширюється й на цей законопроект.
Стаття говорить, що в Європі немає ані "талонів", ані бланків, ані "наліпок" на лобове скло, а водій не зобов'язаний возити з собою всі необхідні документи. Але насправдi це не так.
Мені доводиться часто їздити у відрядження, і я не просто знаю, але своїми очима бачу це "розпізнавальне маркування" – наприклад, тi ж наліпки на лобове скло або номерний знак. Такi підтверджуючі документи повинні (!) бути у водія комерційного КТЗ. І в країнах-членах їх активно використовують.
Щодо підтверджуючих про технічну справнiсть транспортних засобiв документiв.
Наявність паперового документа є обов’язковим.
Ми, звiсно, рухаємося в бік цифрових технологій, але не забуваємо про зобов'язання підтверджувати все фiзично і видавати вiдповiднi документи. Тому електронним носієм автомобіль маркується про проходження ОТК для перевірки КТЗ під час руху без його зупинки. Це передбачено статтею 8 Директиви 2014/45/ЄС, де зазначено: "Держави-члени гарантують, що тестові центри або, за необхідності, компетентні органи забезпечують доступність свідоцтва придатності до експлуатації або, у випадку з електронним свідоцтвом придатності до експлуатації, сертифіковану паперову версію такого свідоцтва особі, чий транспортний засіб тестується".
Стосовно негативного висновку за результатами проведених перевірок, експертиз та обстежень тощо, необхідних для прийняття рішення "про визначення пункту перевірки на придатність транспортних засобів до експлуатації".
Конкретно даний пункт дає можливість відмовити суб’єкту ОТК у разі його переоформлення, з метою недопущення до діяльності суб’єктів з негативною (!) репутацією. Вважаю, що це вкрай важливо і, крім того, сприяє підвищенню безпеки на дорогах.
"Дуже суперечливо виглядає норма, яка стосується вимоги проведення техогляду нових автомобілів", - говорить автор статтi. Далi йдуть посилання на зміну до закону України "Про дорожній рух".
Хочу прокоментувати цю зміну – вона стосується саме нових КТЗ, які не мають сертифікату відповідності про затвердження типу на відповідність вимогам Правил ЄЕК ООН.
Стосовно виїзду транспортного засобу за межі зони митного контролю України, то малося на увазi лише те, що зазначена норма передбачає виїзд технічно справного КТЗ за межі зони митного контролю України, а не проходження перевiрки кожен раз, коли КТЗ перетинає кордони держави.
А ще не розумію, чому таку бурю здивування підняли критерії щодо обов’язкових перевірок мотоциклетної техніки.
Так, Директива 2014/45/ЄС передбачає перевірки мототехніки, якщо робочий об’єм двигуна – понад 125 кубічних сантиметрів. У законопроекті ми пропонуємо розпочати перевірки, якщо об’єм двигуна – 50 кубічних сантиметрів.
Мототехніку в Україні ми плануємо перевіряти вперше. Але вiдповiдаючи на запитання: "для чого одразу обирати ще жорсткіший, ніж в ЄС, шлях?" – я скажу, що не бачу нiчого поганого в тому, що ми намагаємося впровадити додаткові або посилені заходи, аби зробити наші дороги безпечними.
В Україні техніка з робочим об’ємом двигуна понад 50 кубічних сантиметрів підлягає державній реєстрації та має відповідати вимогам щодо її безпечної експлуатації на шляхах загального користування.
І наостанок хочу зазначити, що більшість законопроектів, які націлені на гармонізацію законодавства України та наближенню його до європейського, розробляються спільно з експертами – представниками країн-членів ЄС, тому дані законопроекти просто не можуть суперечити директивам Євросоюзу. Інакше який був би сенс у їх розробці?
Зрештою, ми розробляємо закони для того, щоби зробити нашу країну кращою, комфортнішою та безпечнішою.
Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора