В останній день травня цього року в Брюсселі відбулось чергове засідання Діалогу з прав людини між Європейським Союзом та Україною. Звісно, можуть виникнути питання: що таке цей Діалог та в чому його користь?

Вважається, що це – один із засобів та інструментів ЄС щодо сприяння захисту прав людини у всьому світі. Вперше Діалог, присвячений безпосередньо питанням захисту прав людини, пройшов 1995 року. Відтоді ЄС почав проводити систематичні зустрічі з чиновниками, до компетенції яких належать повноваження щодо захисту прав людини.

На даний момент подібні діалоги та консультації проводяться приблизно в сорока державах.

Щодо України, то в статті 4 Угоди про асоціацію зазначено, що в усіх сферах, які становлять взаємний інтерес, повинен розвиватися та зміцнюватися політичний діалог. В частині 2 цієї статті передбачено, що однією з цілей політичного діалогу є зміцнення поваги до демократичних принципів, верховенства права та доброго врядування, прав людини та основоположних свобод, у тому числі прав осіб, які належать до національних меншин, недискримінації осіб, які належать до меншин, і поваги до різноманітності, а також внесок у консолідацію внутрішніх політичних реформ.

Чому Діалог важливий для всіх громадян України?

У відповідь на це запитання можна вказати чотири аргументи:

1. Діалог з прав людини – важлива частина шляху до членства в ЄС. Україна зможе стати повноцінним учасником ЄС не після формального проходження якихось бюрократичних етапів, а по досягненню конкретних, якісних та позитивних змін.

Необхідний рівень розвитку відображений у Копенгагенських критеріях, до речі, першим серед вищезазначених критеріїв є політичний, який за своїм змістом передбачає досягнення стабільності інститутів, що гарантують демократію, верховенство права, дотримання прав людини, повагу і захист прав меншин.

2. Засідання Діалогу створюють можливість для України продемонструвати, що наша держава та суспільство поділяє цінності ЄС, які засновані на повазі до людської гідності, свободи, демократії, рівності, правової держави і дотримання прав людини, включаючи права осіб, що належать до меншин.

Вони є спільними для держав-членів в рамках суспільства, що характеризується плюралізмом, недискримінацією, терпимістю, справедливістю, солідарністю і рівністю жінок і чоловіків, відповідно до статті 1а Лісабонської угоди про внесення змін в Угоду про Європейський Союз й Угоду про заснування Європейської спільноти. Цінності ЄС – відносно нова, але надзвичайно важлива категорія, яка поруч з принципами ЄС створює фундамент і вектор для розвитку даного об’єднання та країн-учасниць.

3. Діалог надає можливість отримати кваліфіковані та конкретні рекомендації для покращення рівня захисту прав людини в Україні. Кожного року по закінченню чергового засідання Діалогу ми отримуємо операційні висновки з багатьох питань, які, власне, є конструктивними рекомендаціями та порадами від наших європейських партнерів. Їх виконання протягом наступного року дозволить уряду покращити стан захисту прав і свобод людини в Україні та підвищити рівень життя наших громадян.

4. Діалог з прав людини є також інструментом захисту прав українців за кордоном. В рамках Діалогу Україна також звертає увагу на випадки порушень прав людини стосовно українців, що перебувають у країнах ЄС.

Поінформованість на найвищому офіційному рівні має наслідком вжиття конкретних заходів задля запобігання іншим випадкам порушень прав українців за кордоном.

Цього року українська делегація вперше звернула увагу партнерів з ЄС на випадки порушень прав людини стосовно українців за кордоном.

Окрім того, Діалог – це свого роду сцена, на якій вся увага прикута саме до України. Це місце, де ми можемо вкотре звернути увагу наших європейських партнерів на агресію Російської Федерації та порушення прав людини на окупованих територія в Криму та на Донбасі, нагадати про наших політичних в'язнів та порушення прав корінних народів з боку агресора.

Під час раундів Діалогу обговорюється безліч питань, в тому числі індивідуальні кейси і виконання Плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року.

Як правило, вони стосуються найбільш актуальних та нагальних питань у сфері прав людини. Після засідання Діалогу в 2017 році Україна отримала більше 50 операційних висновків, і невдовзі ми зможемо отримати вже нові, які опрацьовуватимемо до наступного чергового засідання Діалогу.

Для розуміння масштабності та комплексності операційних висновків, отриманих після засідання Діалогу 2017 року, необхідно зазначити напрями, на які вони поділені, а саме:

- Національна стратегія у сфері прав людини та План дій з її реалізації на період до 2020 року;

- ситуація у сфері прав людини на незаконно анексованому Кримському півострові та в окремих районах Донецької та Луганської областей, які тимчасово не підконтрольні Україні;

- запобігання катуванням і жорстокому поводженню;

- вибори та виборча система;

- основоположні права і свободи;

- недискримінація та права меншин;

- права дитини;

- гендерна рівність та права жінок;

- міжнародна співпраця.

Зокрема, у них містилися пункти, в яких уряду України рекомендують: "Продовжити моніторинг за судовими процесами над громадянами України, які незаконно утримуються на території Російської Федерації"; "Розробити правову базу для запобіжних та компенсаторних заходів щодо боротьби із жорстоким поводженням і катуванням стосовно осіб, які утримуються під вартою"; "Продовжити підготовку до ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду з урахуванням конституційних поправок, що стосуються судової влади" та багато інших.

Ми маємо розуміти, що Діалог – це нібито екзамен, де оцінюють наш прогрес або регрес майже за цілий рік. От лише замість запису в заліковій книжці ми з часом отримаємо висновок про можливість стати повноцінним членом ЄС, відповідність Копенгагенським критеріям, високий рівень захисту прав людини або повну втрату довіри до нас як до партнера.

Визнання та підтримка європейських цінностей – не менш важлива частина нашого євроінтеграційного шляху, яка створює фундамент для нього та подальшої співпраці.

В цьому і полягає важливість Діалогу. Він створений не для поширення бюрократичних процесів, а для допомоги нашій державі.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора