Дональд Трамп знайшов загрозу для американської економіки, ще більш небезпечну, аніж Китай.

Як не дивно, цим ворогом виявилась американська інституція – Федеральна резервна система.

Конфлікт із нею може стати одним із ключових випробувань для чинного президента, а разом із тим - і для економіки США.

Зростання чи "бульбашка"?

Наскільки успішною є економічна політика Дональда Трампа?

Значною мірою успішні для чинного президента США результати проміжних виборів у Конгрес та Сенат пояснюються саме ефектом економічної політики Трампа.

Второй срок для Трампа: четыре урока промежуточных выборов в США

Податкова реформа, ідея повернення виробництва у США та його досить агресивна поведінка на торговельних переговорах призвели до того, що ВВП країни за підсумками 2018 року зросте більше ніж на 3%, що для США є дуже добрим показником.

Втім, як зазначають критики американського президента, насправді економічна ситуація є зовсім не такою райдужною. Аргументів для критиків "трампономіки" побільшало у жовтні, коли ключові фондові індекси американських майданчиків показали різкий спад.

Втім, вже наприкінці листопада індекси влаштували ралі та фактично відновили свої позиції.

Таким чином ринок відреагував на виступ заступника голови Федерального резерву Річарда Кларіда, який дав зрозуміти, що у 2019 році ФРС впритул наблизиться до своїх цілей: зниження безробіття та тримання інфляції на рівні 2%.

Слабка ланка

Втім, ситуація навколо ставки Федерального резерву не така однозначна. Відсоткові контракти на строкових ринках зараз вказують, що з імовірністю у 75% ФРС підвищить ставку на черговому засіданні 18 грудня.

Одночасно з цим ФРС не зможе просто проігнорувати ті сигнали, які Федеральному резерву подає фондовий ринок. Особливо помітними були провали у жовтні та в середині листопада.

Корекція ринків трохи затягнулась, а оскільки фондовий ринок є основою економіки США, то монетарний регулятор не зацікавлений у його розбалансуванні.

Друга проблема – це збільшення ставок у доларах у сегменті споживчого кредитування. Якщо ще влітку 2015 року ставки за кредитами на авто строком 48 місяців коливались на рівні 3,9-4% річних, то у вересні вони перевищили 5,05%.

Така тенденція була характерною майже для всіх сегментів кредитного ринку. Наприклад, за овердрафтом за кредитними картками ефективна середня ставка взагалі підросла з 12 до 14,38% річних.

Збільшення ставок, звісно, поступово гальмує зростання споживання, яке своєю чергою опосередковано впливає на зайнятість.

І все ж оперативні дані з США вказують на те, що у ФРС є підґрунтя для збільшення ставки у грудні.

По-перше, у другому кварталі ВВП США виріс на 4,2% у річному вимірі, а у третьому кварталі – на 3,5%. Рівень безробіття взагалі досягнув історичних мінімумів на рівні 3,7%, середня погодинна оплата праці зросла на 3,1%, а інфляція наблизилась до рівня 2%.

Якщо попередні дані третього кварталу підтвердяться, то в економіці США сформується цікава ситуація, коли фондовий сегмент буксує і викликає занепокоєння бізнесу, тоді як населення почувається якраз непогано.

Втім, якщо проблеми фондового ринку вирішити не вдасться, то з часом позитивна статистика із сектора домогосподарств зміниться на негативну.

Розуміння цього є головною причиною для очікуваного підвищення ставки ФРС. Втім, така політика має одного дуже впливового критика.

Тиск або нерви?

Ще кілька місяців тому Дональд Трамп публічно стверджував, що не має наміру втручається у роботу ФРС.

Втім, ще на серпневій зустрічі з донорами Республіканської партії США Трамп сказав, що "очікував від голови ФРС низької вартості ресурсів для запозичення, а не підвищення процентних ставок".

У жовтні риторика очільника Білого дому на адресу Федерального резерву стала більш жорсткою. В інтерв’ю одному з телеканалів Трамп сказав, що Федрезерв збожеволів, і для підвищення ставки немає ніяких причин.

А вже у листопаді Трамп заявив, що для нього ФРС стає більшою проблемою, ніж Китай.

Навіщо президент США публічно тисне на ФРС?

Тут варто пояснити, що найбільшими донорами республіканців є промислова корпорація Koch Industries та нафтові компанії ExxonMobil і ConocoPhillips. Звісно, промисловцям цікаві низькі ставки, оскільки від доступності позик прямо залежить їх прибуток і курс акцій.

Для Трампа очевидно, ігнорувати інтереси корпорацій неможливо, оскільки саме вони є роботодавцями номер один і саме вони забезпечують і зайнятість, і зростання доходів домогосподарств. Від чого, зрештою, й залежать шанси самого Трампа на наступних президентських виборах.

Втім, подальше "підігрівання" американської економіки може стати ще більшою проблемою для країни.

Адже тоді чималі економічні успіхи Дональда Трампа можуть виявитися звичайною "бульбашкою" і ключову економіку світу (разом із всіма іншими країнами) може накрити нова хвиля кризи.