Минулої п’ятниці "Європейська правда" опублікувала колонку активіста української громади в Іспанії, журналіста Андрія Якубува з доволі серйозними претензіями на адресу посла Анатолія Щерби: "Непотрібний Франко: навіщо посольство в Мадриді пішло на конфлікт з українською громадою".

Редакція відразу зазначила: ми не маємо підстав ставати на бік одного з учасників суперечки і визначати, на чиїй стороні правда. Можемо лише констатувати серйозне тертя між посольством та принаймні частиною української громади.

До вашої уваги – відповідь керівника українського посольства.

* * * * *

Дякую редакції "Європейської правди" за можливість висловити свою думку у зв’язку з публікацією "Непотрібний Франко".

Оцінку діяльності посольства та моєї особистої роботи ще має дати МЗС, розглянувши скаргу на 50 сторінок, про яку повідомляє її автор, журналіст Андрій Якубув. І це не перше повідомлення про "бездіяльність" посольства, яке він надсилав до Кабінету міністрів, МЗС, народних депутатів; останнє таке звернення, в лютому 2019 року, було направлено Якубувим на адресу народного депутата Юлії Льовочкіної. Скаржитися щодо монументалізації Івана Франка Якубув, що є координатором Об'єднання асоціацій українців Іспанії, став ще тоді, коли саме Об’єднання ще не розпочало роботу.

Я ж скористаюся своєю відповіддю, щоби проаналізувати, як автор цієї публікації спробував використати поважне іспанське видання La Razón для "відмивання" ним же інспірованих фейкових новин.

У своїй статті на "Європейській правді" Андрій Якубув заявляє, що "Посол України в Іспанії Анатолій Щерба назвав одну з провідних іспанських газет "фейковими новинами". Насправді ж газета La Razón у публікації від 21 лютого поясняє, що "посол вважає фейком публікацію, що містить заяви, здійснені Андрієм Якубувим". Серед іншого Якубув зазначав, що "одним з аргументів, які надійшли з посольства було те, що прізвище українця може призвести до плутанини через його тотожність з прізвищем іспанського генералісимуса".

Далі Андрій Якубув повідомляє, що "видання La Razón звернуло увагу на ініціативу спорудження в Мадриді пам’ятника Іванові Франку".

Разом з тим він умовчує, що 17 лютого він сам розіслав до низки іспанських ЗМІ лист від імені очолюваного ним Об'єднання, під гучною назвою "Українці Іспанії повстали проти посла своєї країни", в якому подав наклепницьку інформацію про діяльність особисто посла та посольства у контексті "громадської ініціативи щодо монументалізації Івана Франка у Мадриді". Зокрема, у листі стверджується, що посол України "ігнорував та дискредитував намір громади, таємно та самочинно просував у міській владі Мадрида альтернативні постаті замість пропонованої активістами".

Альтернативні постаті, як ми розуміємо, це – Тарас Шевченко та Леся Українка (повний текст звернення, розісланого українським журналістом до редакцій іноземних ЗМІ, посольство передало в розпорядження редакції з перекладом українською).

На мою думку, щоб так сильно прагнути дискредитувати посла своєї власної країни в іноземних ЗМІ, треба дуже сильно "любити" цю країну.

Йдемо далі.

Намагаючись створити у читача враження про підтримку іспанською стороною справи щодо встановлення пам’ятника, Якубув стверджує, що у публікації La Razón йшлося, що "справа увіковічення Івана Франка в Іспанії знайшла особисту підтримку президента регіону Мадрид" Крістіни Сіфуентес. Разом з тим, "забуває" зазначити, що пані Сіфуентес, колишній президент Мадридської автономної області, не була уповноважена вирішувати питання щодо встановлення пам’ятників у місті Мадрид - такі рішення відносяться до компетенції мерії іспанської столиці.

Принагідно варто нагадати, що минулого року тодішня керівниця регіону, на підтримку з боку якої посилається Якубув, подала у відставку через справу щодо фальсифікації нею диплому про вищу освіту та через опублікуване у ЗМІ відео, на якому зафіксована здійснена нею крадіжка в одному з магазинів міста.

Додам, що під час моєї зустрічі з представниками Уряду Мадридської автономної області у липні минулого року іспанська сторона пояснила, що ініціатори проекту з монументалізації Івана Франка "помилково" передали свої пропозиції не до тієї установи. Тому згодом звернення українських активістів було переадресовано до мерії Мадрида.

Хотів би у цьому контексті зазначити, що контакти посольства з мерією Мадрида, зокрема мої особисті зустрічі з мером Мануелою Карменою, жодним чином не давали підстав стверджувати, що влада Мадрида – а саме вона, нагадаю, уповноважена приймати відповідні рішення – була готова підтримати ініціативу щодо встановлення пам’ятника Івану Франку. Основною перешкодою на цьому шляху є рішення правлячої в Мадриді коаліції (блок "Ahora Madrid") щодо абсолютної переваги, яка має надаватися видатним жіночим постатям у контексті просування гендерної рівності при розгляді питань найменування/перейменування вулиць, площ, встановлення нових пам’ятників.

Можливо Андрію Якубуву така гендерна політика не до вподоби, але це є об’єктивною реальністю сьогодення міста.

Враховуючи цю ситуацію, посольство та місцева влада Мадрида досягло компромісу, що невелика площа (plazuela), на якій знаходиться наша дипустанова, носитиме ім’я видатної української поетеси Лесі Українки. Наразі посольством опрацьовується питання щодо встановлення на цій площі пам’ятника Лесі Українки, готується відповідна проектна документація.

Що ж до слів Якубува про "відмову посла в особистому прийомі активістів", то можу припустити, що він звертається до себе у множині, оскільки посольству не відомо про інші нарікання з цього питання.

До мене дійсно надходило звернення Якубува з пропозицією про зустріч (передано до редакції ЄП), в якому він "перепрошує" за "некоректність низки власних дій, починаючи з грудня 2016 року" та пропонує "відновлення взаємної довіри". Як відповідь, йому запропонували взяти участь у черговій зустрічі з керівниками українських громадських організацій, які регулярно проводяться у посольстві. Тут варто зазначити, що я, як посол, свого часу мав особисті зустрічі з Якубувим, зокрема у посольстві, а його запрошували на всі зустрічі з керівниками українських організацій в Іспанії у посольстві, але він під різними приводами не взяв участі в жодній з них – хоча під час цих зустрічей, зокрема, обговорювалося питання встановлення пам’ятника Івану Франку в Мадриді.

Насамкінець хочу висловити сподівання, що твердження Якубува про те, що "пан Щерба заводив справу монументалізації Івана Франка в глухий кут", не буде причиною, щоб умити руки і припинити реалізацію "громадської ініціативи".

На мою думку, за нинішнього розкладу політичних сил у мерії Мадрида втілення цього проекту було практично неможливим через згаданий вище "мораторій", запроваджений правлячою у місті коаліцією. Водночас вже у травні цього року відбудуться місцеві вибори, які можуть призвести до зміни конфігурації політичних сил, а отже, Об'єднанню асоціацій українців Іспанії щодо монументалізації Івана Франка варто продовжувати свою роботу.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора