Згідно з даними Центрвиборчкому, за кордоном проголосувало лише 55 тисяч громадян України. І це у ситуації, коли держреєстри фіксують загалом 6 мільйонів українських виборців, що перебувають за кордоном!

Виходить, що на закордонному окрузі проголосував лише 1% українських виборців.

На закордонному окрузі переміг Петро Порошенко, набравши 38,93%, Володимир Зеленський посів друге місце із 26.01%, третім став Анатолій Гриценко з 10.64%, решта кандидатів набрала менше 10%. Міністр закордонних справ Павло Клімкін висловив свою стурбованість низькою явкою, а Світовий конгрес українців запустив опитування, щоб з’ясувати причини цього.

Кількість виборців у межах Закордонного Виборчого Округу

Останнє важливо й тому, що вказує на поступову втрату зв’язку між Україною та її громадянами, що виїхали за кордон.

Передбачити те, що явка 2019 року буде нижчою, ніж у 2014, було важко, бо відкрили кілька додаткових виборчих дільниць у нових консульствах. Давайте розглянемо причини незначної участі українців, що проживають за кордоном, у виборах.

Статистику про кількість виборців у різних регіонах України та за кордоном регулярно публікує Державний реєстр виборців. На графіку видно, як змінювалася реальна кількість виборців на закордонному виборчому окрузі за останні 8 років.

Бачимо, що, незважаючи на ефективну роботу консульських відділів посольств та дільничних виборчих комісій, завдяки яким до списків було додатково включено майже 25 тисяч виборців, загальна їхня кількість не дотягнула до рівня середини 2014-го - початку 2015-го року.

Більше того, навіть якщо взяти пікове значення у 460 тисяч виборців, це – лише близько десяти відсотків від усіх повнолітніх громадян України за кордоном.

Вже на етапі формування списків втрачається левова частка потенційних виборців.

В тому, що лише десята частина експатів є у виборчих списках, свою роль відіграють різні фактори.

По-перше, це складність самої процедури включення у списки: виборець має або особисто подати заяву, що часом означає потребу подолати тисячі кілометрів, або ж встати на консульський облік. Останнє можна зробити поштою, втім, процедура передбачає пересилку паспорту та оригіналу дозволу на проживання, що, на думку багатьох, є ризикованим.

Цю причину можна усунути, запровадивши електронну процедуру реєстрації у виборчих списках, як це зроблено у Франції.

По-друге, це недовіра до всіх українських інституцій, і, як наслідок, небажання громадян надавати державі інформацію про своє перебування за кордоном. Ситуацію погіршують регулярні заяви про можливість оподаткування заробітчан чи покарання за подвійне громадянство.

Ще одна проблема – наявність виборця у консульському списку за кордоном не означає, що йому буде надана гарантована можливість проголосувати, адже об’єктивно кількість дільниць є недостатньою.

Загалом у день виборів працювала 101 виборча дільниця: 47 великих (більше 1500 виборців), 15 середніх (500-1500 виборців) та 39 малих (до 500 виборців). Пропускна здатність великої дільниці, як показала дільниця у Варшаві, 4000-4500 громадян України, і це з урахуванням черг від самого ранку і голосування після закриття дільниці.

Таким чином, арифметичні розрахунки показують: максимальна кількість виборців, яка могли проголосувати, налічує близько 250 тисяч, а не 430 тисяч, як внесено в державний реєстр.

Кількість дільниць можна було б суттєво збільшити, змінивши відповідні норми в українському законодавстві.

Сусідня Молдова під час виборів створила 29 дільниць в Італії, а Україна – лише чотири.

У багатьох країнах світу громадяни, що проживають за кордоном, мають можливість проголосувати поштою (Франція, США тощо) або ж електронно. Безумовним лідером в тому, що стосується останнього є Естонія де кожен четвертий виборець проголосував через інтернет.

З урахуванням низького рівня довіри серед громадян України до виборів швидке запровадження цього способу у великих масштабах видається малоймовірним, але запустити пілотний проект хоча б для частини дільниць за кордоном – цілком реалістично, за наявності політичної волі.

Підсумовуючи, слід передбачити збільшення кількості дільниць за кордоном, спрощення процедури включення у виборчі списки та альтернативні способи голосування.

Окрім цього, є ще технічні аспекти виборчого процесу, які необхідно врегулювати: списки виборців для закордонних дільниць важливо впорядковувати не за адресою проживання виборця, написаною кирилицею, а за прізвищами в алфавітному порядку; запрошення, розсилка яких є наразі найбільшою статтею витрат на дільницях за кордоном, можна було б відправляти на e-mail.

До другого туру президентських виборів недостатньо часу для розгляду і вирішення усіх питань, пов’язаних із голосуванням українців за кордоном, що підвищить їхню явку, але до парламентських – цілком можливо. І таке завдання має стати пріоритетом для Верховної ради та переможця президентських виборів.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора