Не только "Северный поток-2": США определяют новую энергетическую политику в Европе
Чи вдасться США зупинити будівництва газопроводу "Північний потік-2"? Вкрай принципове питання, адже Вашингтон є одним з найбільших противників трубопроводу, і саме на нього покладаються ледь не останні надії зупинити його будівництво.
І ось – довгоочікуване рішення.
Минулого тижня Палата представників ухвалила законопроект про енергетичну політику США у Європі, що також стосується енергетичної безпеки країн Центральної та Східної Європи, включно з Україною.
Ризиковані санкції
Автори цієї статті вже писали, що розмови про санкції США проти "Північного потоку-2" можливі лише як елемент публічної дипломатії, щоб схилити партнерів як у ЄС, так і у РФ до переговорів.
Мотивація, яка може стояти за ймовірним рішенням Вашингтона запровадити санкції, приміром, проти компаній-трубоукладчиків проекту, охоплює цілий спектр зовнішньополітичних та економічних питань, які прагнуть обговорити США для отримання поступок. Серед них: торгові преференції, санкції проти Ірану, збільшення витрат на оборону, підтримка Ізраїлю, імпорт американського газу, протистояння з Китаєм тощо.
Іншими словами,
питання санкцій проти "Північного потоку-2" є лише одним з інструментів досягнення Штатами своїх національних інтересів і предметом торгу з ЄС.
При цьому варто зазначити, що запровадження санкцій США проти "Північного потоку-2" несе в собі чимало ризиків і наслідків, які також змушують Вашингтон замислитися, чи варто до цього призводити:
- Погіршення американсько-європейських стосунків, що негативно вплинуло б на ставлення ЄС до проблем України (яка опинилася б у проамериканському таборі);
- Радикалізація антиамериканських настроїв у Німеччині, внаслідок чого відбулося б посилення націонал-популістів і лівих сил;
- Намагання Євросоюзу обійти санкції, як у випадку з Іраном;
- Намагання РФ добудувати газопровід самотужки, попри всі заборони США;
- Прагнення розвивати інші проекти (наприклад, збільшення потужності "Турецького потоку" та нарощування позицій на ринках скрапленого газу).
У Сполучених Штатах усвідомлюють, що запровадження санкцій не є панацеєю і, ймовірно, не зупинить "Північний потік-2", а ризики від цього рішення можуть стати більшими за вигоди.
Ставка на альтернативні джерела
США можуть використати санкції проти "Північного потоку-2" для внутрішньо-електоральної гри, але так само можуть відмовитися від цієї ідеї, щоб не погіршувати свої позиції у Європі ще більше після складного 2018 року.
Дехто в президентській адміністрації вважає, що санкції лише ускладнять вихід Штатів на європейський ринок газу, посиливши антагонізм між Вашингтоном і Європою.
Саме тому окремі політичні сили в США пропонують змінити власну стратегію участі у енергетичних відносинах у Європі.
До цього, власне, і зводиться суть нового закону США "Про європейську енергетичну безпеку та диверсифікацію", який був ухвалений днями у Палаті представників Конгресу.
Цей законопроект – яскрава ілюстрація мотивації, яка стоїть за діями США відносно "Північного потоку-2".
"Мета закону: підтримка координації зусиль, спрямованих на покращення диверсифікації енергозабезпечення країн Європи та Євразії, посилення енергетичної безпеки регіону та… досягнення Сполученими Штатами їх глобальних цілей у сфері енергетичної безпеки", – так розпочинається сам документ.
Закон говорить, що США мають чіткий інтерес у зміцненні енергетичної безпеки країн Європи. При цьому наголос робиться на намірі експортувати власні енергетичні технології, інвестувати в енергетичну інфраструктуру, посилювати власну присутність на енергетичних ринках країн Європи та Азії
Замість активної протидії "Північному потоку-2" США розпочинають підтримку альтернативних проектів енергозабезпечення.
І це цілком вписується у нарощення Штатами обсягів експорту газу. Так, до кінця 2019 року планується подвоїти потужність експорту терміналів СПГ.
Що пообіцяли Україні?
З погляду національних інтересів України, новий закон вносить поправку до статті 254 санкційного закону "Про протидію ворогам Америки з допомогою санкцій" (CAATSA), яка присвячена Україні.
Наприклад, знову актуалізується План зміцнення енергетичної безпеки, який має бути розроблений спільно Україною та США.
Його мали створити уже давно, але спроби співпраці на цьому напрямку були неефективними та не дали результатів. Цей же законопроект відроджує цю ідею, забезпечуючи її фінансування на 2020-2021 роки.
Для України це гарні новини, оскільки Київ отримує можливість оперативно включитися у переговори та взяти участь у розробці Плану, який дасть нам чимало вигод. Це і доступ до американських інвестицій, і залучення американських технологій, і посилення зв`язків з Вашингтоном на тлі спільного протистояння Росії, чого так прагнуть усі політичні лідери України, заявляючи про це з кожної трибуни.
Тепер Україна отримає шанс продемонструвати системність своєї зовнішньої політики та готовність вести конкретні та серйозні переговори з міжнародними партнерами для посилення власної енергетичної безпеки.
Якщо, звісно, ми скористаємося цим шансом.
Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора