Итоги саммита Украина-ЕС: что упомянули и о чем "забыли" в решении президентов

У Києві відбувся перший саміт Україна - Європейський Союз після обрання президентом Володимира Зеленського.

Чому цей захід важливий?

Саміти є щорічними заходами найвищого рівня, тут Україна і ЄС спільно підсумовують співпрацю за рік, що минув, визначають пріоритети на найближчий рік та більш далеке майбутнє, обговорюють розвиток ситуації в Україні та ЄС і узгоджують позиції щодо актуальних міжнародних питань.

ЄС – наш сусід  та один з найбільших фінансових донорів України, який надає макрофінансову допомогу та підтримує впровадження реформ.

А ще це одне з найбільших об'єднань у світі, наш найбільший торговельний партнер та ринок із понад 500 млн споживачів. І ми постачаємо туди все більше: за 4 місяці 2019 року експорт товарів до ЄС склав $6,9 млрд і збільшився на 4,8% або на $316 млн від того ж періоду минулого року.

А від 2016 року, тобто від початку застосування Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі, двостороння торгівля зросла на близько 50%!

Тож зупинимося на одному з вимірів – економічній співпраці.

Про що домовилися Київ та Брюссель

Як відомо, за результатами саміту президенти схвалили спільну заяву. Вона відбиває ті питання, у яких Брюссель та Київ дійшли спільного, узгодженого бачення. Туди увійшло чимало важливих речей

Сторони підтвердили намір повною мірою використати потенціал Угоди про асоціацію (УА) та підкреслили важливість продовження виконання Україною своїх зобов’язань. 

Підтверджена важливість підтримати макроекономічну стабільність в Україні, зберегти незалежність Нацбанку та стабільність фінансового сектора, виконати програму МВФ та усі заходи у рамках Програми макрофінансової допомоги ЄС. При цьому ЄС готовий виділити 500 млн євро макрофінансової допомоги, щойно Україна виконає узгоджені раніше умови.

...

Україна та ЄС привітали схвалення Радою оновленого "енергетичного" додатка до Угоди про асоціацію та домовилися про необхідність завершення реформи ринку газу та електроенергії, підтвердили роль України як стратегічного транзитера газу до ЄС, а також готовність до  тристоронніх переговорів щодо транзиту газу до ЄС після 2019 року. 

Згадані очікування щодо подальшого посилення економічної інтеграції та регуляторного зближення у сферах цифрової економіки, сприяння торгівлі, митного співробітництва та юстиції і внутрішніх справ. 

Є згадка і про так званий "промисловий безвіз"

ЄС привітав та визнав досягнутий Україною прогрес у наближенні свого законодавства у сфері технічного регулювання, стандартів та оцінки відповідності.

Але перед тим, як Україна і ЄС розпочнуть переговори щодо Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (АСАА) (тобто тієї, яку знають за назвою "промисловий безвіз"), законодавство, необхідне для початку переговорів про АСАА, має бути ухвалене, набрати чинності та ефективно впроваджуватися.

І лише тоді ці перемовини стануть можливими.

Про що промовчав Євросоюз?

Та є важливі речі, про які говорив президент Зеленський, але які не увійшли до заяви саміту. (Отже, ЄС ці позиції, напевно, не підтвердив – ред.)

Це, приміром, готовність до перегляду умов торговельної частини Угоди про асоціацію.

"Ця Угода має бути гнучким інструментом, який відповідав би сучасним реаліям наших відносин, а головне – потенціалу України. Саме тому я запропонував нашим партнерам розпочати спільну оцінку виконання Угоди, щоб вийти на новий рівень. Рівень, яких відповідатиме інтересам українського та європейського бізнесу та наших споживачів", - заявив глава держави.

А ще, попри те, що все це є важливим для України,  до підсумкової заяви саміту не увійшло:

• Строку чи принаймні очікуваної дати початку перемовин щодо укладення Угоди ACCA.
• Визначення цілей в контексті інтеграції цифрової галузі.
• Визначення розвитку малого і середнього бізнесу, експорту, інвестицій та інновацій як сфер пріоритетної підтримки реформ з боку ЄС.

Є також речі, які важливі для самого Брюсселя, які він вирішив не піднімати публічно.

Це, зокрема, питання мораторію на експорт лісу-кругляку.

Можливо, таку позицію Єврокомісія зайняла через те, що вже розпочалася процедура врегулювання цього спору за арбітражним механізмом, передбаченим Угодою про асоціацію. До того ж, після Саміту була заява від офісу президента щодо неефективності чинного мораторію.

ЄС не піднімав питання Закону № 2440-VIII щодо дискримінаційного повернення ПДВ при експорті зернових – лише виробникам, а не всім суб‘єктам, в тому числі трейдерам. Не виключено, що від нового президента пролунали неформальні обіцянки щодо приведення у відповідність цього питання до наших зобов‘язань за нового парламенту.

Що у підсумку?

Отже, у Заяві саміту:

• Є підбивання підсумків та згадка всіх важливих напрямів подальшого розвитку відносин.
• Нема амбітності, хоча, як мені відомо, українська сторона її прагнула.
• Україні ще раз нагадали про необхідність робити домашню роботу.
• На жаль, торгівля та експорт і досі не є топ-пріоритетом розвитку відносин.

Окрім того, виходячи з заяв на спільній пресконференції, сторони досягли низки домовленостей, які не потрапили до тексту спільної заяви, чи то через неузгодженість формулювань, чи то через чуттєвість питань для сторін.

Та для мене ця заява та слова Володимира Зеленського після завершення саміту є яскравим свідченням, що для нього подальша інтеграція України в ЄС є пріоритетом. 

Тому тепер важливо побачити реальні дії президента і його команди, в тому числі ініціативи та рішення його політичної сили в парламенті, а також призначення ключових відповідальних осіб в уряді.

І звісно ж, не можна не згадати про ситуацію з віцепрем’єркою Климпуш-Цинцадзе.

Недопуск на саміт профільного віцепрем‘єра, з яких би причин і з чиєї ініціативи це не відбувалось, є неприпустимим.

Те, що сталося – послаблює позицію України в подальших перемовинах з ЄС (то що, тепер і ЄС зможе просити не включати до делегації будь-кого з "невигідних" їм чи складних переговірників?).

І ще не з найкращої точки зору показує процеси правонаступництва і передачі влади після президентських виборів в Україні.