Цьогорічний липневий саміт Україна-ЄС був для мене важливим з точки зору того, наскільки євроінтеграція є пріоритетом для команди нового президента.

А тому я сформулювала для себе один важливий індикатор, виконання якого мало б дати відповідь, чи ми рухаємось далі, чи зупиняємось. Цей індикатор — чи збережеться формат "Agenda setting", який започаткувала попередня команда, визначивши 4 пріоритетні сфери для поглибленої інтеграції до ринків ЄС: юстиція, свобода та безпека; митниця; енергетика та цифровий ринок.

Підхід, коли Україна сама активно пропонує ЄС поглиблення євроінтеграції, дуже важливий, особливо якщо в Угоді про асоціацію не зафіксована перспектива членства.

І що ж є в підсумковій декларації Саміту? Всі ці сфери зазначені.

Також є окрема згадка про продовження діалогу в рамках Угоди АСАА, так званий "промисловий безвіз", який має сильно інтегрувати нашу промисловість до ринку ЄС і надати більше спрощень в торгівлі як українським експортерам, так і європейським компаніям-імпортерам.

Для мене особисто це є позитивним сигналом. Звісно, хочеться більшого, адже якщо не зафіксовано рішення щодо того, коли саме ми можемо укласти угоду АСАА, цей процес ще може тривати довго.

Що робити далі?

Домашнє завдання для України

Враховуючи бажання президента за рік виконати всі завдання в рамках Угоди про асоціацію, які нададуть підстави говорити про перспективу членства, як мінімум необхідно зробити так, щоб виконання Угоди про асоціацію стало пріоритетом для парламенту.

Адже досвід показав, що найскладніша ситуація із прийняттям євроінтеграційних законопроектів була саме в парламенті.

В рамках угоди у нас є термін до 2025 року. Наша команда, спостерігаючи за процесом виконання Угоди про асоціацію останні 5 років, порахувала, що з тим темпом, з яким ми змінювали наше законодавство, нам потрібно ще додатково 10 років.

І це не тому, що попередня влада цього мало хотіла. Причина полягала у тому, що Угода про асоціацію має стати пріоритетом для всіх — починаючи від прем`єр-міністра, закінчуючи головами профільних комітетів Ради, через які проходять майже всі законопроекти по угоді.

Тому вже зараз потрібно скласти перелік пріоритетних законопроектів, або взяти той, що опублікований на сайті уряду. Цей перелік має стати дорожньою картою для спікера парламенту і для тих голів секторальних комітетів ВРУ, через які будуть проходити законопроекти. Саме комітети часто стримували процес.

Домашнє завдання для роботи в ЄС

Зараз завершився процес перемовин щодо кандидатів на ключові посади в інституціях ЄС.

Після виборів до Європарламенту Україна частково втратила тих євродепутатів, що адвокували інтереси нашої країни в ЄС. 

Це впливає на формування порядку денного, де питання України, очевидно, не потраплятимуть до пріоритетних.

Для того, щоб змінити цю тенденцію, нам потрібні прихильники України в інституціях та національних парламентах країн-членів ЄС, в тому числі у Франції та Німеччині.   

А тому на додачу до підходу "Agenda setting" необхідно опанувати підхід "Arising interest", коли українські політики, дипломати та громадські діячі розбудовуватимуть мережу прихильників України шляхом активної адвокації в ЄС.

Без цього наш порядок денний просто загубиться в нетрях європейської бюрократії.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора