Демократия на карантине: как провести выборы в условиях эпидемии
Станом на 25 березня коронавірус поставив на паузу виборчі процеси у більш ніж тридцяти країнах. Зокрема, були перенесені голосування та референдуми, заплановані на березень-квітень.
Такий крок, втім, не дає відповіді на запитання:
що робити, якщо епідемічна ситуація у найближчі тижні або навіть місяці не покаже тенденції до покращення?
Тим більше, що науковці припускають другу хвилю коронавірусу вже восени. А відповідно, простим перенесенням виборів проблему не вирішити.
Зокрема, відповідь на це питання шукають Сполучені Штати.
Пандемія перервала сезон праймеріз – внутрішньопартійних виборів, на яких кандидати від демократів змагаються за партійну номінацію на президентських виборах.
Останні праймеріз відбулися в Аризоні, Флориді та Іллінойсі 17 березня. Решта штатів через вимоги соціального дистанціювання посунули дати своїх праймеріз на декілька місяців від запланованих.
Такий крок актуалізували інше питання: що робити з президентськими виборами, які мають відбутися 3 листопада?
Чи проводити їх, якщо пандемія не піде на спад? І якщо проводити, то в який спосіб?
Варто нагадати, що американці жодного разу не скасовували і навіть не переносили федеральні вибори. Як зауважує професор політології Університету Західної Вірджинії Патрік Хікі, "від початку цієї країни, вже майже двісті п’ятдесят років, у часи війни і миру, ми завжди проводили вибори вчасно".
Щоби традиція не перервалася, американці вже сьогодні шукають рішення, яке б дозволило провести вибори восени.
Найбільш реальною альтернативою традиційному голосуванню на виборчих дільницях вважається голосування поштою. Точніше, розширення вже існуючих можливостей поштового голосування. Це убезпечить від масового скупчення виборців на дільницях, а також дозволить втримати виборчу явку від обвалу.
Голосування поштою діє як безальтернативне у штатах Вашингтон, Колорадо та Орегон. Ще більше тридцяти штатів практикують його як одну з альтернатив голосуванню в день виборів на дільниці.
На практиці це виглядає так. За декілька тижнів перед днем голосування виборець отримує поштою виборчий бюлетень і спеціальний зворотний конверт. Заповнює бюлетень, вкладає його до конверта і вкидає конверт до найближчої поштової скриньки. Голоси збирають і підраховують у спеціальних рахункових центрах.
За оцінкою Brennan Center for Justice, повноцінний перехід на загальне поштове голосування може коштувати американцям $2 млрд.
Ця сума включає витрати на друк бюлетенів, поштові послуги, обладнання для автоматизованого підрахунку бюлетенів, підвищення оплати праці рахувальників, проведення інформаційно-просвітницької кампанії для пояснення виборцям змін у способі голосування.
Ці кошти має виділити федеральний уряд. Натомість штати повинні вирішити низку інфраструктурних питань, щоби поштове голосування спрацювало повноцінно.
Основне з них – це вдосконалення системи реєстрації виборців.
В США відповідальність за реєстрацію покладається на самих виборців. Відповідно, пропонується максимально спростити цю процедуру, розширивши можливості для громадян реєструватись онлайн.
На підтримку цих та деяких інших заходів підписались сотні науковців-політологів з американських університетів.
Масове голосування поштою виглядає дещо незвично. Втім, схожі ініціативи вже почали реалізовувати й у Польщі.
В ніч на 28 березня польський Сейм підтримав поправки до Виборчого кодексу, якими розширив можливості голосування поштою на президентських виборах, що заплановані на 10 травня. Щоправда, ініціативу про голосування поштою вже відхилив польський Сенат, проте не виключено, що правляча партія повторить спробу ухвалити такі зміни.
Якщо Сенат підтримає поправку, то проголосувати поштою зможуть усі поляки, які на день виборів перебуватимуть на карантині або в умовах домашньої ізоляції, а також усі, кому на день виборів виповниться шістдесят років. Останніх у Польщі зареєстровано дев’ять мільйонів виборців.
Для цього максимум за п’ять днів до дня голосування виборець має подати заяву в бюро виборчого комісара з проханням надіслати йому поштою пакет документів для голосування.
На відміну від США, процедура опрацювання поштових бюлетенів ще до кінця не розроблена. За її розробку спільно відповідатимуть міністерства інфраструктури, внутрішніх справ, здоров’я, а також Державна виборча комісія.
Звісно, голосування поштою має свої вразливі місця. Насамперед, це проблема "неконтрольованого середовища", коли можливе порушення таємниці голосування.
Адже немає гарантій, що виборець, голосуючи поза виборчою дільницею, не зазнає стороннього впливу або тиску.
Це і можливі проблеми з гарантуванням безпеки виборчих бюлетенів дорогою від виборця до рахункового центру.
Зрештою, це і повільніший процес підрахунку голосів і, відповідно, встановлення результатів голосування.
Однак, попри все це, голосування поштою найповніше задовольняє основну вимогу за умов пандемії коронавірусу – соціальне дистанціювання.
COVID-19 змушує адаптувати звичні процеси до нових обставин.
І вибори не є винятком.
Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора
