Первый квартал кризиса: как европейские экономики реагируют на пандемию
Як коронавірусні обмеження вплинули на економіку європейських країн?
Останніми тижнями виходить статистика ВВП у першому кварталі, яка дає зрозуміти глибину початкового впливу пандемії коронавірусу та карантинних обмежень на економічну активність у Європі.
Загалом ВВП 27 країн Європейського Союзу впав на 2,7% у річному вимірі до відповідного кварталу попереднього року.
Очікувано, найсильніше криза зачепила країни з найбільшою кількістю захворювань – Італію, Іспанію і Францію.
Італія була першою країною, що запровадила карантин на національному рівні – з 10 березня. І наслідки для економіки були значні – ВВП знизився на 4,8%.
Ще більшим виявилось падіння у Франції – на 5,4%, що пов’язано зі значною часткою сектора послуг і меншими фіскальними стимулами у порівнянні з сусідніми країнами. ВВП Іспанії знизився на 4,1%.
Багаті економіки Півночі – Німеччина, Нідерланди та Бельгія – незважаючи на достатньо високі показники зараження продемонстрували помірні темпи падіння (2,3%, 0,6% та 2,8% відповідно).
Це пояснюється більш виваженим підходом до введення карантинних заходів і масштабними програмами підтримки бізнесу.
Ще кращі показники у скандинавських країн, де ВВП продовжив зростати, хоча й помірними темпами – від 0,2% у Норвегії до 0,5% у Швеції. Остання країна взагалі демонструвала найбільшу витримку щодо введення обмежень, хоч і вона була змушена їх посилити після спалахів зараження в будинках для літніх людей.
Ще більш разючі результати стійкості демонструють окремі країни Центрально-Східної Європи.
Йдеться насамперед про Польщу та Угорщину, де ВВП зріс на 1,9% та 2,2% відповідно.
Така стійкість пояснюється, по-перше, все ще високими показниками ділової активності в січні-лютому, а по-друге, масивними та швидкими стимулами з боку центральних банків і урядів цих країн. Хоча при цьому рівень карантинних обмежень приблизно відповідав середнім по Європі.
На відміну від цих країн, рівень обмежень у Росії був мінімальний до кінця березня. Саме завдяки цьому ВВП у І кварталі також зріс – на 1,6%. Однак, враховуючи швидкість розповсюдження коронавірусу, введені обмеження, незначний масштаб стимулів, а також негативний вплив нової угоди ОПЕК+ на нафтову галузь, у ІІ кварталі очікується суттєвий провал в економічній активності.
Однозначно не омине така доля й інші європейські економіки, де вже всі приготувалися до нових "антирекордів".
Водночас в останні тижні багато європейських країн почали поступово пом’якшувати обмеження.
Наприклад, у Німеччині вже дозволена робота магазинів будь-якого розміру і починають відкриватися ресторани. Цими вихідними нарешті відновилася футбольна Бундесліга, хоч і без глядачів. Але запуск першого "великого" футбольного чемпіонату безперечно надає німцям значні конкурентні переваги, враховуючи нудьгу футбольних фанів за яскравими видовищами.
Також відкриваються бари і ресторани в більшості регіонів Іспанії, окрім тих, де все ще спостерігається високий рівень зараження (включаючи Мадрид і Барселону).
Франція також переходить до регіональної диференціації карантинних обмежень. Тому школи і парки залишаються закритими в регіонах з високим рівнем зараження, включаючи Париж. Однак є сподівання, що з початку червня ресторани і кафе знову відкриються по всій країні, якщо ситуація буде покращуватися.
В Італії більшість магазинів, музеїв і бібліотек відкриються цього тижня. Найближчим часом влада обіцяє відкрити бари, ресторани та перукарні – раніше, ніж 1 червня, як планувалось до цього.
Крім того, країни Європи починають поступово відкривати кордони. Так, наразі Німеччина вже послабила прикордонний контроль з Австрією, Францією і Швейцарією.
Загалом очікується, що в ЄС більшість прикордонних обмежень буде усунено до середини червня. Також планується окрема програма допомоги туристичному сектору, що є важливим для економіки південних країн Євросоюзу.
Відновленню економік, окрім зняття обмежень, сприятимуть і масштабні програми підтримки.
Окрім зусиль на національному рівні, Німеччина та Франція виступили зі спільною позицією щодо створення фонду тимчасової підтримки у розмірі 500 млрд євро, що буде фінансуватися продажем бондів Європейською комісією. Далі ці кошти надаватимуть у вигляді грантів, а не кредитів, тим регіонам і секторам, що найбільше постраждали від коронакризи.
Хоча цю пропозицію ще потрібно погодити з усіма іншими членами ЄС, ініціатива може мати важливе значення для подальшого зміцнення зв’язків між країнами ЄС.
Також цьому сприятиме і достатньо агресивна політика ЄЦБ щодо протидії наслідків пандемії.
Тому наразі перспективи європейського регіону виглядають краще, ніж місяць тому.
Звичайно, усе це не скасовує того факту, що результати другого кварталу для темпів падіння ВВП майже всіх європейських країн оновлять історичні рекорди після Другої світової війни.
Однак зняття обмежень і масивні фіскальні та монетарні стимули дають сподівання на відновлення європейських економік.
Не варто зайвий раз нагадувати, яке це має значення для вітчизняної економіки, враховуючи її відкритість та суттєве зростання ваги європейських країн у зовнішній торгівлі останніми роками.
Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора