17 років тому президент Леонід Кучма встановив нову святкову дату – День Європи, постановивши відзначати його щорічно у третю суботу травня.

Аналогічне свято зовсім недавно, з грудня 2018 року, з’явилося й у сусідній Молдові. Проте відзначатимуть його 9 травня – одночасно з Днем Перемоги.

Різниця між цими двома підходами – не лише в тому, що в Молдові День Європи виявився вихідним, але і в тому, що в Україні святкується зовсім інший День Європи.

Історично, у 1960-1980 роках, згадка "День Європи" вказувала на відзначення заснування Ради Європи – міжнародної організації, яка передусім присвячена співпраці заради прав людини та верховенства права на європейських просторах.

Однак тоді святкували 5 травня – на згадку про підписання відповідної угоди того дня 1949 року.

З іншого боку, в 1985 році, на саміті глав держав і урядів Європейських Співтовариств (нині – Європейського Союзу) в Мілані, було прийнято рішення відзначати кожне 9 травня як День Європи – свято миру та єдності на континенті. 

Саме цього дня 1950 року в Парижі було проголошено Декларацію Шумана, яка відкрила шлях до інтеграції європейських держав та спільну побудову кращого майбуття.

Так, 70 років тому французький міністр закордонних справ Роберт Шуман проголосив заяву, розроблену за участі Жана Моне, яка призвела до створення першої європейської спільноти міждержавного управління конфліктними галузями вугілля та сталі.

Мир у післявоєнні роки був крихким та міг порушитися історичними протистояннями між суспільствами, особливо на тлі розрухи та суперечок щодо енергоресурсів. 

Натомість було запропоновано одну досі слушну думку: "Європа буде створена не відразу і не в готовому вигляді – вона виникне на основі реальних справ і фактичної солідарності".

Паралельно того ж дня, 9 травня 1950 року, німецький канцлер Конрад Аденауер скликав свою пресконференцію, на якій заявив: "Об’єднання Європи, з долученням Федеративної Республіки Німеччина, є дуже важливим способом досягнення та підтримання миру (...), щоб забезпечити міцний мир народам світу".

Нині Шуман, Аденауер та інші європейські лідери тієї пори вважаються батьками-засновниками Європейського Союзу. А 9 травня як День Європи став одним із офіційних символів ЄС – на рівні з прапором та гімном.

Але що ж тоді Україна відзначає у третю суботу травня?

Це – унікальний кейс, який можна пояснити лише тим, що донедавна все довкола 9 травня було залізобетонно "зайняте". 

Проте це було очевидно 17 років тому. А зараз? Чи залишилася в минулому "недоторканість" 9 травня?

П’ять років тому країна взяла курс на відмежування від радянської спадщини. Відтак з’явилося додаткове вшанування – 8 травня як День пам'яті та примирення. Як це прийнято на захід від колишнього СРСР. 

Але складно зрозуміти позицію колишнього глави Українського інституту національної пам'яті, а нині народного депутата Володимира В'ятровича щодо того, що в Україні вихідним днем варто зробити 8 травня. Мовляв, таким чином День перемоги перестане бути вихідним.

Чи не обачніше вчинили у Молдові? Адже таким самим шляхом (поєднання власної традиції вшанування подвигу перемоги з тим, що є загальноєвропейським надбанням) пішли і на Балканах.

Власне, наша країна, яка закріпила в своїй конституції стратегічний курс на набуття повноправного членства в Європейському Союзі, має замислитися над тим, що для неї означає цей день – 9 травня.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора