Приємно отримувати добрі новини, ще й в день найважливішого для країни свята.

24 серпня Єврокомісія схвалила пакет пропозицій, спрямованих на збільшення торгівлі між ЄС та країнами пан-євро-середземноморського регіону (Пан-Євро-Мед), зокрема Україною.

Це – потужний прискорювач оновлення торговельної частини Угоди про асоціацію Україна-ЄС.

Мета щойно оголошеної ініціативи Єврокомісії – сприяти економічному відновленню в регіоні після удару, завданого коронавірусом.

В її основі – покращення використання інструменту "походження" товарів, які є необхідними в рамках будь-якої торговельної угоди.

Це свого роду "економічна національність" у торгівлі, завдяки якій митні органи встановлюють (або ні) для постачальника продукції нижчу або навіть нульову ставку мита/тарифу.

Це – очевидний взаємний рух до покращення умов торгівлі між Україною та ЄС. 

З одного боку, ми відкрито збираємо пропозиції від бізнесу для оновлення Угоди про асоціацію, і саме тоді Єврокомісія виходить з дотичною до цього ініціативою в рамках Пан-Євро-Мед.

Навіть найбільші скептики зрозуміють чіткий сигнал: ми на правильному шляху, і ЄС готовий до наших пропозицій та очікує на них.

Як працюватиме нова ініціатива для України?

Щоб зрозуміти важливість нової ініціативи Євросоюзу та її зв’язок з українським експортом, слід пояснити, як працює такий механізм.

Отже, якщо товар вироблено в Україні або з української сировини чи комплектуючих в інших країнах-учасницях конвенції Пан-Євро-Мед, то експортер такого товару отримує переваги (преференції) у торгівлі з ЄС та іншими країнами, з якими в України є угоди про вільну торгівлю і які також є учасницями Пан-Євро-Мед.

Наразі таких країн 36. Для того, аби спрощення запрацювали на повну потужність, сторонам потрібно додатково змінити протоколи, які регулюють правила походження у кожній ЗВТ.

Така система суттєво підвищує попит як на готові українські товари, так і на виробництво товарів в Україні з сировини інших країн.

Як наслідок, в Україні буде вигідніше відкривати завод (бо близько до кордону з ЄС), щоб з комплектуючих, наприклад, з Грузії тут виготовляти продукцію на експорт. Або купувати саме українські товари чи комплектуючі для подальшої переробки, наприклад, у Німеччині, бо така процедура не позбавляє кінцеву продукцію статусу відповідного походження, яке дає право на пільгові ставки мита.

Іншими словами, це дуже корисний інструмент для підтримки українського виробника з дотриманням міжнародних зобов'язань України та на їх основі. 

Особливо зважаючи на те, що обсяг торгівлі ЄС з країнами-сусідами у рамках Пан-Євро-Мед у 2019 році склав 677 млрд євро. І Україна може сміливо розраховувати збільшити тут свою частку.

Втім, ініціатива Єврокомісії – не лише про товари. Вона також, як слушно сказав єврокомісар з економічних питань Паоло Джентілоні, про полегшення торгівлі та економічної співпраці між ЄС і країнами-сусідами в європейсько-середземноморському регіоні, сприяння регіональній інтеграції.

Не випадково європейська ініціатива збігається в часі зі стартом нашої роботи щодо оновлення Угоди про асоціацію. 

Ґрунтовна позиція, яку ми сформуємо на основі пропозицій від бізнесу, буде водночас відображати торговельні та політичні амбіції України у взаєминах з ЄС. 

І оскільки попередні дані будуть відомі уже восени цього року, то

на початку 2021 року зможемо перейти до практичної сторони – переговорів з ЄС. 

Саме тоді, як у першій половині 2021 року набудуть чинності нові пропозиції Єврокомісії, про які тут йшлося.

Це – чіткий та однозначний сигнал усім учасникам обох цих процесів до синхронізації зусиль. 

Адже наповнення практичним змістом кожної з названих ініціатив потребує усієї уваги та тисячі робочих годин на різних щаблях влади як у Києві так і в Брюсселі.

Усе це, ніби цеглинки, якими ми викладаємо шлях до успішного спільного майбутнього України у європейській родині.

І свою роботу в Уряді я бачу в тому, щоб цей шлях був шляхом прогресу та успіху.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора