Куратор по энергоэффективности: как в Европе модернизируют жилые дома
Поряд із широко розпіареним інфраструктурним проєктом "Велике будівництво" в Україні зараз реалізовується інший – менш помітний, однак точно не менш важливий.
Йдеться про діяльність Фонду енергоефективності – державної установи, яка опікується питанням підтримки співвласників багатоквартирних будинків, які хочуть термомодернізувати свій будинок. Фонд компенсує до 70% коштів, витрачених ОСББ на енергоефективні заходи у своєму будинку (такий великий розмір компенсації діє лише для 500 перших проєктів).
Комплексні заходи за підтримки Фонду можуть принести до 50% економії тепла у будинку та, відповідно, коштів у платіжках співвласників.
Ще однією важливою особливістю Фонду енергоефективності є робота винятково з організованими співвласниками будинків – тобто з тими, яким вдалося створити ОСББ, об’єднання співвласників.
На сьогодні Фондом отримано вже 293 заявки від ОСББ вартістю понад 1,6 млрд гривень. Це значить, що більше 21 тисячі домогосподарств вже наступного року зможуть стати більш енергоощадними.
Як збільшити цю кількість енергоощадних господарств? Як показує європейський досвід, для цього потрібно створення нової професії. Про неї і поговоримо.
Проєктні менеджери і навіщо вони потрібні
Почнемо з того, що такий фах не є українським ноу-хау, а зустрічається в багатьох державах, які активно підтримують термомодернізацію житлового фонду.
З одного боку, проєктні менеджери можуть підсилити ОСББ при плануванні та реалізації енергоефективних проєктів. Зокрема, супроводжуючии ОСББ на всьому шляху до енергомодернізації будинку: від первинної консультації та переконування співвласників у потребі термомодернізації до отримання повної суми компенсації від Фонду.
З іншого – вже чимало голів правлінь ОСББ та управителів у різних містах України блискуче розібралися в процедурах Фонду та готові допомагати колегам, примірявши на себе цей новий фах.
Фонд енергоефективності не висуває особливих вимог до кваліфікаційного, освітнього рівня особи, яка може супроводжувати проєкти термомодернізації багатоповерхівок.
Тобто проєктним менеджером може бути фактично будь-хто, однак певний професійний бекграунд все ж потрібен, щоб забезпечувати якісну роботу. Тому спеціалізація "проєктний менеджер" може бути додатковою до професії управителя багатоквартирного будинку, енергоаудитора або навіть голови правління ОСББ.
Звісно, для того щоб стати таким фахівцем, потрібне додаткове навчання: курси проєктних менеджерів від Фонду вже прослухали понад 350 фахівців. При цьому, за попередніми даними, укладено вже близько 40 договорів на професійний супровід проєктів, а в жовтні до Фонду надійшли перші заявки від ОСББ, підготовку яких супроводжували проєктні менеджери.
Спеціальність проєктного менеджера для термомодернізації багатоквартирних будинків іcнує в багатьох інших європейських державах, які також зіткнулися з потребою підвищувати енергоефективність житлового фонду і свого часу ініціювали створення подібного фаху.
Що ж у них з того вийшло та чи є чому повчитися українцям?
Польща: робота без додаткової винагороди
У сусідній Польщі за реалізацію проєкту термомодернізації відповідають дві особи: організаційну та комунікаційну функції виконує управитель будинку, а технічний нагляд та супровід – інспектор технічного нагляду.
Управитель фактично виконує всі роботи проєктного менеджера: проведення інформаційної кампанії, підготовка та проведення зборів співвласників, які мають приймати рішення щодо термомодернізації будинку.
Надалі завданнями управителя є організація проведення енергоаудиту, на основі якого він пропонує способи фінансування, оцінює кошторис робіт, кошторис інспектора технічного нагляду, використання або не використання кредиту.
Цей пакет зібраної інформації він виносить на збори співвласників будинку.
Після проведення загальних зборів на цьому етапі управитель обирає та підписує договір з інспектором технічного нагляду, надалі продовжуючи реалізацію проєкту – обирає виконавця робіт з термомодернізації, у разі необхідності організовує подачу заявки на кредит до банку.
Після завершення усіх робіт управитель організовує виготовлення енергетичного сертифіката будинку.
Інспектор технічного нагляду виконує чітко окреслене коло завдань: контроль якості виконання будівельних робіт, контроль матеріалів, які використовує виконавець робіт, підписання актів здачі-приймання на етапах і після закінчення проєкту.
Цікаво, що у польській моделі управитель усі роботи з менеджменту проєкту здійснює без додаткової оплати – лише в межах своєї винагороди за управління будинком. Оплачується лише робота інспектора з технічного нагляду.
Литва: ні кроку без муніципалітету
У Литві організаційну та комунікаційну роль проєктного менеджера виконує адміністратор проєкту – особа, яку призначає муніципальна рада.
Це відбувається після того, як муніципалітетом обрано будинок для енергомодернізації і підготовано термомодернізаційний проєкт та заплановано закупівлю матеріалів і послуг.
Адміністратори проєктів проходять навчання, спеціально організоване Агенцією з енергозбереження в житловому секторі (BETA).
Роль адміністратора майже не відрізняється від ролі управителя за польської моделі – він організовує збори співвласників, звертається до фінансової установи щодо одержання кредиту, підписує кредитний договір, після завершення робіт – подає заявку для одержання державної підтримки.
Технічний супровід проєкту термомодернізації покладається на технічного контролера та на кількох державних суб’єктів – Державну інспекцію територіального планування і будівництва, Центр сертифікації будівельної продукції, Централізовану закупівельну організацію (CPO) та вищезгадану Агенцію з енергозбереження в житловому секторі (BETA).
Технічний контролер спільно з адміністратором приймають виконані роботи за проєктом, а разом із залученням представника муніципалітету – приймають завершені роботи і виготовляє енергетичний сертифікат.
В Литовській моделі робота менеджера (адміністратора) здійснюється за оплату, призначену органом місцевого самоврядування, проте, на відміну від попередньої, польської моделі, значну частину функцій з супроводу проєкту термомодернізації в Литві передано муніципальним і державним структурам.
Німеччина: співвласники платять за все
В Німеччині проєкт термомодернізації реалізовується двома особами – проєктним менеджером (нім. Projektmanager) та контролером проєкту (нім. Projektsteuerung).
Німецька модель нагадує польську – тут проєктний менеджер займається комунікаційною роботою з мешканцями, енергоаудиторами, постачальниками послуг та матеріалів, організовує всі заходи з планування та проведення будівельних робіт, готує кінцевий фінансовий розрахунок проєкту.
Його роль у малих та середніх компаніях, що надають послуги житловим будинкам, переважно виконує саме управитель будинку. Великі або комунальні управляючі компанії мають ресурси для утримання окремого фахівця – проєктного менеджера.
Як і у Польщі, в Німеччині за контроль за якістю робіт і матеріалів на будівельному майданчику відповідає окрема особа – контролер проєкту.
Він відповідає за виконання оперативних завдань на будівельному майданчику, надає технічні консультації проєктному менеджеру. Аналогічно до проєктних менеджерів, великі або комунальні управляючі компанії мають достатні ресурси для того, щоб утримувати контролера як штатну одиницю, дрібніші компанії меншого рівня для реалізації проєкту наймають такого фахівця.
Оплата роботи проєктного менеджера і технічного контролера проєкту в Німеччині здійснюється за кошти співвласників.
* * * * *
Як бачимо, в Україні проєктні менеджери та ОСББ вже на старті мають серйозну перевагу перед іноземними колегами.
Зокрема, 70% компенсації за послуги із супроводу ОСББ від Фонду енергоефективності.
Це значно пом’якшує фінансове навантаження на ОСББ, водночас знімаючи з голови правління серйозний обсяг обов’язків.
Водночас проєктний менеджер в Україні має поєднувати одразу два блоки задач – комунікувати з ОСББ й готувати документи, з одного боку, та контролювати якість проведення будівельних робіт – з іншого.
Можливо, це буде складним завданням для одного фахівця, однак точно не буде непідйомним, особливо вже піcля 5-7 реалізованих проєктів. Адже це, схоже, той випадок, де практичний досвід важить чи не більше, ніж освіта.
Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора
