Ядерный проигрыш РФ: как чешское общество нанесло поражение "друзьям Путина"

Величезною поразкою російської політики стало рішення, прийняте 9 грудня представниками чеського уряду та опозиції.

Вони домовилися не проводити до кінця 2020 року найбільший тендер в історії Чехії – на побудову нового блоку АЕС в Дукованах вартістю мінімально 6 млрд євро.

Це рішення напевно викликало сум в офісі президента Мілоша Земана, який до останнього тиснув на уряд, щоб якнайшвидше оголосити цей тендер.

Що такого особливого у цьому тендері? І чому навіть його відкладання стало потужним ударом по інтересах "друзів Кремля"? Спробуємо розібратися.

Питання життя та смерті

Не пізніше 2038 року Чехія має відійти від використання вугілля, а значить, Празі вже зараз треба думати про нові джерела енергії.

Наразі ставку зроблено на побудову нового блоку АЕС у Друкованах, який має запрацювати не раніше 2036 року.

Це важливо, зважаючи на те, що наразі у Чехії діють чотири блоки радянського та два – російського виробництва, що працюють на російському паливі й разом генерують 36% всієї електроенергії.

При цьому радянські блоки вийдуть з експлуатації до 2045 року, російські – близько 2060 року.

Тому для росіян, які прагнуть зберегти вплив на чеський енергоринок, на якому вони вже значно втратили позиції щодо постачання газу та нафти, перемога у цьому тендері стала питанням життя та смерті.

Заради перемоги вони мобілізували всіх своїх прихильників та лобістів, таких як президент Чехії Мілош Земан, чеські комуністи чи крайні праві популісти.

А на додачу, ще декілька років тому, як тільки у Празі заговорили про потребу побудови нового блоку, росіяни почали проводити підготовчу роботу із чеськими фірмами, які є постачальниками компонентів та технологічного обладнання для АЕС.

Зараз багато хто з цих компаній знаходиться на межі банкрутства, адже у світі практично перестали будуватися нові АЕС.

Натомість Росатом обіцяє цим компаніям залучити їх до будівництва, тим самим забезпечивши роботою їхніх працівників.

Як бачимо, РФ створила потужну коаліцію і мала всі шанси святкувати перемогу. Але в одному випадку – якщо тендерні процедури почнуться якомога раніше.

Саме тому президент Земан, відомий симпатіями до Росії, наполягав на терміновому старті цих процедур.

Адже лише за таких умов можна було допустити до участі у тендері російський Росатом.

А заразом – і частково китайську державну компанію CGN, яку теж можуть не допустити до тендерів.

Ціна перенесення

Чому перенесення тендеру стало перемогою опозиції?

Це рішення різко збільшує шанси на те, що ані росіян, ані китайців на ці торги допущено не буде.

Річ у тім, що чергові парламентські вибори мають пройти у Чехії вже восени 2021 року.

А чим ближче до дати виборів, тим менше шансів, що уряд Андрея Бабіша наважиться наприкінці своєї каденції запустити такий величезний та контроверсійний тендер.

Новий уряд може набагато скептичніше поставитися до участі у тендері представників недемократичних країн. Особливо якщо новий уряд буде сформовано нинішньою парламентською опозицією, яка виступає проти участі Росатому та китайської CGN.

Щонайменше, варто очікувати, що 2022 рік пройде в дискусіях, чи можна допускати росіян та китайців до тендеру. А вже на початку 2023 року закінчується каденція президента Земана, і РФ позбавиться найпотужнішого лобіста своїх інтересів.  

Час однозначно грає проти інтересів Росії та її друзів.

Саме тому брак часу змушував Земана жорстко тиснути на уряд та самого прем’єра Бабіша. Часто – користуючись тим, що уряд не має більшості у парламенті і тримається на підтримці відверто проросійських комуністів, з якими у президента Земана – чудові відносини.

І саме тому рішення про відкладення тендеру стало де-факто перемогою демократичних та прозахідних сил.

Як опозиції вдалося заблокувати тендер?

Вирішальним фактором стала суспільна думка у Чехії, яка тепер вкрай критично ставиться до російських інвестицій.

Це призвело до того, що опір росіянам об'єднав усі опозиційні парламентські партії – і центристів, і правих.

Вони разом закликали Бабіша залучити їх до процесу ухвалення рішення у цій стратегічній справі. Опозиція також наголошувала на геополітичних ризиках допуску державних компаній з недружніх до Чехії країн, а саме такими тепер вважають і Росію, і Китай.

Ще один важливий фактор – вимоги опозиції підтримали міністерства внутрішніх та закордонних справ, які очолюють соціал-демократи, коаліційні партнери Бабіша.

Аналогічну думку також публічно оприлюднили й представники всіх чеських спецслужб. Вони відразу вимагали виключити з тендеру росіян та китайців з огляду на нацбезпеку та майбутню енергетичну незалежність.

Опір їхнім планам, який останнім часом піднявся у суспільстві, спонукав як Земана, так і росіян йти на нестандартні кроки. Втім, вони лише погіршили ситуацію.

Наприклад, журналістам стало відомо, що в Москву несподівано злітав одіозний та скандальний радник Земана Мартін Неєдли – людина, що має репутацію "смотрящего Кремля", працювала 10 років в Росії в енергетичному секторі і досі тримає на своєму мобільному портрет російського президента Путіна.

Як стало відомо журналістам, про цей візит не знав навіть міністр закордонних справ, під час нього, всупереч дипломатичним процедурам, Неєдли не супроводжували дипломати з чеського посольства в Москві.

Такі маніпуляції лише посилили позиції противників допуску росіян до тендеру.

Немає сумнівів, що, попри перенесення, Кремль та його ставленики в Чехії ще не здалися.

Вже у січні прем’єр Бабіш хоче скликати зустріч на найвищому політичному рівні з головами політичних партій, включаючи опозицію.

На цій зустрічі Бабіш хоче досягти всебічної політичної згоди щодо подальших кроків, бо тендер на новий блок мають все ж таки запустити, хоча б вже зі значним запізненням. І на цій зустрічі в січні будуть все ж таки розглядатися деякі варіанти, які передбачали б участь росіян та китайців.

Однак настрої в суспільстві грають не на користь РФ. Відповідно, зростає підтримка партій, які налаштовані не допустити росіян та китайців до цього тендеру.

Тож можна прогнозувати, що у самому серці Європи Москву чекатимуть нові втрати.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора