З серпня минулого року Білорусь переживає національне піднесення, яке можна порівняти з подіями 2014 року в Україні. Як і тодішні українці, білоруси піднялися на боротьбу за свою гідність, свободу та незалежність.

Боротьба тривала 8 місяців, забрала життя щонайменше 10 людей, багатьох покалічила, 35 тисяч пройшли через тюрми та арешти, багатьох закатували, багатьох вислали з країни.

Серед них – і Світлана Тихановська, яку білоруси вважають обраним президентом.

Багато білорусів їдуть в Україну, адже почуваються там у безпеці.

Київ отримав, за найскромнішими підрахунками, кілька тисяч громадян Білорусі, вимушених змінити своє місце проживання, а потім спростив процедуру їхнього перебування в країні.

Ми дуже цінуємо підтримку України в цей непростий для Білорусі час.

У перші дні після виборів і кривавого розгону мирної вулиці міністр Дмитро Кулеба засудив репресії проти народу Білорусі. Вперше в історії Україна відкликала посла з Мінська. Пізніше український уряд приєднався до персональних санкцій ЄС проти 40 чиновників Лукашенка.

Зараз білоруси пильно стежать за своїми близькими та далекими сусідами – хто з них підтримував наш народ. Це вже формує відповідне ставлення білоруського суспільства і запам’ятається надовго. А моральний вибір України надихає білорусів.

Окрім морального вибору, є і цілком практичний аспект. Сьогодні режим Лукашенка становить пряму загрозу незалежності Білорусі, а отже, і безпеці України. Саме завдяки цьому режиму Україна змушена зміцнювати свій кордон.

Поки Лукашенко утримує владу, Україна завжди буде обережно дивитись на Мінськ.

Але для білорусів Україна була і буде не лише сусідом. Нас об’єднує не лише близькість мов, але й спільна історична спадщина Київської Русі та Великого князівства Литовського, солідарність у боротьбі за незалежність протягом новітньої історії.

29 січня за ініціативою України Світлана Тихановська долучилася до засідання "Люблінського трикутника", який об'єднує Польщу, Литву, Україну; а тепер Білорусь – необхідна ланка для цілісності Балто-Чорноморського регіону, відносини між нашими народами – запорука регіональної безпеки та стабільності.

Зараз багато помічників режиму Лукашенка використовують Україну в своїх корупційних схемах.

Є інформація про схеми з енергетикою та нафтопродуктами, про контрабанду білоруських сигарет в Україну. Білоруські державні підприємства, у тому числі ті, що утримують режим і де страйки жорстоко придушені, також мають безперешкодний доступ на українські ринки.

Звільнення Білорусі від тиранії відповідає інтересам України, і ви зможете зіграти важливу роль.

Ця роль – у приєднанні до індивідуальних та фінансових санкцій, а також економічних обмежень, накладених Сполученими Штатами та Європейським Союзом щодо співучасників та гаманців режиму.

Це підтримка Білорусі на міжнародній арені та в міжнародних організаціях, а також допомога в організації переговорів з тими, хто при владі розуміє тупиковий стан для диктатора і не хоче розділяти з ним відповідальність за неминучий крах режиму.

Світлана Тихановська готова відвідати Київ, якщо дозволить ситуація з пандемією та громадською безпекою.

Так, і Україна, і Білорусь зараз переживають складні часи. Україна – війна за збереження суверенітету та відновлення територіальної цілісності, Білорусь – повстання за свободу.

Проте важкі часи народжують і можливості.

У нас є історичний шанс знову зблизитися і краще зрозуміти одне одного.

Білорусь потребує вільної та незалежної України. І я впевнений, що це взаємне.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора