Між Україною та ЄС може виникнути новий торговельний конфлікт, подібний до заборони Києвом експорту необробленої деревини.

Цього разу предметом суперечки може стати насіння соняшнику – проєкт урядової постанови (ЄвроПравда має його копію) пропонує повністю заборонити його експорт з 15 травня по 30 вересня цього року.

В Мінекономіки, яке розробляло проєкт постанови, не приховують, що головна причина заборони – зростання цін на олію на внутрішньому ринку. "Зростання цін на олію соняшникову стало наслідком суттєвого зростання цін на насіння соняшнику, складова якого становить 85% від вартості виробництва олії… Внаслідок кліматичних особливостей вирощування соняшнику наявність сировини на переробних олійних підприємствах на початок маркетингового періоду (вересень 2020 року) становила лише 36,9% від наявного обсягу попереднього маркетингового періоду, а внутрішні закупівельні ціни тільки за два тижні вересня 2020 року зросли на 30%", – йдеться у пояснювальній записці.

Цю проблему в уряді сподіваються вирішити, заборонивши експорт необробленої сировини, на яку зараз є високий попит за кордоном.

"За рахунок високої конкуренції за сировину як на внутрішньому, так і на світовому ринках ціни на насіння соняшнику з початку маркетингового року зросли у понад 2,1 раза", – йдеться у записці. Це призвело до різкого збільшення експорту насіння – за даними Мінекономіки за період із вересня минулого року по березень цього року, ці обсяги зросли у 6,8 раза, до 183 тис. тонн.

Зазначимо, що в уряді навіть не задавалися питанням, чи не було підвищення цін на олію наслідком монопольної змови. Замість цього в Кабміні вирішили владнати питання забороною експорту.

Чи здатний такий крок стабілізувати ціни на внутрішньому ринку? Як не дивно, зовсім ні. 

"Більшість насіння в Україні переробляється на олію. На тлі більш ніж 14 млн тонн щорічних врожаїв заборона експорту для 200-300 тисяч тонн не матиме помітного ефекту на ціни", – зазначає керівник аналітичного департаменту в компанії "AAA Consulting Agency" Марія Колесник.

Вона відзначає, що в уряді спочатку планували заборонити експорт соняшникової олії, що дійсно могло суттєво вплинути на ціни, проте це рішення мало би руйнівний ефект для галузі та призвело би до істотного зменшення валютних надходжень. 

"Зрештою, вирішили обмежитися забороною лише експорту насіння – крок, який не вплине на ціни, проте створює ілюзію дій", – зазначає Марія Колесник. 

Проте навіть такий крок може викликати чергове загострення відносин з Брюсселем. Введена заборона – пряме порушення ст. 35 Угоди про асоціацію України та ЄС, в якій сторони взяли на себе зобов’язання утриматися від створення обмежень у двосторонній торгівлі.

Про це, до речі, Мінекономіки у своїй пояснювальній записці "забуло" згадати.

Натомість чомусь стверджується, що це рішення ухвалено відповідно до закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)". Посилання на цей закон було би виправдане, якби вводилася заборона на експорт товарів, що мають відношення до лікування (як це було із забороною експорту медичних масок). Проте який вплив має насіння соняшнику на протидію коронавірусу, наразі відомо лише уряду.

"Угода про асоціацію прямо забороняє введення заборон на експорт. Звичайно, є винятки – питання екології чи безпеки життя чи здоров'я громадян, проте це явно не той випадок, навіть попри те, що в уряді посилаються на "ковідний" закон", – відзначає керівник практики міжнародної торгівлі юрфірми "Ілляшев та Партнери" Олена Омельченко. 

За її словами, єдиний чітко прописаний шлях вплинути на обсяги експорту насіння – збільшення експортних мит.

Зокрема, наразі ці мита складають 4,5%. Проте УА передбачено, що в разі різкого стрибка експорту, вище 100 тис. тонн (що наразі вже досягнуто), Україна має право на збільшення мита до 10% – максимального рівня, визначеного умовами членства України у Світовій організації торгівлі.

Проте навіть маючи такий легальний механізм, в уряді воліють вирішувати питання радикально.

Тож чи викличе ця заборона різку реакцію ЄС?

А в перспективі – новий арбітраж, за аналогією з тим, як вирішувалася суперечка щодо лісу-кругляка? А точніше, чи піде ЄС на загострення, особливо зважаючи на те, що обмежувальний захід буде введено менш ніж на чотири з половиною місяці? Для порівняння, заборона щодо деревини вводилася на 10 років.

Перш за все, це питання є досить принциповим для ЄС. Варто нагадати, що і під час вступу до СОТ, і під час укладання Угоди про асоціацію українські виробники лобіювали заборону чи обмеження на експорт насіння соняшнику, проте невдало.

А головне, у ЄС є вагомі підстави підозрювати, що тимчасова заборона буде продовжена і після вересня – в Україні є потужне лобі для цього кроку. І якщо навіть зараз ЄС утримається від старту нового арбітражу, то у разі продовження заборони ця імовірність стає дуже високою.

Але є ще один тривожний момент – вперше за багато років українська влада йде на заборону експорту заради стабілізації цін на внутрішньому споживчому ринку.

Нинішнє стрімке зростання цін на олію – далеко не перше і точно не останнє потужне подорожчання продовольчих товарів в Україні. То чи не означає це, що й надалі уряд буде вирішувати питання споживчої інфляції шляхом заборони експорту?

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора