Трохи більше року минуло від нашої першої зустрічі в рамках інавгураційного засідання Чесько-Українського форуму у Празі в лютому 2020 року.

Це була одна з останніх фізичних зустрічей для більшості з нас на початку пандемії та низки локдаунів.

Зараз ми знову зустрінемося в Києві, і для більшості чеських представників сьогоднішня подія – це перша можливість подорожувати за кордон після майже року жорстких обмежень у пересуванні. Символічно, що першою країною, яка відкриє свої кордони, стане для них Україна.

Рік важких трансформацій у світі чітко продемонстрував, що Україна і Чехія мають багато спільних тем для обговорення та кооперації. Якщо деякі з них є традиційними для двосторонніх відносин, то протягом цього часу також з’явилися нові виклики, що потребують спільної реакції.

Нещодавні викриття чеською владою, що 2014 року країна стала ареною для російської військової операції, під час якої загинули чеські громадяни (вибухи у Врбетіце), стали приголомшливою гіркою новиною. Хоча масштаб цієї операції неспівмірний з російською агресією проти України, проте в нас є, на жаль, схожий досвід.

Обмін досвідом, як краще протистояти російській гібридній агресії, стане однією з головних тем нашого засідання.

Терористичне захоплення диктаторським режимом Александра Лукашенка пасажирського літака та арешт білоруського журналіста ще раз засвідчили, що білоруське суспільство опинилося у смертельній небезпеці. Тому підтримка демократичних сил Білорусі є ще однією важливою темою для пошуку спільних зусиль українського та чеського громадянського суспільства.

Чехія стала однією з перших країн ЄС, які почали відразу надавати підтримку білоруським активістам та опозиціонерам. В Чехії зараз перебуває і лікується низка білоруських громадян, які постраждали під час розгонів мирних протестів.

Чеський уряд також виділив гроші на стипендії в чеських ВНЗ для репресованих білоруських студентів. Україна також стала прихистком для низки громадських діячів, а на державному рівні прийнято спрощені правила перенесення бізнесу до України з Білорусі. Втім, потребує окремої уваги питання синхронізації позиції українського суспільства та держави щодо реакції на події в сусідній державі.

Не в останню чергу чеські та українські представники обговорять питання та підтримку Кримської платформи. Нині активно йде робота над створення Експертної мережі Кримської платформи. Українські громадські діячі ознайомлять своїх чеських колег з баченням та основними принципами формування співпраці між експертами в рамках платформи. Питання формування міжнародної політики деокупації Криму потребує інклюзивного включення неурядового сектора. 

Варто також згадати про досягнення Чесько-Українського форуму та його членів протягом останнього року (за умов усіх пандемічних обмежень!). Ось декілька прикладів успішної двосторонньої співпраці, а також ініціатив чеських організацій за українським треком:

• Чеські та українські історики разом працюють над розкриттям історичної правди про комуністичні часи. Наприклад, чеські історики отримали доступ, на відміну від російських, до українських архівів КДБ, завдяки чому можна дізнатися багато нового та допоки невідомого про те, що відбувалося в Чехословаччині після 1945 року.
• Чеські та українські експерти разом із білоруськими колегами почали аналізувати та документувати присутність та вплив Російської Федерації на життя та події в Білорусі. Цей тристоронній проєкт дає змогу зібрати важливі факти, щоб зрозуміти способи і шляхи, як утримується авторитарний режим у Білорусі.
• Деякі члени Форуму з власної ініціативи допомагали просувати імідж України за кордоном та активно поширюють об'єктивні факти та інформацію про сучасну Україну, наприклад через спеціальне видання чеською мовою українського журналу для мандрівників Україною.
• Чеські громадські організації й надалі активно забезпечують гуманітарну допомогу людям та регіонам, які постраждали під російської агресії.
• Чеські активісти разом із чеськими депутатами Європейського парламенту не забувають про кримських політв’язнів Кремля та загалом про анексію кримського півострова. Відбуваються суспільні кампанії, наприклад написання листів до кримських політв’язнів, чи публічні дискусії та заходи, де кримська тема постійно згадується, наприклад на базі Бібліотеки Вацлава Гавела.
• Чеські активісти діляться власним досвідом, пов'язаним із переходом від тоталітарної до демократичної системи. Колеги з потужного та успішного проєкту "Пам'ять народу", який збирає, розповідає та нагадує, в першу молодому поколінню, невідомі історії конкретних людей з часів комунізму та фашизму в Чехословаччини, допомогли створити схожий проєкт в Україні, де це питання історичної правди вкрай важливе і її краще зрозуміти на конкретних історіях очевидців.

І насамкінець – добра новина!

Чеський уряд, який завжди беззастережно підтримував євроатлантичні прагнення українського суспільства і відділяв для України, українських громадських організацій та інших суб’єктів потужну фінансову підтримку, створив новий фінансовий інструмент для малих спільних чесько-українських проєктів.

Ця програма символічно починає діяти також сьогодні, коли відкривається сам форум. Більше подробиць можна почитати тут.

Активна зацікавленість громадських організацій у проведенні цьогорічного двостороннього форуму є позитивним сигналом, що співпраця на рівні інституцій громадянського суспільства має значний потенціал розвитку.   

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора