Як знайти баланс між дотриманням прав на інтелектуальні здобутки виробників вакцини і права на життя тих, хто не має до неї доступу?

Це питання має дуже інструментальний і навіть бюрократичний вимір в СОТ.

У системі сотівських торгових правил щодо інтелектуальної власності є можливість відступити від обов‘язку захищати права інтелектуальної власності, якщо це стосується питання захисту здоров‘я.

На сотівському жаргоні це називається waiver. На початку вже далеких 90-х під час Уругвайського раунду переговорів це була точку певного балансу між розвинутими державами і країнами, що розвиваються.

Цей баланс зафіксовано в статті 31 угоди TRIPS і стосується надзвичайних ситуацій з охороною здоров’я. І як будь-який компроміс, він сформульований надто загально, аби кожна зі сторін могла його тлумачити на свою користь.

З того часу питання законного недотримання прав інтелектуальної власності на фармацевтичну продукцію стало окремим всесвітом в житті СОТ. Постійні декларації і уточнення і навіть зміни до самої Угоди ТРІПС були спрямовані на те, щоб досягти передбачуваності і звісно ж зменшити простір дій для держав, які можуть користатися з можливості виробляти ліки без дотримання прав інтелектуальної власності.

Пандемія змінила все.

Очевидно, що масштаб захворювань вимагав іншого підходу, ніж доволі забюрократизована вже процедура відступу від обов‘язків щодо ліків. У жовтні 2020 року Південно-Африканська Республіка та Індія формально подали ініціативу для схвалення загального відступу і для вакцин, і для ліків проти коронавірусу.

Звісно ж, ідея надати можливість усім державам виробляти ліки і вакцини без дотримання прав інтелектуальної власності збурила старі поділи між державами, які представляють велику фарму, і державами, що розвиваються.

Плюс дискусія в СОТ переплітається з більш широкою "вакцинною дипломатією".

Waiver - чи не єдине, що може зробити СОТ практично для подолання пандемії.

Тому очевидно, що для новообраної генеральної директорки СОТ Нгозі Оконджо-Івеала це питання стало пріоритетним. Утім, очікувалося, що дискусія закінчиться нічим, адже і аргументи, і позиції сторін давно відомі.

Однак ситуацію змінила заява торгового представника США Кетрін Тай, що США підтримають waiver.

Причин для цього може бути багато. По-перше, в США вакцинація населення на марші, і вже є очікування, що вакцинація невдовзі стане загальнодоступною для всіх бажаючих на комерційній основі.

По-друге, певні обмеження влади великого бізнесу і великої фарми може бути в інтересах адміністрації Байдена-Гарріс.

І, головне, по-третє - відновити економічну активність в усьому світі є більш вигідним для США, ніж прибуток одного сектора економіки.

Так чи інакше, вже 7-8 червня в СОТ може дійти до історичного рішення про надання широкого waiver’а.

Все залежить від ЄС, який не звертає уваги на жодну критику і впевнений, що можна не суєтитися і планомірно спочатку вакцинувати своє населення, а потім дати доступ іншим і забезпечити цілком слушні прибутки для корпорацій.

Хоча хвиля критики з боку інших партнерів (наприклад, та ж суперечка з Австралією щодо обмеження експорту вакцин) може змінити позицію ЄС.

Чи дасть ЄС зелене світло для виробництва вакцини іншими державами - одне з питань саміту ЄС, який триває цими днями.

Для України історія з waiver'ом є важливою у першу чергу як для споживача - українцям потрібна вакцина.

Але нам так само потрібна більша відкритість глобального фармацевтичного бізнесу, в який легше можуть інтегруватися українські виробники.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора