35 країн, серед яких і всі держави Євросоюзу, мають спільну систему транзиту.

Це означає, що внутрішніх митних кордонів не існує. Перевозити товари між цими країнами так само просто, як і в межах однієї країни.

Вантажівка, яка вирушила з Польщі, може доїхати до Португалії так, як би вона їхала лише територією Польщі, з одним пакетом документів. І для Польщі, і для Португалії цей пакет документів є стандартним – одна декларація та єдина фінансова гарантія.

Ці можливості, що сильно спрощують рух товарів і збільшують обсяги торгівлі, дає Конвенція про процедуру спільного транзиту.

Україна – на шляху до того, щоби приєднатися до неї. Це означає, що український бізнес також зможе користуватися перевагами спільного транзиту, які має бізнес у країнах Конвенції.

Проте для цього треба зробити свою "домашню роботу".

Готовність-2022

Митний транзит – один із наріжних каменів економічних реформ, важливих для політичної асоціації та економічної інтеграції між Євросоюзом та Україною. Україна взяла на себе зобов'язання приєднатися до Конвенції про процедуру спільного транзиту, і вже у 2022 році має перспективу виконати всі необхідні вимоги.

Це важливо ще й тому, що митні доходи становлять близько 35% доходів державного бюджету України, тому треба, щоб митні збори та податки сплачувалися справедливо.

Це набуває особливого значення під час пандемії, коли доходи зменшуються.

На прохання української влади ЄС продовжує підтримувати як пріоритетні розробки в таких напрямках митної реформи: створення сучасних ІТ-інструментів, приєднання до Конвенції про загальну транзитну процедуру, запровадження програми уповноваженого економічного оператора (AEO), допомога в гармонізації українського митного законодавства з митним законодавством ЄС, модернізація управління людськими ресурсами.

Це не окремі заходи чи "точкові" вдосконалення, а системний підхід до реформи, заснований на цифровізації, прозорості та довірі між бізнесом і митними органами; він враховує успішний досвід інших країн, які нині є членами ЄС, у тому числі пострадянських, – Литви, Латвії та Естонії.

Нові можливості відкривають для українського бізнесу процедуру спільного транзиту за принципом: один транспортний засіб – одна декларація – одна фінансова гарантія.

Можливість декларувати і переміщувати товари з використанням загальної гарантії є гарною перспективою, оскільки тоді не буде необхідності щоразу купувати гарантію або резервувати кошти на єдиному рахунку як грошову заставу.

Більш того, використання загальної гарантії дозволяє сумлінним підприємцям в Україні за деякий час отримати транзитне спрощення "звільнення від гарантії" і здійснювати транзит будь-яких товарів без використання гарантії.

Тестування у національному масштабі

Український бізнес уже зараз має можливість розпочинати працювати за правилами транзиту товарів, які діють в країнах Конвенції. Поки що – у національному масштабі.

Ті підприємці в Україні, хто вже зараз починає використовувати режим спільного транзиту, можуть першими отримати право на транзитні спрощення. А це – безсумнівна конкурентна перевага, цінність якої тільки зросте після приєднання України до Конвенції.

Окрім режиму спільного транзиту, торгівлю спрощує Програма Авторизованого економічного оператора (AEO), яка вже почала діяти в Україні в рамках виконання економічної частини Угоди про асоціацію між ЄС та Україною.

Важлива не лише Конвенція, а й технологія, яка лежить в її основі – Нова комп'ютеризована транзитна система (NCTS). Вона доступна лише для договірних сторін Конвенції.

Її використання підвищує ефективність та безпеку транзиту як для трейдерів, так і для митних органів.

З точки зору бізнесу це суттєво спрощує транзитні формальності; завдяки використанню безпаперових методів митного оформлення знижує адміністративне навантаження та зменшує кількість вантажівок, які стоять у черзі на кордоні. Це забезпечує швидший рух товарів.

З точки зору митної служби NCTS пов'язує митні органи в договірних сторонах Конвенції, дозволяючи обмінюватися митними даними в режимі реального часу та контролювати товари на кожному етапі перевезення. Це дозволяє відстежувати відправлення в різних юрисдикціях, покращує запобігання шахрайству, робить ефективнішими планування й використання людських ресурсів.

Україна вже пройшла довгий шлях підготовки до приєднання до Конвенції, активно працюючи над гармонізацією свого митного законодавства з митним законодавством ЄС, розробляючи програмне забезпечення, навчаючи працівників митниці, і вже розпочала застосування NCTS на національному рівні.

Ми сподіваємося, що ці зусилля дозволять Україні зробити всі необхідні кроки для підключення до міжнародного середовища NCTS вже у 2022 році.

Підтримка у впровадженні нових рішень та інструментів надається в рамках Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами (УДФ) в Україні (EU4PFM), яка об'єднує експертів ЄС та українських колег з метою вдосконалення управління державними фінансами в Україні, сприяння розвитку сучасної, ефективної та справедливої системи збору доходів та посилення організаційних можливостей установ УДФ в Україні.

* * * * *

Завжди хочеться, щоб реформи відбувалися швидко. Але для запровадження нових процесів на митниці необхідні нова законодавча база і нові ІТ-рішення.

А це – місяці підготовчих процедур, розробок, імплементації. Тому результати досягаються не так миттєво, як би того хотілося.

Однак на сьогодні можу впевнено сказати, що в Україні тривають системні реформи в митній галузі, в тому числі ті, які передбачені Угодою про асоціацію. Євросоюз продовжує підтримувати Україну в реформах, які здатні принести позитивні результати для країни та її громадян.

Звичайно, якщо сама країна та її громадяни підтримають таку реформу.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора