Як ЄС встановлюватиме імпортні мита залежно від викидів вуглецю у країні-експортері?

Це питання було одним із найбільш обговорюваних аспектів Європейського зеленого курсу (Green Deal). І це не дивно, адже механізм регулювання викидів вуглецю на кордоні (англ. сarbon border adjustment mechanism, СВАМ) лише оформлювався, і до останнього часу ніхто не знав, яким саме він буде.

Чи це буде введено додатковий імпортний платіж/податок, чи це буде внутрішній податок? Чи йтиметься про купівлю квот на викиди? Яких товарів точно стосуватиметься? В які строки буде застосовуватися?

Зрозуміло було одне: якщо технології більшості українських виробників в принципі не можна порівняти з європейськими за рівнем екологічності, то СВАМ неодмінно суттєво вплине на український імпорт.

Ще до появи офіційного тексту проєкту регуляторного акта щодо СВАМ українські виробники почали розраховувати потенційні збитки. Для прикладу, згідно з даними GMK center, втрати металургів від запровадження СВАМ складуть орієнтовано 155-200 млн євро щорічно.

14 липня сталася непересічна подія: ЄС нарешті опублікував проєкт Регламенту, який встановлює порядок адміністрування СВАМ. Забігаючи наперед, слід зазначити, що проєкт СВАМ не є фінальним. Його розглядатимуть ще Європейський парламент та Рада Європейського Союзу. Однак очевидно, що кістяк документа точно залишиться.

Тож спробуємо розібратися, що очікує на український експорт найближчим часом.

Примус до зменшення викидів

СВАМ покликаний глобально зменшити викиди парникових газів, що виділяються при виробництві товарів у третіх країнах, оскільки при застосуванні СВАМ експортери будуть заохочені до декарбонізації, впровадження новітніх технологій, чим в результаті мають зменшити екологічні ризики, пов’язані з витоками вуглецю.

Простими словами, при виробництві конкретних видів товарів відбуваються відповідні викиди парникових газів, ці викиди фактично включаються до складової конкретного товару (embedded emissions), та кожний такий товар містить якусь кількість тонн CO2. Саме до таких товарів і застосовуватиметься СВАМ при імпорті з метою заохочення більш екологічного виробництва за межами ЄС.

Подібний механізм вже застосовується до виробників країн-членів ЄС, яким видаються дозволи в рамках Системи торгівлі викидами Європейського Союзу (ETS).

Згідно з опублікованим проєктом Регламенту, початково СВАМ поширюється на цемент, електроенергію, добрива (включаючи аміак, азотні та комплексні добрива), продукцію із заліза, сталі та алюмінію. При цьому проєкт передбачає подальше розширення переліку продукції, до якої буде застосуватися СВАМ після перехідного періоду за результатами оцінки ефективності механізму в 2026 році.

Перший етап впровадження СВАМ планується вже з 1 січня 2023 року. Він триватиме до кінця 2025 року.

Протягом перехідного періоду декларанти будуть зобов’язані подавати щоквартальну інформацію (так званий СВАМ report) щодо загальної кількості включених прямих та непрямих викидів до кожного з видів товарів, які підпадають під регулювання СВАМ, а також інформацію щодо сплаченого вуглецевого мита в країні походження (якщо таке стягується).

Після перехідного періоду (з 1 січня 2026 року) імпорт продукції буде можливий лише авторизованими декларантами, які декларуватимуть імпорт щороку до 31 травня. СВАМ-декларація міститиме інформацію про реальні обсяги імпорту товару та відповідні включені прямі та непрямі викиди, розраховані за окремою методологією.

Відповідно до розрахунків таких викидів декларанти повинні будуть здати необхідну кількість СВАМ-сертифікатів уповноваженому органу. Задекларована інформація щодо викидів може бути перевірена уповноваженими на це органами.

СВАМ сертифікат являтиме собою сертифікат в електронному форматі, що відповідатиме одній тонні викидів, яка входить до складу продукції. Певна кількість сертифікатів СВАМ буде обліковуватися за унікальним обліковим номером рахунку СВАМ-декларанта в національних реєстрах.

Національні реєстри будуть створені в кожній державі-члені ЄС уповноваженим національним органом, який здійснюватиме авторизацію декларантів (імпортерів) за їхнім місцем реєстрації та продаж сертифікатів СВАМ.

На сьогодні  проект Регламенту не містить чітко встановленої вартості одного сертифікату СВАМ. Передбачається, що таку вартість розраховуватиме Європейська Комісія на основі середньої ціни на аукціонах з продажів ETS в рамках Системи торгівлі викидами ЄС дозволів за кожен календарний тиждень.

Відповідні ціни на сертифікати СВАМ будуть опубліковані на сайті Європейської Комісії. Для інформації наразі на аукціонах ціни на дозволи ETS становлять 52 євро/т CO2.

Винятки для України

Чи може Україна розраховувати на пільгові умови?

Чинний проєкт СВАМ передбачає можливість зменшення ціни на СВАМ-сертифікати, якщо в країні походження сплачується вуглецеве мито. Також СВАМ передбачає можливість укладення окремих угод щодо виключення держав з-під застосування СВАМ, якщо їхні політики та заходи відображатимуть порівнювані режими боротьби з вуглецевими викидами (належне оподаткування викидів вуглецю тощо).

Наприклад, Україна може в силу цілеспрямованого розвитку альтернативних джерел енергії розраховувати на виключення застосування СВАМ до електроенергії походженням з України. У СВАМ передбачені окремі положення щодо електроенергії, яким на перший погляд Україна могла б відповідати.

Інше питання – відповідність СВАМ правилам СОТ та Угоді про асоціацію, що діє між ЄС та Україною.

Попередньо можна зауважити, що проєкт СВАМ де-юре не містить прямих порушень права СОТ та Угоди про асоціацію з ЄС, зокрема:

1) національного режиму, оскільки передбачає порівнювані режими до національних виробників та виробників з третіх країн;

2) режиму найбільшого сприяння, оскільки в проєкті СВАМ передбачено можливість виключення третіх країн з-під застосування СВАМ, враховуючи, що в чинному проєкті вже виключені Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія.

Та й самі супровідні документи до проєкту містять багато посилань на екологічні та кліматичні цілі й заяви про повну відповідність СОТ.

Однак вважаємо, що наразі складно робити остаточні висновки про те, чи "законний" СВАМ. Цілком ймовірно, що під час практичного застосування СВАМ можуть виникнути де-факто порушення.

Перш за все, на сьогоднішній день однозначно не можна сказати, яка природа у СВАМ. Так, це начебто плата за сертифікати, але чи не є це прихованим імпортним платежем/митом? Якщо це так, то чи не буде сумарний ефект нового мита і звичайного імпортного мита перевищувати bound rate, погоджену для ЄС, відповідно до ст. II ГАТТ (принаймні для окремих товарів).

Чи не буде порушення національного режиму? Наприклад, у разі, якщо національні виробники ЄС отримуватимуть переваги в рамках Системи торгівлі викидами Європейського Союзу (ETS) порівняно з режимом СВАМ для експортерів.

На сьогодні багато виробників ЄС отримують безкоштовно дозволи ETS (ETS allowances), і планується, що як мінімум до 2030 року частина виробників продовжуватиме отримувати такі дозволи безкоштовно.

Тож якщо українські виробники будуть змушені купувати дозволи ETS, то по суті матиме місце порушення національного режиму, оскільки ЄС дискримінуватиме імпортерів порівняно з вітчизняними виробниками.

Чи матиме місце порушення режиму найбільшого сприяння через виключення окремих держав з-під дії застосування СВАМ?

Відкритими залишаються питання, яким чином буде визначатися перелік країн, до яких не буде застосовуватися СВАМ, чи будуть критерії достатньо прозорими, тощо.

Аналогічні питання виникатимуть і в контексті Угоди про асоціацію. Єдиний момент, що згідно з Угодою Україна зобов’язана імплементувати політики з питань зміни клімату ЄС, тому в рамках чинного курсу Києва є шанси, що до 2026 року Україна імплементує низку норм, які дозволять українським експортерам не нести додаткових адміністративних затрат на СВАМ.

План дій для України

Як максимально безболісно пережити запуск СВАМ?

Перш за все, українським виробникам вже слід оцінити свої розміри включених викидів (embedded emissions) відповідно до методології розрахунків СВАМ, яка передбачена Додатком 3 до проєкту СВАМ. Оцінивши обсяг своїх викидів, варто думати над тим, яким чином модернізувати виробництво.

Втім, зусиль лише бізнесу буде явно недостатньо. 

Дуже важливо, щоб наш уряд продовжив перемовини з ЄС і все-таки постарався виторгувати для України триваліші перехідні періоди, адже очевидно, що за п'ять років Україна не встигне модернізувати свою промисловість.

Також потрібно вести переговори, щоб ЄС брав участь у відповідних програмах фінансування такої модернізації, як це, наприклад, має місце в Економічному та Інвестиційному плані для Західних Балкан (такий план якраз і погоджувався під впровадження Green Deal).

Додатково Україні потрібно пришвидшувати імплементацію положень Угоди про асоціацію в частині кліматичних ініціатив, щоби в майбутньому спробувати скористатися винятками з-під дії СВАМ.

Ну, і звичайно, потрібно стежити за тим, як на практиці буде застосовуватися СВАМ. За наявності підстав його можна буде оскаржувати в СОТ та згідно з Угодою про асоціацію.

А якщо хтось з членів СОТ зробить це раніше, обов’язково потрібно буде приєднуватися до спору в якості третьої сторони.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів