Что несут для Украины углеродные пошлины ЕС: взгляд бизнеса

Європейський Союз завершує роботу над створенням механізму, що запроваджує збір на імпорт у таких вуглецевих галузях, як виробництво цементу, заліза та сталі, алюмінію, добрив та електроенергії походженням з країн із нижчими екологічними стандартами, аніж у самому ЄС. 

CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism, механізм регулювання викидів вуглецю) є однією з основних частин пакета "Fit for 55" Європейського зеленого курсу (Green Deal), опублікованого Європейською комісією 14 липня 2021 року. А ще раніше цей механізм було оголошено ЄК як центральний елемент Європейського зеленого курсу, призначеного для досягнення цілей Паризької угоди.

Пакет документів "Fit for 55" запроваджує велику кількість законодавчих заходів, спрямованих на скорочення до 2030 року викидів вуглецю на 55% порівняно з рівнем 1990 року.

Ці заходи мають сприяти стратегічній меті ЄС - досягненню вуглецевої нейтральності у 2050 році.

CBAM має намір встановлювати мито на імпорт, що відповідає зборам, які вводяться на внутрішню промисловість Євросоюзу відповідно до Схеми торгівлі викидами (СТВ/ EST) Європейського Союзу. Він стосуватиметься імпорту з усіх країн, що не є членами ЄС, включаючи Велику Британію (за винятком Північної Ірландії). Від участі у механізмі звільнені Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія.

Усе це робить нову ініціативу ЄС дуже важливою і вкрай небезпечною для України. Особливо зважаючи на те, що список імпортних товарів, на який може поширюватися цей механізм, ще може бути доповнений.

Торгівля лише із сертифікатом

СТВ вимагає від місцевих виробників у секторах, що викидають забагато вуглецю, придбання низки дозволів на рік з метою покриття таких викидів. Ринок дозволяє тим виробникам, які скорочують викиди (наприклад, інвестуючи в нові технології), продавати непотрібні їм дозволи, а іншим компаніям - купувати додаткові.

Запропонований CBAM буде застосовуватися виключно до прямих викидів процесу виробництва у таких секторах: цемент, залізо та сталь, алюміній, добрива та електроенергія. Пропозиція не охоплює непрямі викиди, такі як викиди, необхідні для виробництва електроенергії.

Важливим є те, що Комісія наголошує на можливості розширення сфери застосування СВАМ до інших продуктів та послуг, а також щодо включення непрямих викидів у майбутньому.

Механізм почне діяти у січні 2023 року з перехідного періоду, що триватиме до кінця 2025 року.

Під час цього етапу імпортерам не доведеться купувати сертифікати CBAM, проте треба буде щоквартально звітувати про фактичні викиди у процесі виробництва товарів імпорту, деталізуючи прямі та непрямі викиди, а також будь-яку ціну вуглецю, сплачену за кордоном.

Протягом цього періоду CBAM тягне за собою зобов’язання звітності для імпортерів, а не пряме фінансове навантаження. Імпортери повинні будуть подавати щорічну декларацію, в якій оголошується загальна кількість викидів імпорту (розрахунок за допомогою спеціального методу), для визначення необхідної кількості сертифікатів CBAM.

Точність декларацій перевірятимуть. У тому випадку, коли імпортер не може визначити кількість і природу викидів, CBAM передбачає застосування системи "значень за замовчуванням".

На практиці це означатиме, що лише ті імпортери, які були акредитовані уповноваженим органом у державах-членах ЄС, зможуть імпортувати продукти, на які поширюється CBAM.

А вже від січня 2026 року імпортерам доведеться купувати сертифікати CBAM для покриття викидів вуглецю за цінами, що відповідають поточній ціні вуглецю в ЄС. Цим імпортерам потрібно буде щороку купувати достатню кількість сертифікатів CBAM для покриття викидів свого імпорту.

Ціну сертифікатів CBAM визначатимуть з урахуванням середньої тижневої ціни дозволів на викиди вуглецю, що продаються урядами на аукціоні відповідно до СТВ. Сертифікати CBAM продаватимуть компетентні органи для кожної окремої держави-члена.

Режим повної готовності

На сьогодні феросплавна галузь не входить до галузей потенційного оподаткування. Проте таке рішення не є остаточним і може бути змінене у будь-який момент.

Єврокомісія залишає за собою право розширити як обсяг викидів, так і список секторів, які оподатковуватимуться в рамках СВАМ.

Така невизначеність створює потребу у попередній підготовці до перехідного періоду для всього українського бізнесу.

Навіть для тих, кого механізм СВАМ нібито не має стосуватися. 

Наразі Українська асоціація виробників феросплавів та іншої електрометалургійної продукції (УкрФА) слідкує за тенденціями в галузі, а також підтримує зв'язок з європейськими колегами та партнерами, щоби своєчасно отримувати інформацію для її подальшого поширення між підприємствами і побудови відповідної стратегії роботи у майбутньому.

Тому зараз є нагальна потреба у синхронізованій роботі на обох рівнях:

1) просування та захист інтересів українських підприємств через представництва України в ЄС на всеєвропейському рівні та на рівні країн-імпортерів української продукції;

2) індивідуальна робота підприємств галузі з представниками підприємств на рівні кожної країни ЄС.

Лише таким чином підприємства та галузь загалом будуть готові до можливих змін у майбутньому і подальшої взаємовигідної співпраці з країнами та підприємствами Євросоюзу.

Нова реальність у торгівлі з ЄС є викликом для всієї української економіки. 

І подолати цей виклик можливо лише разом. 

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів